Перегляд вихідного коду сторінки Зміна m у n у праслов'янській мові

'''Змі{{Наголос}}на [m] у [n] у праслов'я́нській мóві'''&nbsp;— фонетичний процес переходу [[сонант]]а [[Губно-губний носовий приголосний|[m]]] у [[Ясенний носовий приголосний|[n]]] у кінці складу в [[Праслов'янська мова|праслов'янській мові]]. Дана зміна, що належить до ранніх явищ консонантизму, полягала в тому, що при артикуляції звука [[Губно-губний носовий приголосний|[m]]] у такій позиції губно-губне зімкнення поступово розвинулося в зубнопередньоязикове, що й зумовило перехід [m] ''>'' [[Ясенний носовий приголосний|[n]]]. 

Зміна відбулася в [[Грецька мова|грецькій]], [[Балтійські мови|балтійських]] і [[Слов'янські мови|слов'янських]] мовах<ref>{{Cite book|title=Краткий очерк сравнительной грамматики ариоевропейских языков. Изд. 2-е|last=Богородицкий|first=Василий|authorlink1=Богородицький Василь Олексійович|year=1917|publisher=Типолитогр. Ун-та|location=[[Казань]]|pages=41|language=Російською|trans_title=Стислий нарис порівняльної граматики аріоєвропейських мов|isbn=}}</ref>, а також у [[Вірменська мова|вірменській]], [[Кельтські мови|кельтській]] і [[Германські мови|германських]].   

== Суть ==

=== Перебіг ===
# До зміни [m] у [n] було 12 складів із носовими сонантами, а після [m] ''>'' [n] їх стало 6<ref>{{Cite book|title=Історія української мови. Фонетика|last=Жовтобрюх|first=Михайло|authorlink1=Жовтобрюх Михайло Андрійович|last2=Русанівський|first2=Віталій|authorlink2=Русанівський Віталій Макарович|last3=Скляренко|first3=Віталій|year=1979|publisher=[[Наукова Думка]]|location=[[Київ]]|pages=84-85|language=|isbn=}}</ref>:
#* <math>\left . \begin{matrix} ^*\breve\bar em \\ ^*\breve\bar en \end{matrix} \right \rangle \ ^*\breve\bar en</math> (2);
#* <math>\left . \begin{matrix} ^*\breve\bar om \\ ^*\breve\bar on \end{matrix} \right \rangle \ ^*\breve\bar on</math> (2);
#* <math>\left . \begin{matrix} ^*\breve\bar am \\ ^*\breve\bar an \end{matrix} \right \rangle \ ^*\breve\bar an</math> (2).
# Нові склади із носовими сонантами, що виникли внаслідок [[Утрата складотворчих сонантів у праслов'янській мові|утрати складотворчих сонантів]], змінилися також:
#* <math>\left . \begin{matrix} ^*\tilde\breve\underset{.}{m_1} \\ ^*\tilde\breve\underset{.}{n_1} \ \end{matrix} \right .
\left . \begin{matrix} \!\!\;>\; ^*\tilde\breve im \\ \!\!>\;^*\tilde\breve in \end{matrix} \right \rangle \ ^*\tilde\breve in</math> (2);
#* <math>\left . \begin{matrix} ^*\acute\bar\underset{.}{m_1} \\ ^*\acute\bar\underset{.}{n_1} \ \end{matrix} \right .
\left . \begin{matrix} \!\!\;>\; ^*\acute\breve im \\ \!\!>\;^*\acute\breve in \end{matrix} \right \rangle \ ^*\acute\breve in</math> (2);
#* <math>\begin{matrix} ^*\acute\bar\underset{.}{m_2} \;>\; ^*\acute\breve um  \end{matrix} \rangle \ ^*\acute\breve un</math>.

==== Наслідок ====
Зміна відбулася:
* У 1 особі однини теперішнього часу в [[Знахідний відмінок|знахіднім відмінку]]: {{Lang-x-slav|*nogam > *nogan, *vodam > *vodan, *lēsŏm > *lēsŏn, *vḷkŏm > *vḷkŏn, *gostim > *gostin}}. Надалі сполука голосного з ''*-n'' перейшла в [[Носові голосні в праслов'янській мові|носовий]] ''*ǫ'' або ж [[редуковані голосні|редуковані]] ''*ъ, *ь'': {{lang-cu|*nogan >... ногѫ, *vodan >... водѫ, *lēsŏn >... лѣсъ, *vḷkŏn >... влъкъ, *gostin >... гость}});
* У 1 особі однини [[Аорист|аористу]] в знахіднім відмінку: {{Lang-x-slav|*badsom > *badson, *grēbsom > *grēbson, *orbom > *orbon, *gostim > *gostin, *rēkam > *rēkan, idŏm > *idŏn, *vidēsŏm > *vidēsŏn}}. Тут також відбувся перехід у редукований ''*ъ'', а [[Педерсенів закон|[s] перейшов у [x]]]: пор. {{lang-cu|*idŏn >... идъ, *vidēsŏn >... видѣхъ}}. Слід уважати, що такий самий процес зачепив і знахідний відмінок множини.
* У прийменниках {{lang-cu2|кън, сън}}: {{Lang-x-slav|*kŭm > *kŭn, *sŭm > *sŭn}}, і, зважаючи на те, що такий перехід відбувся в прийменниках, що фонетично не відокремлювалися від наступного слова ([[проклітика]]), можна думати, що зміна мала місце ще в тих складах, які були в середині слова. 

