Перегляд вихідного коду сторінки Гліреси

{{Automatic taxobox
| name = Гліреси (Glires)
| fossil_range = {{Geological range|59.2|0}}[[Танетський ярус|танет]]&nbsp;— наш час
| image = Pika 2.jpg
| image_width = 250px
| image_caption = ''[[Ochotona princeps]]''
| display_parents = 3
| taxon = Glires
| authority = [[Карл Лінней|Linnaeus]], 1758
| subdivision_ranks = Ряди
| subdivision =
* [[Duplicidentata]]
** {{вимер}}[[Mimotonida]]
** [[Зайцеподібні]] (Lagomorpha)
* [[Simplicidentata]]
** {{вимер}}[[Mixodontia]]
** [[Мишоподібні]] (Rodentia)
}}
'''Глі́реси (Glires)''', '''гризуноподібні''', або '''гризуни́''' в найширшому розумінні, прийнятому в описі цього таксона [[Карл Лінней|Карлом Ліннеєм]] у 10 виданні «Системи природи» 1758 року<ref>{{книга|автор=Linnaeus C.|заголовок=Systema Naturae per Regna Tria Naturae, Secundum Classes, Ordines, Genera, Species, cum Characteribus, Differentiis, Synonymis, Locis|місце=|том=1|видавництво=|рік=1758|сторінки=|сторінок=824|isbn=|посилання=https://archive.org/stream/bub_gb_E20ZAAAAYAAJ#page/n3/mode/2up}}</ref> (Rodentia auct., sensu Linnaeus)&nbsp;— [[клада]], яка також подається як грандряд (а раніше й надряд), що містить два ряди [[ссавці]]в&nbsp;— [[зайцеподібні]] (Lagomorpha) й [[мишоподібні]] (Muriformes).

Клада Glires входить до складу надряду [[Euarchontoglires]]. Сестринським до гризунів (Glires) є ряд [[Тупаєподібні|тупаєподібних]] (Scandentia).

== Історія класифікації ==
Раніше [[зайцеподібні]] (Lagomorpha) й гризуни (Rodentia) були об'єднані в одну родину, потім&nbsp;— в один ряд. Але з часом зайцеподібних відокремили від гризунів на рівні окремих рядів. Попри спільні коріння між [[Мишоподібні|мишоподібними]] та [[Зайцеподібні|зайцеподібними]], за 70 мільйонів років ці дві групи дуже змінились і відділились одна від іншої.

== Альтернативні тлумачення ==

Від часів Лінея до середини XX&nbsp;ст. зайцеподібних і мишоподібних розглядали у складі ряду гризунів-гліресів (Glires). У розквіт таких класифікацій ці дві групи гризунів позначали як двопарнорізцевих (Duplicidentata) та однопарнорізцевих (Simplicidentata) (в Україні це відбито у зведеннях Мигуліна 1938&nbsp;р. та Корнєєва 1952&nbsp;р.). Надалі, насамперед у час розвитку кладистики та прикладної генетики ця схема класифікування була підтверджена і отримала назву «концепція Glires» (її альтернативами було зближення зайцеподібних та мишоподібних з різними рядами [[Плацентарні|Плацентарних]] і визнання паралельного розвитку ознак «гризунства»).

Паралельно було показано, що рівні диференціації цих двох груп є вищими і можуть бути визнані за [[ряд]]ові. Відповідно до цього ранг групи Glires було піднято до рівня надряду. Окрім того, було показано, що [[стрибунцеві]] ([[Macroscelididae]]), яких раніше розглядали в межах ряду [[Комахоїдні|комахоїдних]] (Insecrivora), можуть також бути віднесені до цього надряду, проте тепер їх розглядають у складі [[афротерії|афротерій]].

Палеозоологічні дані також вказують на наявність спільних пращурів Зайцеподібних і Гризунів, що особливо чітко показано дослідженнями Олександра Аверьянова (ЗІН РАН) ранньоміоценових «гризуноподібних» ссавців із Центральної Азії.

