Перегляд вихідного коду сторінки Історія математики у Вірменії

'''Історія [[Математика|математики]] у [[Вірменія|Вірменії]]''' бере початок ще з часів [[Урарту|Урартського царства]] (IX—VII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.), коли використовувалися [[Десяткова система числення|десяткова]] і [[Шістдесяткова система числення|шістдесяткова системи числення]], і роль цифр виконував клинопис. Порівняння арифметики в стародавній Вірменії з урартською вказує на їх безпосередній зв'язок. Сліди урартської арифметики помітні в стародавній Вірменії ще в епоху, коли жив і працював [[Ананія Ширакаці]], і в арифметиці, що використовувалася пізніше.

Вже після створення [[Вірменська абетка|вірменського письма]] в V столітті в системі числення в якості цифр використовувалися вірменські літери. Одним з перших вірменських вчених в галузі математики вважається найбільший учений VII століття Ананія Ширакаці. Він був автором відомого підручника [[Арифметика|арифметики]]. Також відомі середньовічні математики {{Нп|Лев Математик||ru|Лев Математик}}, {{Нп|Микола Рабдас Артавазд||ru|Николай Артавазд, Равда}}, [[Ованес Імастасер]], [[Григор Магістрос]]{{Перехід|#Ананія Ширакаці|yellow}}.

В період XVII—XIX століть у вірменських колоніях відкрилися вірменські школи, в яких велося викладання математики. У цей період активно видавалися математичні книги вірменською мовою. В цілому в період XVII—XIX століть було видано близько 90 підручників і посібників вірменських авторів{{Перехід|XVII—XIX століття. Вірменська математична література|yellow}}.

У XX столітті в [[Єреван]]і були засновані [[Єреванський державний університет]] (1921), Єреванський політехнічний інститут (1931, нині&nbsp;— [[Вірменський державний інженерний університет|Національний політехнічний університет Вірменії]]), Єреванський педагогічний інститут (1922, нині&nbsp;— [[Вірменський державний педагогічний університет|Вірменський державний педагогічний університет імені Хачатура Абовяна]]), Академія наук Вірменської РСР (1943, нині&nbsp;— [[Національна академія наук Республіки Вірменії|Національна академія наук Республіки Вірменія]], у 1944 році засновано [[Інститут математики Національної академії наук Республіки Вірменія|Інститут математики]]), де ведуться фундаментальні дослідження з теорії наближень, теорії функцій, функціональному аналізу, інтегрального і диференціального числення й інших галузей математики{{Перехід|#XX—XXI століття|yellow}}.

== Давнина і Середньовіччя ==

=== [[Урарту]] ===
Найдавніші джерела про математичні знання на території Вірменії&nbsp;— це клинописні таблички часів [[Урарту|Урартського царства]] (IX—VII століття до н.&nbsp;е.). Вони свідчать, що у той час використовувалися [[Десяткова система числення|десяткова]] і [[Шістдесяткова система числення|шістдесяткова]] системи числення{{sfn|Сагателян|1981|loc=|с=137|name=}}. Десяткова система докорінно відрізнялася від [[Єгипетська система числення|єгипетської]] і була близька до сучасної системи{{sfn|Петросян|1963|loc=|с=93|name=}}. Клинописні таблички також свідчать, що за допомогою декількох символів записувалися досить великі [[цілі числа]], а також [[Раціональні числа|дробові числа]], і з ними проводилися операції [[додавання]] та [[віднімання]]{{sfn|Сагателян|1981|loc=|с=137|name=}}. Нижче наводиться кілька прикладів чисел, взятих з царських написів [[Сардурі II]], де одиниці&nbsp;— [[Файл:Еденица_(Урарту).jpg|27x27пкс]], десятки&nbsp;— [[Файл:Десяток_(Урарту).jpg|13x13пкс]], сотні&nbsp;— [[Файл:Сотня_(урарту).jpg|24x24пкс]], тисячі&nbsp;— [[Файл:Тысяча_(урарту).jpg|25x25пкс]]{{sfn|Петросян|1963|loc=|с=92|name=}}:

Урартійці, високо оцінюючи ассиро-вавилонську культуру, переймають у них клиноподібні письмена, створюють свою писемність і літературу, використанням клиноподібних цифр вводять у вжиток і роблять ужитковими великі числа{{sfn|Петросян|1945|loc=|с=71|name=}}. Порівняння арифметики в стародавній Вірменії з урартською вказує на їх безпосередній зв'язок{{sfn|Петросян|1945|loc=|с=71|name=}}.

=== Створення вірменського алфавіту ===
Про математичних знаннях вірмен, особливо в V—VI століттях можна скласти уявлення з одного боку судячи за [[Вірменська філософія|філософськими]] та [[Історія|історичними працям]], де досліджуються деякі проблеми математики та [[Астрономія|астрономії]], а з іншого боку&nbsp;— за залишками речової культури (замки, палати, [[Християнська церква|церкви]], мости і [[Іригація|зрошувальні системи]]), для будівництва яких були потрібні математичні знання і точні розрахунки, а також за участю вірмен у [[Торгівля|міжнародній торгівлі]]. В V і на початку VI століть велика кількість спеціально відібраних учнів з Вірменії були відправлені для продовження навчання в [[Александрія|Олександрію]], [[Афіни]] і [[Рим]]. Про це свідчили вірменські історики V століття{{sfn|Петросян|1966|loc=|с=113|name=}}.

До нинішніх часів вченим&nbsp;— історикам науки не вдалося знайти чисто математичних текстів, створених вірменами до V століття, коли [[Месроп Маштоц|Месропом Маштоцем]] було створено [[Вірменська абетка|вірменський алфавіт]]{{sfn|Петросян|1963|loc=|с=91|name=}}. Після створення вірменського алфавіту відкрилися вірменські школи{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=375|name=}}, де викладали також і математику. Вірменські букви використовувалися в якості цифр, була створена алфавітна десяткова не позиційна [[Вірменська система числення|система числення]], яка наведена нижче (наприклад: Գ&nbsp;— 3, Խ&nbsp;— 40, Չ&nbsp;— 700, Ք&nbsp;— 9000). Між алфавітними системами вірмен і греків, поряд зі схожістю, існувало і деяке розходження. Вірмени вживали 36 букв, а греки&nbsp;— 27. Урартська система використовувалася паралельно з алфавітною, до тих пір, поки не була остаточно витіснена нею. Але сліди урартської системи залишилися в новій і передавалися з покоління в покоління{{sfn|Петросян|1963|loc=|с=94|name=}}.