=== Сьогодення ===
Залишки колишніх [m] і [n] спостерігаємо в тому разі, коли наявне чергування, наприклад: {{Lang-uk|ду́ти — дму, дмеш, узя́ти — візьму́, візьме́ш, звук — дзвін, жа́ти<sub>1</sub> — жну, пожина́ти, жа́ти<sub>2</sub> — жму, зжима́ти}}, {{Lang-ru|звяк — звенеть}}.

== Проблема визначення ==
Питання про хронологію зміни [m] в [n] наприкінці складу досі не розв'язано. Відомо, що даний процес мав місце не тільки в спільнослов'янській мові, а також у [[Балтійські мови|балтійських]], [[Германські мови|германських]] і [[Грецька мова|грецьких]]. На цій підставі науковці припускають, що зміна сталася в діалектах [[праіндоєвропейська мова|праіндоєвропейської мови]]<ref name=":0">{{Cite book|title=Праславянская грамматика|last=Ільїнський|first=Григорій|authorlink1=Ільїнський Григорій Андрійович|year=1916|publisher=|location=[[Ніжин]]|pages=170-171|language=|trans_title=Праслов'янська граматика|isbn=}} {{ref-ru}}</ref>. Проте більшість учених ([[Бернштейн Самуїл Борисович|С.&nbsp;Б. Бернштейн]] та інші) відносить цей процес на пізніший час&nbsp;— на період [[Балто-слов'янська мовна спільність|балто-слов'янської мовної єдності]]. [[Латинська мова|Латинська]] (і [[Італійська мова|італійська]]) мова етимологічний [m] зберігає, як і [[Давньоіндійська мова|давньоіндійська]], як-от: ''devam'' (основи на ''-a-''), ''senām'' (основи на ''-ā-''), ''agnim'', ''matim'' (основи на ''-i-''), ''sunum'', ''hanum'' (основи на ''-u-''), ''devīm'' (основи на ''-ī-''), ''vadhūm'' (основи на ''-ū-''), ''dātāram'' (основи на ''-ar-''), ''rājānam'' (основи на ''-an-''), ''balinam'' (основи на ''-in-''), ''pacantam'', ''dadatam'' (основи на ''-ant/ānt-, -at-'')<ref>{{Cite book|url=http://www.philol.msu.ru/~slavphil/staff/izotov/staroslav_komp.pdf|title=Старославянский язык в сравнительно-историческом освещении|last=Изотов|first=Андрей|year=2010|publisher="Азбуковник"|location=Москва|pages=44|language=Російською|isbn=|accessdate=10 січня 2018|archive-date=18 вересня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170918191404/http://www.philol.msu.ru/~slavphil/staff/izotov/staroslav_komp.pdf}} {{ref-ru}}</ref>.

У науці були спроби довести, що праслов'янська мова ще розрізнювала наприкінці слів і [n], і [m]. Так, [[Йосеф Зубатий|Й. Зубатий]] пояснював різницю розвитку *ōn (напр. {{lang-cu|*kamy}}) i *ōm (напр. [[Родовий відмінок|род. відм]]. мн. основ на ''-о-'') саме різною якістю кінцевої шелестівки, а {{Не перекладено|Йозеф Юліус Міккола|Й.Ю. Міккола|en|J. J. Mikkola}} вважав, що довга голосівка довше зберігалася перед *m, ніж перед *n, і що в останнім разі довге *о, тобто *ō, переходило в *у (пор. ''*kamy''), а в першім разі воно змінювалося в *ǫ<ref name=":0" />.

{{Не перекладено|Афанасій Матвійович Селіщев|А.М. Селіщев|ru|Селищев, Афанасий Матвеевич}} порівнював зміну [m] ''>'' [n] з аналогічним процесом у [[Хорватська мова|чакавських говорах]] і в окремих говорах [[Словацька мова|словацької мови]]: ''znâm > znân, sàm > sàn, mòlim > mòlin, čàsōm > čàsōn, chlapom > chlapon, tam > tan''. Однак таке порівняння необґрунтовано належним чином, адже зміна [m] ''>'' [n] у праслов'янській мові, з одного боку, і в говорах сербохорватської та словацької мовах, з іншого, відбувалася не лише в різний час, а й в різних позиціях: кінець складу й кінець слова. 

== Див. також ==
* [[Носові голосні в праслов'янській мові]]

== Джерела ==
* {{Книга|сторінки=165-166|назва=Сравнительная грамматика славянских языков|автор=С.Б. Бернштейн|місце=Москва|рік=2005|видавництво=Наука}}
* {{Книга|автор=В.А. Маслова|рік=2004|видавництво=Прогресс-Традиция|назва=Истоки праславянской фонологии|сторінки=285-293, 384-389|місце=Москва}}

== Посилання ==
{{примітки}}

{{Праслов'янська мова}}
[[Категорія:Фонетичні процеси]]