== Класифікація ==
{{userboxtop| toptext=&nbsp;}}
{{Clade
| label1=[[Euarchontoglires]]
| 1={{Clade
  | 1={{Clade
     | 1=[[Scandentia]]&nbsp;[[File:Die Säugthiere in Abbildungen nach der Natur, mit Beschreibungen (Plate 34) (white background).jpg|60 px]]
  | label2='''Glires'''
  | 2={{Clade
     | 1=[[Rodentia]]&nbsp;[[File:Ruskea rotta.png|50 px]]
     | 2=[[Lagomorpha]]&nbsp;[[File:Lepus timidus - 1700-1880 - Print - Iconographia Zoologica -(white background).jpg|50 px]]}}
}}
     | label2=[[Primatomorpha]]
     | 2={{Clade
        | 1=[[Dermoptera]]&nbsp;[[File:Cynocephalus volans Brehm1883 (white background).jpg|50 px]]
        | 2={{Clade
           | 1=[[Primates]]&nbsp;[[File:Cynocephalus doguera - 1700-1880 - Print - Iconographia Zoologica - Special Collections University of Amsterdam - (white background).tiff|60 px]]}} }} }}
}}
{{userboxbottom}}
Існує велике різноманіття класифікаційних схем і назв. Як один з компромісів може бути такий (за зведенням «[[Mammal Species of the World|Види ссавців світу]]», 2005):

* ряд [[Зайцеподібні]] ([[Leporiformes]], seu [[Lagomorpha]])
* ряд [[Мишоподібні]] ([[Muriformes]], seu [[Rodentia]] s. str.)
** підряд [[Вивірковиді]] ([[Sciuromorpha]])
** підряд [[Бобровиді]] ([[Castorimorpha]])
** підряд [[Мишовиді]] ([[Myomorpha]], seu [[Myodonta]])
** підряд [[Шипохвостовиді]] ([[Anomaluromorpha]])
** підряд [[Їжатцевиді]] ([[Hystricomorpha]])
*** інфраряд [[Гундієві|Гундієвиді]] ([[Ctenodactylomorphi]])
*** інфраряд «Їжатцещелепні» ([[Hystricognathi]], вкл. парворяди [[Caviomorpha]], [[Phiomorpha]])

== Біологічна характеристика ==

=== Загальний опис ===

Одна з найяскравіших особливостей гризунів&nbsp;— здатність до гризіння: субстрату, деревини, захисних оболонок рослинних плодів тощо. З цим пов'язана їхня одна з головних морфологічних особливостей&nbsp;— розвиток потужних різців і диференціація зубного ряду на гризучу частину (різці) і жуйну частину (щічні зуби). У зв'язку з цим задні різці (3-й і часто 2-й), ікла, а також [[передкутні]] (1-2, а часто й 3-й і 4-й) «випадають» із зубного ряду, формуючи [[Діастема (стоматологія)|діастему]].

Рослиноїдні гризуни розвинули особливе пристосування для перетравлення [[Харчові волокна|клітковини]] і отримання додаткового білку: клітковина через відсутність сласних ферментів ([[Целюлаза|целюлаз]]) не може бути перетравлена і засвоєна, у зв'язку з цим для таких гризунів характерна копрофагія. Зокрема, явище [[Копрофагія|копрофагії]] описано для [[Заєць|зайців]], кролів, [[сліпак]]ів та інших представників. У їхній [[Кишка|кишці]] формуються кульки посліду, які складаються переважно із залишків рослинних тканин і збагачені мікрофлорою, яка розвивається далі у повітряному середовищі. Гризуни повертаються до місць розкладання кульок і поїдають їх, таким способом отримуючи додаткове живлення. В екології це має назву [[Зовнішній рубець|зовнішнього рубця]] за аналогією з рубцем [[Жуйні|жуйних]].