=== Ананія Ширакаці ===
[[Файл:2014_Erywań,_Matenadaran_(07).jpg|ліворуч|міні|255x255пкс|<center>Статуя [[Ананія Ширакаці|Ананії Ширакаці]] перед будівлею [[Матенадаран]]у в [[Єреван]]і</center>]]
[[Файл:Shirakatsi_manuscript.JPG|міні|250x250пкс|<center>Сторінка з підручника арифметики Ананії Ширакаці, [[1283|1283 рік]]</center>]]
Древні математичні праці вірменською мовою, що дійшли до нас, пов'язані з ім'ям великого вірменського науковця VII століття, основоположника давньовірменського природознавства [[Ананія Ширакаці|Ананії Ширакаці]]. Те, що до Ананії Ширакаці в V—VI століттях існували вірменські математики та математичні праці вірменською мовою, очевидно з одного свідчення Ширакаці. У вступі до таблиць додавання Ананія Ширакаці згадав, що він переписує в стислому вигляді праці своїх предків:
{{Цитата|Мета моя, о, любителі мудрості і, ті, хто бажає вчитися у мене: представити творчість наших предків - мистецтво осмислення, як живий голос доброго вчителя. Вчіться на моїх таблицях, хоча і виклав я їх коротко, представивши небагато з багатьох.{{Oq|hy|«Արձանացուցանել ձեզ զջանս նախնեաց զարուեստս համարողութեան: <…> Ուսուցանիջիք իմոցս գծագրեացս թէպէտ և կարճառօտ կարգեցի զսակաւս ի բազմաց…»}}
|25|Ананія Ширакаці}}
Ананія Ширакаці зробив значний внесок у математику. Ним був складений підручник арифметики, що має декілька частин: таблиці з операціями додавання і віднімання, таблиці з операціями [[множення]] та [[ділення]], таблиці чисел виду <math>\frac{6000}{n}</math>, де <math>n</math> пробігає всі значення букв вірменського алфавіту, а частки округлюються до цілого числа (Шеститисячник, {{Lang-hy|«Վեցհազարյակ»}}). У Вірменії також були аналогічні таблиці для чисел виду <math>\frac{5000}{n}{,}~\frac{4000}{n}</math> та деяких інших{{sfn|Розенфельд и др.|1970|loc=|с=251|name=}}. Задачник складений Ананією Ширакаці складається із 24 завдань з відповідями та із завдань з цікавим змістом ({{Lang-hy|«Խրախճանականներ»}}). Майже у всіх завданнях з задачника Ананії Ширакаці відображено життя вірменського народу: або в умовах йдеться про події вірменської історії, або застосовуються вірменські міри{{sfn|Розенфельд и др.|1970|loc=|с=251|name=}}. Завдання&nbsp;— лінійні, з одним невідомим, в одному (№&nbsp;22) потрібно поділити величину в арифметичній прогресії. Дроби, що зустрічаються в завданнях, записані у вигляді сум [[Єгипетський дріб|частин одиниці]]{{sfn|Розенфельд и др.|1970|loc=|с=251|name=}}.

На початку VII століття у [[Візантійська імперія|Візантії]], державною релігією якої було [[християнство]], починається серйозна боротьба проти язичницької науки і її представників. У зв'язку з цими подіями, значення [[Природничі науки|природничих наук]] і математики у Вірменії сильно падає. Про це пише Ананія Ширакаці в автобіографії{{sfn|Абраамян|1944|loc=|с=|name=}}{{sfn|Петросян|1966|loc=|с=114|name=}}.

Істориками науки показано, що починаючи з I століття до н.&nbsp;е. у Вірменії застосовували такі міри довжини{{sfn|Петросян|1970|loc=|с=227|name=}}: аспарез (по повітрю), рівний <math>107 \frac{1}{7}</math> крокам, аспарез (по землі)&nbsp;— <math>142 \frac{6}{7}</math> і <math>150</math> крокам, градус, що містить в собі <math>500</math> аспарезів. Миля становила <math>7</math> аспарезов і в одному випадку дорівнювала <math>1000</math> кроків, в іншому&nbsp;— <math>1050</math>, а крок&nbsp;— <math>6</math> стопам, стопа&nbsp;— <math>16</math> пальцям. У VII столітті у Вірменії відстань між двома містами міряли милями, а відстань між планетою і Землею&nbsp;— аспарезами{{sfn|Петросян|1972|loc=|с=200|name=}}. Вся інформація про міри довжини була наведена у праці Ананія Ширакаці «<nowiki/>[[Вірменська Географія|Ашхарацуйц]]<nowiki/>» ({{Lang-hy|Աշխարհացույց}}){{sfn|Петросян (ИФЖ)|1979|loc=|с=246|name=}}.

=== Математика у Вірменії після VII століття ===
[[Файл:Grigor_Magistros.jpg|міні|272x272пкс|<center>[[Григор Магістрос]]</center>]]
Продовжувачем традицій Ширакаці є відомий візантійський математик і [[механік]] вірменського походження {{Нп|Лев Математик||ru|Лев Математик}} (бл. 790&nbsp;— бл. 869). У [[Константинополь|Константинополі]] він займався викладанням математики, а у 863 році створив і став першим ректором [[Константинопольський університет|Константинопольського університету]]. В математиці Лев систематично застосовував літери як арифметичні символи, передбачаючи становлення алгебри; він значно спростив складну символіку [[Діофант Александрійський|Діофанта]] і зробив подальший крок у розвитку алгебричного напрямку в математиці{{sfn|Петросян|1960|loc=|с=9|name=}}. Значний внесок в галузі математичної освіти кінця XI початку XII століття має [[Ованес Імастасер]] (Любомудрий), відомий також як Іоанн Саркаваг (1045/55—1129). З його математичних праць видно, що у вірменських середньовічних школах окрім практичної вивчали також теоретичну арифметику&nbsp;— [[Теорія чисел|теорію чисел]]. Одна з його праць включає вірменську версію [[Таблиця множення|таблиць множення Піфагора]]. Його твір «Багатокутні числа» спирався на «Арифметику» [[Нікомах Гераський|Нікомаха]]{{sfn|Розенфельд и др.|1970|loc=|с=251|name=}}. Ованес Імастасер є автором праці «Полігональні числа», яка використовувалася в якості підручника у XI—XII століттях{{sfn|Петросян|1945|loc=|с=40|name=}}.

Математична освіта у Вірменії досягла високого рівня у XI—XIV століттях у вірменських середньовічних університетах: у [[Гладзорський університет|Гладзорському університеті]] (заснований у 1282 році), в [[Татевський університет|Татевському університеті]] (заснований у 1373 році), також у школах [[Ані]], [[Монастир Ахпат|Ахпата]] і в інших навчальних закладах, зокрема й за межами Вірменії{{sfn|Сагателян|1981|loc=|с=137|name=}}.

Також продовжувачем традицій Ширакаці є візантійський математик вірменського походження XIV століття {{Нп|Микола Рабдас Артавазд||ru|Николай Артавазд, Равда}}{{sfn|Кто есть кто|2005|с=225}}. Збереглися його два листи [[Грецька мова|грецькою мовою]]. В одному з них йдеться про те, як можна подати пальцями руки числа від 1 до 9999, а в іншому&nbsp;— про добування [[Квадратний корінь|квадратного кореня]] з чисел{{sfn|Розенфельд и др.|1970|loc=|с=252|name=}}.

У вірменських школах використовувалися праці грецьких класиків. Вірменські вчені займалися перекладами цих праць. [[Начала Евкліда|«Начала» Евкліда]] були перекладені вірменською мовою кількома авторами. Окремі частини перекладу, що збереглися, відносяться і до Ананії Ширакаці, і до Григора Магістроса (переклав безпосередньо з грецького тексту в 1051 році){{sfn|Петросян и др.|1962|loc=|с=148|name=}}{{sfn|Розенфельд и др.|1970|loc=|с=251|name=}}, і до інших. Згідно з {{Нп|Петросян Гарегін Бахшійович|Г. Б. Петросяном|ru|Петросян, Гарегин Бахшиевич}}, найстарішим, після арабського, перекладом «Начал» Евкліда є вірменський переклад Григора Магістроса. Фрагменти «Начал» Евкліда у вірменському перекладі, що дійшли до нас, містять переліки постулатів і аксіом, що були покладені в основу «Начал»; вони проливають нове світло зокрема на постулат про паралельні{{sfn|Петросян|1945|loc=|с=73|name=}}{{sfn|Петросян|1945|loc=|с=74|name=}}. У 1959 році було виявлено ще один переклад «Начал», зроблений {{Нпні|Григор Кесарці|Григором Кесарці|ru|Григор Кесарци}} в [[XVII століття|XVII столітті]]{{sfn|Петросян и др.|1962|loc=|с=170|name=}}.

== XVII—XIX століття. Вірменська математична література ==
У XVII—XVIII століттях питаннями математичної науки також займалися історики-філософи. Великі частини їхніх виданих праць були присвячені проблемам арифметики і геометрії{{sfn|Петросян|1959|loc=|с=188|name=}}. В даний період було видано багато книг, важливих для математики і математичної освіти.