=== Морфологія ===
[[Файл:Flying squirrel in a tree.jpg|thumb|ліворуч|[[Літяга]] під час планерувального польоту.]]
Гризуни&nbsp;— це зазвичай тварини невеликих розмірів. Розміри тіла коливаються від 5 сантиметрів у деяких [[мишівкові|мишівок]] до 130 сантиметрів у [[капібара|капібари]].<ref Name="Соколов" >{{книга | автор = Соколов В. Е. | частина = | заголовок = Систематика млекопитающих. Отряды: зайцеобразных, грызунов | оригінал = | посилання = | відповідальний = | видання = | місце = М: | видавництво = Вища школа | рік = 1977 | том = | сторінки = 29-39 | сторінок = 494 | серія = | isbn = | тираж = 20000}}</ref> Але зазвичай не перевищують 50&nbsp;см.<ref name="Громов">{{книга | автор = Громов И. М., Ербаева М.А. | частина = | заголовок = Млекопитающие фауны России и сопредельных территорий. Зайцеобразные и грызуны | оригінал = | посилання = | відповідальний = | видання = | місце = СПб. | Видавництво = | рік = 1995 | том = | сторінки = 58-61 | сторінок = 522 | серія = | isbn = | тираж = 1000}}</ref> Хвіст у гризунів може бути значно довшим за тіло (наприклад, у [[мишівкові|мишівок]] та [[Тушканові|тушканів]]), а може бути й зовсім відсутній (наприклад, у [[Морська свинка|морських свинок]]).<ref name="Соколов" />

Форма тіла і кінцівок у гризунів може досить сильно відрізнятися у залежності від способу життя. Так у стрибаючих форм можуть бути сильно розвинені задні кінцівки. У риючих тіло набуває овальноподібної форми і добре розвинені [[кігті]] на передніх кінцівках. Також гризуни, що планерують з дерев, і у зв'язку з цим мають бічну шкірну складку (наприклад, [[літяга]]).<ref name="Павлінов">{{книга |автор=Павлинов И. Я., Крускоп С.В., Варшавський А.А., Борисенко А.В. |частина= |заголовок=Наземные млекопитающие России |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце=М. |видавництво=КМК |рік=2002 |том= |сторінки=132–133 |сторінок=298 |серія= |isbn=5-87317-094-0 |тираж= }}</ref>

=== Анатомія ===

==== Зуби ====
[[Файл:Gnagarnas tandsystem, Nordisk familjebok.png|left|200px | thumb | Зубна система гризунів]]
Головною особливістю зубів у гризунів є одна пара збільшених [[різці]]в, як на верхній щелепі, так і на нижній. [[Різці]] гризунів постійно ростуть і сточуються. Швидкість їх росту досягає 0,8&nbsp;мм на добу (у бобрів)<ref name="Громов"/>. Передня поверхня різців покрита [[Зубна емаль|емаллю]], задня поверхня&nbsp;— [[дентин]]ом, в результаті чого різці самозаточуються при гризінні<ref name="Громов"/>.

У гризунів відсутні [[ікла]], і різці розташовані на відстані від малих корінних зубів, яка називається діастемою. [[Корінні зуби|Корінні]] мають пласку жувальну поверхню, яка несе горбики, або петлі емалі.<ref name="Nowak">{{книга | автор = Nowak R., Paradiso J. | частина =  | заголовок = Walker's Mammals of the World | оригінал =  | посилання =  | відповідальний =  | видання = 4th | місце = Baltimore | видавництво = The Johns Hopkins University Press | рік = 1983 | том = 1 | сторінки = [https://archive.org/details/walkersmammalsof00nowa/page/493 493] | сторінок = 1306 | серія =  | isbn = 0-8018-2525-3 | тираж =  | url = https://archive.org/details/walkersmammalsof00nowa/page/493 }}</ref> Різці (а у деяких видів і корінні) не мають [[Корінь зуба|коренів]].

Зубів від 22 (зубна формула <math>I{1 \over 1} C{0 \over0} P{2 \over 1} M{3 \over3}</math>) до 12 (зубна формула <math>I{1 \over 1} C{0 \over0} P{0 \over 0} M{1 \over1}</math>).<ref name="Соколов"/><ref name="Громов"/>
[[Файл:Cranium of a European Beaver.JPG| thumb | 220px | Череп [[Бобер звичайний|звичайного бобра]]]]

==== Кишка ====
У зв'язку з харчуванням грубою рослинною їжею кишка гризунів досить довга. Всі гризуни, крім сонеподібних, мають сліпу кишку<ref name="Соколов" />, в якій їжа, зокрема, переробляється шляхом [[Ферментація|бродіння]]. Особливо сильно [[сліпа кишка]] розвинена у видів, що харчуються травою і корою дерев.

== Спосіб життя ==
Більшість гризунів активні вночі або в сутінках, але багато видів активні і протягом дня. Гризуни можуть жити як окремо так і в групах, що можуть складати до 100 особин (у [[сліпак]]ів). Гризуни живуть у всіх життєвих просторах, включаючи [[повітря]] ([[літяга]]). Їх немає лише в [[Антарктида|Антарктиді]] і на деяких дрібних островах. Гризуни розвинули особливу форму приймання [[Рослини|рослинної]] їжі, при якому при поїданні деяких форм [[кал]]у їжа двічі проходить систему травлення.

== Див. також ==
* [[Родентологія]]

== Література ==
* Родентологія: навч. посібник / Л.&nbsp;М.&nbsp;Бондарева, І.&nbsp;П.&nbsp;Леженіна, С.&nbsp;В.&nbsp;Лапа, Ю.&nbsp;В.&nbsp;Васильєва.– Київ: Агроосвіта, 2015.– 292 с.
* Родентологія сільськогосподарська: навч. посіб. / М.&nbsp;Г.&nbsp;Шкаруба, Я.&nbsp;М.&nbsp;Гадзало, С.&nbsp;М.&nbsp;Шкаруба ; за ред. М.&nbsp;Г.&nbsp;Шкаруби.&nbsp;— К. : Урожай, 2007.&nbsp;— 257, [1] с., [8] арк. іл. : іл., табл. ; 20&nbsp;см.&nbsp;— Бібліогр.: с. 256 (23 назви).&nbsp;— 1 000 пр.&nbsp;— ISBN 966-05-0017-3

== Посилання ==
* [http://www.terioshkola.org.ua/library/review/zykov-2006-mamordo-review.pdf ''Зиков О.'' Класифікація сучасних плацентарних ссавців (Eutheria): стан і проблеми // Праці Зоологічного музею Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.&nbsp;— 2006.&nbsp;— Том 4.&nbsp;— С. 5–20.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131202222631/http://terioshkola.org.ua/library/review/zykov-2006-mamordo-review.pdf |date=2 грудня 2013 }}
* [http://terioshkola.org.ua/library/zag/zag-2008-(ordomam).pdf ''Загороднюк І.'' Наукові назви рядів ссавців: від описових до уніфікованих // Вісник Львівського університету. Серія Біологічна.&nbsp;— 2008.&nbsp;— Вип. 48.&nbsp;— С. 33–43.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131021173654/http://terioshkola.org.ua/library/zag/zag-2008-(ordomam).pdf |date=21 жовтня 2013 }}
* [http://www.bucknell.edu/msw3/browse.asp?id=12200001 Види ссавців світу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081218035354/http://www.bucknell.edu/msw3/browse.asp?id=12200001 |date=18 грудня 2008 }}{{ref-en}}

== Примітки ==
{{Примітки}}

{{Taxonbar|from=Q660432}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Когорти ссавців]]
[[Категорія:Гризуни|*]]