Перша {{Нп|Історія вірменського книгодрукування|друкована|ru|История армянского книгопечатания}} математична книга вірменською мовою «Мистецтво числення» обсягом 147 сторінок була видана в [[Марсель|Марселі]] в 1675 році. Автор невідомий. У вступі до цієї книги він вказав, що він написав книгу для торговців, оскільки вони були неграмотними в математиці{{sfn|Петросян|1959|loc=|с=191|name=}}. Автор не використовував [[Історія математичних позначень|знаки додавання, віднімання, множення, ділення, рівності]], хоча відповідні поняття в книзі постійно використовувалися. В даній праці були використані [[Франція|французькі]], [[Італія|італійські]], [[іран]]ські математичні терміни{{sfn|Петросян|1959|loc=|с=192|name=}}. В подальшому було виявлено, що «Мистецтво числення» є перекладом праці [[Христофор Клавій|Христофора Клавія]] з [[Латинська мова|латинської мови]]{{sfn|Петросян|1973|loc=|с=40|name=}}. У XVII столітті також без зазначення імені автора та точного часу видання була видана книга обсягом 120 сторінок, 109 з яких&nbsp;— арифметичні таблиці: таблиця квадратів чисел 1-100, таблиця множення чисел 1-100 на 2, таблиця множення чисел 1-100 на 3 (і так далі до 100), таблиця множення чисел 1-100 на 200, таблиця множення чисел 1-100 на 300 (і так далі до 1000){{sfn|Петросян|1959|loc=|с=192|name=}}. У 1781 році у [[Венеція|Венеції]] була видана книга [[Сукіас Агмалянц|Сукиаса Агмалянца]] «Арифметика» обсягом 511 сторінок{{sfn|Петросян|1959|loc=|с=193|name=}}. Книга присвячена додаванню, відніманню, множенню, діленню, порівнянню, [[Арифметична прогресія|арифметичним]] і [[Геометрична прогресія|геометричним прогресіям]] і логарифмам{{sfn|Петросян|1959|loc=|с=195|name=}}. У 1794 році також у Венеції було видано книгу [[Саак Пронян|Саака Проняна]] «Геометрія» об'ємом 423 сторінки{{sfn|Петросян|1959|loc=|с=196|name=}}. Книга присвячена геометричним теоремам і аксіомам і дослідженню геометричних термінів ([[Крива|лінії]], [[кут]]и, [[трикутник]]и, [[Коло|кола]] тощо){{sfn|Петросян|1959|loc=|с=197|name=}}. Вже після смерті Саака Проняна, в 1810 році у Венеції видається його «Тригонометрія». У цій книзі вперше в історії вірменської математичної літератури використовуються математичні знаки{{sfn|Петросян|1959|loc=|с=199|name=}}. Книга присвячена [[Тригонометрія|тригонометрії]], [[Розв'язування трикутників|розв'язуванню трикутників]], [[Сферична геометрія|сферичній геометрії]].
{| class="graytable" style="text-align:center"
 |+Сторінки з вірменських математичних книг
 | width="30%" |[[Файл:Arhest_hamaroghutyan_(Christopher_Clavius_Armenian_translation).jpg|центр|479x479пкс]]
 | width="5%" |
 | width="30%" |[[Файл:Kesaratsi-geometry.jpg|центр|438x438пкс]]
 | width="5%" |
 | width="30%" |[[Файл:Kesaratsi-geometry_2.jpg|центр|444x444пкс]]
 |-
 |Титульна сторінка першої друкованої математичної книги вірменською мовою «Мистецтво числення». 1675 рік, [[Марсель]]
 |
 | colspan="3" |Креслення з вірменської редакції XVII століття [[Начала Евкліда|«Начал» Евкліда]]
|}
У вірменській математичній літературі XVII—XVIII століть у багатьох випадках використовуються російські терміни. Написані в Астрахані в 1744 1753 і в 1807 роках вірменські рукописи, присвячені обчислювальному мистецтву, містять арифметичні задачі, в яких вживаються терміни «карбованець», «копійка» та інші, а також російські назви цифр{{sfn|Петросян|1959|loc=|с=187|name=}}. У російські навчальні заклади [[Астрахань|Астрахані]], в яких викладали багато предметів, зокрема [[Геометрія|геометрію]], потрапляли і закінчували їх лише окремі представники вірменського населення, кількість яких ніяк не могла задовольнити фактичні потреби в освіті{{sfn|Хачатурян|1981|loc=|с=52|name=}}. [[12 грудня]] [[1810|1810 року]] відкривається Агабабівська школа в Астрахані, де більша частина вірменського населення мала можливість отримати освіту{{sfn|Петросян|1979|loc=|с=67|name=}}. В 1828 році, коли [[Східна Вірменія]] [[Вірменія у складі Російської імперії|увійшла до складу Російської імперії]], почали відкриватися вірменські навчальні заклади{{sfn|Петросян|1979|loc=|с=67|name=}}. 9 грудня 1838 року в [[Константинополь|Константинополі]] відкривається Скютарська семінарія{{sfn|Степанян|1976|loc=|с=122|name=}}, викладачі якої були вірменами, що отримали європейську освіту.

Велике значення мають праці [[Гукас Тертерянц|Гукаса Тертерянца]], видані у [[Відень|Відні]]. У 1843 році видаються відразу два підручники: «Арифметика» і «Проста Геометрія». У 1846 році видається книга «Тригонометрія та конічні перерізи», об'ємом 134 сторінки{{sfn|Петросян|1979|loc=|с=68|name=}}. Друга частина книги присвячена [[Аналітична геометрія|аналітичній геометрії]]. В кінці книги подано 34 геометричні креслення.

В цілому в період XVII—XIX століть було видано близько 90 підручників і посібників вірменських авторів{{sfn|Сагателян|1981|loc=|с=134|name=}}.

== XX—XXI століття ==

=== XX століття ===
У 1921 році в [[Єреван]]і було засновано [[Єреванський державний університет|вірменський університет]]{{sfn|Сагателян|1964|loc=|с=6|name=}}. Викладання [[Вища математика|вищої математики]] почали з дня заснування університету на технічному факультеті і факультеті природознавства, а математиків готували, починаючи з 1924 року, на фізико-математичному відділі педагогічного факультету{{sfn|Сагателян|1964|loc=|с=6|name=}}. Але в період 1921—1933 років в університеті готували тільки вчителів математики для загальноосвітніх і середніх професійних шкіл{{sfn|Сагателян|1964|loc=|с=7|name=}}. Вже після 1933 року фізико-математичний факультет Єреванського державного університету став дійсно університетським факультетом з 5-річним навчальним планом, там стали готувати вчених-математиків{{sfn|Сагателян|1964|loc=|с=7|name=}}. У 1959 році фізико-математичний факультет був розділений на механіко-математичний і фізичний факультети. З 1963 року на факультеті почали готувати вчених у галузі математичної кібернетики, а в 1972 році був створений факультет прикладної математики та інформатики<ref>{{Cite web|url=http://www.ysu.am/faculties/hy/Mathematics-and-Mechanics/section/about|title=Механико-математический факультет|last=|date=|website=|publisher=[[Ереванский государственный университет]]|accessdate=2014-08-05|language=hy|archive-date=25 квітня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190425044408/http://ysu.am/faculties/hy/Mathematics-and-Mechanics/section/about}}</ref>.

Самостійна науково-творча діяльність у галузі математики в [[Вірменська Радянська Соціалістична Республіка|Радянській Вірменії]] почалася у 1937—1941 роках, коли кілька випускників фізико-математичного факультету Єреванського державного університету продовжили навчання в [[Москва|Москві]] і в [[Санкт-Петербург|Ленінграді]], захистили дисертації і повернулися в [[Єреван]]{{sfn|Сагателян|1964|loc=|с=15|name=}}.
{| class="graytable"
 | align="center" |[[Файл:Armenian_Academy_of_Sciences.jpg|центр|300x300пкс]]
 | align="center" |[[Файл:YSU-BatimentCentral.jpg|центр|300x300пкс]]
 | align="center" |[[Файл:State_Engineering_University_of_Armenia_2.jpg|центр|300x300пкс]]
 |-
 | align="center" |Будівля Президії [[Національна академія наук Республіки Вірменії|Національної академії наук Республіки Вірменія]]
 | align="center" |Будівля [[Єреванський державний університет|Єреванського державного університету]]
 | align="center" |Будівля [[Вірменський державний інженерний університет|Національного політехнічного університету Вірменії]]
|}
У 1943 році було засновано [[Національна академія наук Республіки Вірменії|Академію наук Вірменської РСР]] (на основі Вірменської філії [[Академія наук СРСР|Академії наук СРСР]], створеної в 1935 році, нині&nbsp;— [[Національна академія наук Республіки Вірменії|Національна академія наук Республіки Вірменія]])<ref>{{БСЭ|005261|Академия наук Армянской ССР|[[Амбарцумян Віктор Амазаспович|В. А. Амбарцумян]]}}</ref>. В 1944 році було створено відділення механіки і математики АН Вірменської РСР. Пізніше відділення було перетворено на [[Інститут математики Національної академії наук Республіки Вірменія|Інститут математики і механіки АН Вірменської РСР]]}}. Інститут математики був виділений в окрему організацію в 1971 році. У 1956 році був створений Єреванський науково-дослідний інститут математичних машин (нині&nbsp;— [[Єреванський науково-дослідний інститут автоматизованих систем управління]]). У 1957 році був створений Обчислювальний центр АН Вірменської РСР (нині&nbsp;— {{Нп|Інститут проблем інформатики і автоматизації НАН РВ||ru|Институт проблем информатики и автоматизации НАН РА}}), де почали досліджувати математичні проблеми кібернетики та обчислювальної техніки, математичну забезпеченість систем автоматизації, автоматизацію наукових досліджень. Великим центром досліджень в галузі прикладної математики, інформатики і комп'ютерних систем також є [[Вірменський державний інженерний університет|Національний політехнічний університет Вірменії]]. У 1961 році в НПУВ було створено факультет комп'ютерних систем та інформатики. Також в університеті є факультети прикладної математики і фізики, кібернетики<ref>{{Cite web|url=http://polytech.am/wpolytech/?page_id=62|title=Факультеты|last=|date=|website=|publisher=[[Национальный политехнический университет Армении]]|accessdate=2015-03-17|language=hy|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150527050231/http://polytech.am/wpolytech/?page_id=62|archivedate=2015-05-27|deadurl=yes}}</ref>.
[[Файл:ArmenianStamps-404.jpg|міні|253x253пкс|<center>[[Поштова марка]] [[Вірменія|Вірменії]], присвячена {{Нп|Шагінян Арташес Ліпаритович|Арташесу Ліпаритовичу Шагіняну|ru|Шагинян, Арташес Липаритович}}</center>]]
Біля витоків створення вірменської математичної школи стояв [[Список академіків НАН Республіки Вірменії|академік АН Вірменської РСР]] {{Нп|Шагінян Арташес Ліпаритович|Арташес Шагінян|ru|Шагинян, Арташес Липаритович}} (1906—1978){{sfn|Сагателян|1964|loc=|с=15—16|name=}}. Арташес Шагінян був першим радянським вірменським математиком{{sfn|Сагателян|1964|loc=|с=9|name=}}. Після закінчення аспірантури [[Санкт-Петербурзький державний університет|Ленінградського університету]] в 1937 році він повернувся в Єреван, успішно займався одночасно науковою і педагогічною роботою{{sfn|Сагателян|1964|loc=|с=16|name=}}. Послідовниками вірменської математичної школи стали: [[Джрбашян Мхітар Мкртичевич|М.&nbsp;М.&nbsp;Джрбашян]], [[Мергелян Сергій Микитович|С. М. Мергелян]], {{Нп|Александрян Рафаель Арамович|Р. А. Александрян|ru|Александрян, Рафаэль Арамович}}, [[Арутюнян Нагуш Хачатурович|Н. Х. Арутюнян]], {{Нп|Петросян Гарегін Бахшійович|Г. Б. Петросян|ru|Петросян, Гарегин Бахшиевич}}, {{Нп|Сагателян Вачаган Вартанович|В. В. Сагателян|hy|Վաչագան Սաղաթելյան}}, Н.&nbsp;Г.&nbsp;Гаспарян{{sfn|Математика в СССР за 40 лет, Том 2|1959|loc=|с=161|name=}}, Г.&nbsp;В.&nbsp;Бадалян{{sfn|Математика в СССР за 40 лет, Том 2|1959|loc=|с=50|name=}}, Н.&nbsp;Є.&nbsp;Товмасян, [[Талалян Олександр Андранікович|А.&nbsp;А.&nbsp;Талалян]], В.&nbsp;А.&nbsp;Мартиросян, {{Нп|Хачатрян Ішхан Гвідонович|І. Г. Хачатрян|hy|Իշխան Խաչատրյան (մաթեմատիկոս)}}, {{Нп|Амбарцумян Гоар Амазаспівна|Г. А. Амбарцумян|hy|Գոհար Համբարձումյան}}; сучасні вчені {{Нп|Ванік Захарян|В. С. Захарян|ru|Ваник Захарян}}, [[Анрі Нерсісян|А.]] [[Анрі Нерсісян|Б. Нерсісян]], {{Нп|Амбарцумян Рубен Вікторович|Р. В. Амбарцумян|ru|Амбарцумян, Рубен Викторович}}, {{Нп|Аракелян Норайр Унанович|Н. У. Аракелян|ru|Аракелян, Норайр Унанович}}, {{Нпні|Гегам Геворкян|Г. Г. Геворкян|ru|Гегам Геворкян}}, {{Нпні|Артур Саакян|А. А. Саакян|ru|Артур Саакян}} та багато інших<ref name="математики">{{Cite web|url=http://math.sci.am/mathematicians|title=Армянские математики|last=|date=|website=|publisher=[[Інститут математики НАН Вірменії]]|accessdate=2014-09-18|language=en|archive-date=3 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190503181548/http://math.sci.am/mathematicians}}</ref>.

==== [[Теорія наближень]] ====
<!--[[Файл:Академик_Джрбашян.jpeg|міні|286x286пкс|<center>[[Джрбашян Мхітар Мкртичевич|Мхітар Мкртичевич Джрбашян]]</center>]]-->
Дослідження питань про повноту поліномів у комплексній області у Вірменії були розпочаті в кінці 1930-х років Арташесом Шагіняном{{sfn|Сагателян|1964|loc=|с=17|name=}} і активно продовжувались у 1940-х роках академіками АН Вірменської РСР Мхітаром Джрбашяном (1918—1994) і Сергієм Мергеляном (1928—2008){{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}{{sfn|Джрбашян|1973|loc=|с=22—26|name=}}. Була досліджена можливість наближення функцій поліномами, а також питання про найкраще наближення, щодо інтегральної та рівномірно-вагової метрик{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}. У разі інтегральних метрик були отримані точні ознаки для деяких широких класів областей. Було отримано повний розв'язок рівномірно-вагового поліномного наближення для дійсної осі{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}. Так з половини 1940&nbsp;рр. почалася організація вірменської математичної школи теорії функцій{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}.

Сергієм Мергеляном було отримано розв'язок для рівномірного наближення [[Многочлен|поліномами]] в [[Комплексна площина|комплексній області]]{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}. Цей метод був успішно застосований також у питаннях про можливості рівномірного наближення раціональними функціями, про найкраще поліномне наближення{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}. Ці роботи Сергія Мергеляна було відзначено [[Сталінська премія|Сталінською премією]].

У 1950-х роках Мхітаром Джрбашяном були розпочаті дослідження середнього, рівномірного і дотичного наближень [[Ціла функція|цілими функціями]], які отримали остаточний розв'язок у 1960-1970-х роках{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}. Повністю були розв'язані задачі про рівномірне наближення аналітичними (частково цілими) функціями, задача про опис швидкості дотичного наближення{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}.

Академіком АН Вірменської РСР Норайром Аракеляном були отримані розв'язки кількох загальних задач про найкращі наближення цілими функціями. Ці роботи Норайра Аракеляна були відзначені [[Премія Ленінського комсомолу|премією Ленінського комсомолу]]{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}. Ці результати були успішно застосовані в теорії розподілу значень{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}. Починаючи з 1970-х років, Мхітаром Джрбашяном та іншими були здійснені дослідження повноти і базисності деяких систем аналітичних функцій{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}. Норайром Аракеляном були отримані цінні результати про взаємозв'язок питань про класичне аналітичне продовження і теорію комплексного наближення{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}.

==== Загальна теорія функцій ====
Серйозні дослідження в галузі теорії функцій у Вірменії почалися в 1945 році, коли Мхітаром Джрбашяном була побудована теорія факторизації необмежених мероморфних функцій в області{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}. У 1950—1960 роках Мхітаром Джрбашяном досліджувалися питання гармонійного аналізу в комплексній області та теорії інтегральних перетворень{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}. Джрбашян побудував ідеальну теорію перетворень виду [[Жан Батист Жозеф Фур'є|Фур'є]]&nbsp;— Планшереля для довільної системи променів, що виходять з однієї точки; отримав нові фундаментальні результати в поданні загальних і аналітичних функцій; розширив і розробив відому класичну {{Нп|Теорія Пелі — Вінера|теорію Пелі — Вінера|ru|Теорема Пэли — Винера}}; разом з учнями розробив теорію дискретного гармонічного аналізу в комплексній області{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}. У 1963 році Мхітаром Джрбашяном були визначені нові класи мероморфних функцій, пов'язаних з функціями на <math>(-1, +\infty)</math>, які в змозі включити довільні мероморфні функції в крузі, була розроблена теорія параметричного подання даних функцій{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}.

Дослідження в цій галузі провів і {{Нп|Дійсні члени НАН Вірменії|академік НАН РВ|ru|Действительные члены НАН Армении}} Ванік Захарян. Мхітаром Джрбашяном і Ваніком Захаряном були досліджені граничні властивості підкласів мероморфних функцій обмеженого виду{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}.

Питаннями дефектних значень загальних і мероморфних функцій займався Норайр Аракелян{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}. Вперше використавши методи в теорії наближень, Норайр Аракелян спростував відому гіпотезу {{Нп|Рольфа Неванлінна|Рольфа Неванлінни|ru|Неванлинна, Рольф}} про дефектні значення цілих функцій скінченного порядку{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}.

В геометричній теорії мероморфних функцій і в теорії розподілу значень нові результати отримав Григорій Барсегян, розробивши теорію Неванлінни&nbsp;— Альфонса{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}.

У дослідженнях теорії аналітичних функцій важливе місце займають питання про єдиність, зокрема про {{Нп|Квазіаналітична функція|квазіаналітичність|ru|Квазианалитическая функция}}{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}. Розробляючи відомі результати Лоренца Ланделефа, Арташес Шагінян отримав «внутрішні» інтегральні ознаки для аналітичних функцій в крузі, які в подальшому поширив на мероморфні функції в крузі{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}. Деякі з цих результатів Ванік Захарян поширив на класи Джрбашяна{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}.

Мхитар Джрбашян, ґрунтуючись на своїй теорії гормонального аналізу в комплексній області, узагальнив класичну ідею про квазіаналітичність Данжуа&nbsp;— Карлемана, побудувавши теорію <math>\alpha</math>-квазианалитичных класів{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}.

Важливі дослідження в галузі квазіаналітичних функцій має [[Гайк Бадалян]]{{sfn|Математика в СССР за 40 лет, Том 1|1959|loc=|с=370|name=}}. Він ввів деяке узагальнення поняття похідної і, спираючись на нього, побудував спеціальні ряди, більш загальні, ніж тейлорівські{{sfn|Математика в СССР за 40 лет, Том 1|1959|loc=|с=370|name=}}. Ці ряди виявилися відповідним аналітичним засобом для подання функцій деяких квазіаналітичних класів{{sfn|Математика в СССР за 40 лет, Том 1|1959|loc=|с=370|name=}}.

==== Теорія функцій дійсної змінної ====
[[Файл:Талалян_Александр_Андраникович.jpg|міні|200x200пкс|<center>[[Талалян Олександр Андранікович|Олександр Андранікович Талалян]]</center>]]
Дослідження в галузі функцій дійсної змінної (аналітичних функцій) у Вірменії почалися в 1950-х роках{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}. У початковому періоді дослідження в основному стосувалися питання про подання [[Вимірна функція|вимірних функцій]] [[Ортонормований базис|ортогональними]] (зокрема&nbsp;— тригонометричними) рядами і до питання про одиничність цих рядів{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}. У цій галузі здійснив дослідження академік НАН РВ Олександр Талалян (1928—2016){{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}. Олександр Талалян довів загальні теореми, згідно з яким рядами повних ортогональних систем можуть бути подані всі вимірні функції{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=376|name=}}. З 1965 року під керівництвом Олександра Талаляна ведуться дослідження загальних ортогональних систем і базисів{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=377|name=}}. Отримані важливі результати про існування універсальних (у різних сенсах) ортогональних рядів{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=377|name=}}. Розв'язана задача відновлення рядів Уолша, схожих з інтегровними функціями, і доведено такі теореми єдиності типів Кантора і Валле Пуссена для систем Гаара і Уолша, подібні з якими для тригонометричних систем не існували або не були відомі до цього{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=377|name=}}.

Деякі дослідження в галузі теорії функцій комплексної змінної здійснив Гайк Бадалян{{sfn|Математика в СССР за 40 лет, Том 1|1959|loc=|с=453|name=}}. Задача Сеге про покриття відрізків розв'язана Гайком Бадаляном для обмежених функцій з класу <math>S</math>{{sfn|Математика в СССР за 40 лет, Том 1|1959|loc=|с=453|name=}}.

==== [[Функціональний аналіз]] ====
<!--[[Файл:Рафаэль_Александрян.jpeg|міні|200x200пкс|<center>{{Нп|Рафаель Арамович Александрян||ru|Александрян, Рафаэль Арамович}}</center>]]-->
Дослідження в галузі функціонального аналізу почалися в 1950-х роках в Єреванському університеті та в Інституті математики АН Вірменської РСР, і були присвячені питанню про подібність граничних задач нового типу в гільбертовому просторі з [[Задача Коші|задачею Коші]]{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=377|name=}}. Ці дослідження здійснив академік АН Вірменської РСР Рафаель Александрян (1923—1988){{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=377|name=}}. За цикл робіт «Математичні дослідження з якісної теорії обертової рідини» він був удостоєний [[Державна премія СРСР|Державної премії СРСР]]. Надалі кількома вченими була розширена тематика досліджень в галузях функціонального аналізу та [[Інтегральне числення|інтегрального]] та [[Диференціальне числення|диференціального числень]]{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=377|name=}}. Основними напрямками досліджень були: теорія операторів, операторні рівняння, спектральна теорія самоспряжених операторів{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=377|name=}}. Була розроблена ідея ядра спектру, особливо термін резольвенти довільного самосопряженного оператора, а також універсальний спосіб побудови повної системи власних функціоналів і теореми про спектральний аналізі за даними функціоналами{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=377|name=}}. Було виявлено асимптотичні періодичні умови розв'язків нестаціонарних операторних рівнянь деяких класів, що містять [[рівняння Шредінгера]]{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=377|name=}}.

Вперше на зворотні задачі спектрального аналізу диференціальних операторів і на їх важливість для застосувань звернув увагу Віктор Амбарцумян (йому ж належить такий перший результат у цих задачах: якщо для безперервної функції <math>\varphi (x)</math> крайова задача <math>y^{''} + \pi (x) y + \lambda y = 0</math>, де <math>0\leqslant x\leqslant \pi</math> і <math>y^{'}(0)=y^{'}(\pi )=0</math>має спектр <math>\lambda _{n}=n^{2}~(n = 1{,}~2{,}~3{,} \cdots )</math>, то <math>\varphi (x)=0</math>){{sfn|Математика в СССР за 40 лет, Том 1|1959|loc=|с=757|name=}}. Академік АН СРСР [[Амбарцумян Віктор Амазаспович|Віктор Амазаспович Амбарцумян]] (1908—1996) є одним з найбільших астрофізиків XX століття. Важливі також його праці з суміжних з астрофізикою наук: математики і фізики.

Деякі з результатів про спектр диференціального оператора <math>L</math> у просторі <math>L (0,\infty)</math> перенесені академіком АН Вірменської РСР, радіофізиком {{Нп|Мартиросян, Радік Мартиросович|Радіком Мартиросяном|ru|Мартиросян, Радик Мартиросович}} на диференціальні оператори в часткових похідних{{sfn|Математика в СССР за 40 лет, Том 1|1959|loc=|с=771|name=}}.

==== Інші розділи математики ====
Дослідження у галузі інтегрального та диференціального числень почалися у Вірменії в 1930-х роках{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=377|name=}}. У цей період вірменські математики отримали деякі результати про [[Диференціальне рівняння параболічного типу|параболічні рівняння]]{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=377|name=}}. Узагальнені дослідження велися з 1948 року Рафаелем Александряном{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=377|name=}}. Основними темами досліджень були еліптичні, гіпоеліптичні, гіперболічні, слабкі гіперболічні, інтегральні (зокрема сингулярні інтегральні) рівняння{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=377|name=}}. Досліджувалися граничні задачі нового типу для деяких некласичних систем диференціальних рівнянь, для рівняння коливання струни в області Діріхле; було розроблено поняття узагальненої власної функції{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=377|name=}}. Ішханом Саргсяном досліджено спектральний аналіз [[Задача Штурма — Ліувілля|задачі Штурма&nbsp;— Ліувілля]], отримані результати поширені на однорідні системи Дірака{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=377|name=}}. Також досліджувалися обернена задача Штурма&nbsp;— Ліувілля і обернена задача теорії розсіяння за наявності рівнянь високого порядку{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=377|name=}}.

У галузях теорії ймовірностей і математичної статистики дослідження у Вірменії почалися в [[Німецько-радянська війна|повоєнний]] час{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=377|name=}}. Було отримано низку результатів з теорії випадкових процесів, а в подальшому про [[Критерій узгодженості Пірсона|критерій <math> \chi^2 </math>]]{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=377|name=}}.

У 1970—1980 роках роботами академіка АН Вірменської РСР Рубена Амбарцумяна було створено новий науковий напрямок&nbsp;— комбінаторна інтегральна геометрія{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=377|name=}}. Комбінаторна інтегральна геометрія успішно застосовувалася в дослідженні розв'язків задач стохастичної геометрії, зокрема, розв'язані задачі стереології геометричних випадкових процесів{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=377|name=}}. Також досліджувалися інші питання стохастичної геометрії{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=377|name=}}.

Дослідження в галузі алгебри почалися в 1950-х роках. Досліджувалися питання про подання квадратних [[Матриця (математика)|матриць]], про аналіз некомпактных [[Проста група Лі|простих груп Лі]], про дослідження тотожностей другого степеня в універсальних алгебрах і в алгебрах другого степеня та інші{{sfn|Джрбашян|1987|loc=|с=378|name=}}. Систематичне застосування нескінченних систем рівнянь до розв'язування конкретних задач математичної фізики і в зв'язку з цим розвиток методів дослідження і розв'язування систем, що тут виникають, здійснені у працях вірменських математиків: Б.&nbsp;Л.&nbsp;Абраамяна, Е.&nbsp;А.&nbsp;Александрян, Н.&nbsp;Х.&nbsp;Арутюняна, Н.&nbsp;О.&nbsp;Гулканян, М.&nbsp;М.&nbsp;Джрбащяна, Б.&nbsp;А.&nbsp;Костандяна, Р.&nbsp;С.&nbsp;Мінасяна, О.&nbsp;М.&nbsp;Сапонджяна, М.&nbsp;С.&nbsp;Саркісяна, К.&nbsp;С.&nbsp;Чобаняна{{sfn|Математика в СССР за 40 лет, Том 1|1959|loc=|с=835|name=}}.

=== XXI століття ===
В сьогоднішній час у Вірменії основні математичні дослідження ведуться в Інституті математики НАН РВ і в Єреванському державному університеті. У перші роки роботи Інститут математики НАН РВ займався переважно теорією функцій. З часом сфера досліджень розширилася і в даний час включає [[комплексний аналіз]], дійсний аналіз, [[диференціальне та інтегральне числення]], [[Теорія ймовірностей|теорію ймовірностей]], [[Математична статистика|математичну статистику]], математичну фізику<ref name="21 век">{{Cite web|url=http://math.sci.am/main-fields-activity|title=Основные области деятельности|last=|date=|website=|publisher=[[Институт математики НАН Армении]]|accessdate=2014-09-18|language=en|archive-date=30 квітня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190430032841/http://math.sci.am/main-fields-activity}}</ref>.

В сучасній Вірменії видаються такі математичні журнали: «Вісті НАН Вірменії: Математика» (Національна академія наук Республіки Вірменія, головний редактор&nbsp;— Артур Саакян)<ref>{{Cite web|url=http://jmath.sci.am/index.php/rus|title=Известия НАН Армении: Математика|last=|date=|website=|publisher=|accessdate=2014-08-06|language=ru|archive-date=19 квітня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190419124523/http://jmath.sci.am/index.php/rus}}</ref>, Вірменський журнал математики (Національна академія наук Республіки Вірменія, головний редактор&nbsp;— Анрі Нерсісян)<ref>{{Cite web|url=http://ajm.asj-oa.am/|title=Армянский журнал математики|last=|date=|website=|publisher=|accessdate=2014-08-06|language=en|archive-date=14 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190514072256/http://ajm.asj-oa.am/}}</ref>, Математика у вищій школі (Національний політехнічний університет Вірменії, головний редактор&nbsp;— Ванік Захарян), «Вісник ЄДУ. Серія фізики і математики» (Єреванський державний університет, головний редактор&nbsp;— Варужан Атабекян)<ref>{{Cite web|url=http://www.ysu.am/science/en/1404386702|title=Вестник ЕГУ. Серия физики и математики|last=|date=|website=|publisher=[[Ереванский государственный университет]]|accessdate=2014-09-18|language=en|archive-date=4 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190504160002/http://ysu.am/science/en/1404386702}}</ref>, також діє Вірменський математичний союз, який об'єднує математиків країни<ref>{{Cite web|url=http://amu.sci.am/պատմություն|title=Армянский математический союз|last=|date=|website=|publisher=|accessdate=2014-08-06|language=hy|archive-date=27 вересня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190927045551/http://amu.sci.am/պատմություն}}</ref>.

== Примітки ==
{{примітки|2}}

== Література ==
{{refbegin|2}}
* {{стаття |автор=[[Петросян Гарегін Бахшійович|Петросян Г. Б.]] |назва=Про вірменську географію VII століття «Ашхарацуйце» |оригінал=VII հայակական «Աշխարհացոյցի» մասին |посилання=http://hpj.asj-oa.am/3155/ |автор видання= |видання=Історико-філологічний журнал |тип= |місце= |видавництво= |рік=1979 |випуск= |том= |номер=2 |сторінки=241—246 |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |мова=hy |ref=Петросян (ІФЖ) |archiveurl= |archivedate=}}
* {{стаття |автор=Петросян Г. Б. |назва=Питання аналітичної геометрії у праці Гукаса Тертерянца «Тригонометрія і конічні перетини» |оригінал=Անալիտիկ երկրաչափության հարցերը Ղուկաս Տերտերյանցի «Երեքանկիւնաչափութիւն եւ հատածք կոնի» աշխատությունում|посилання=http://natechist.asj-oa.am/138/ |автор видання= |видання=Історія природознавства і техніки у Вірменії |тип= |місце=Єреван |видавництво= |рік=1979 |випуск= |том= |номер=7 |сторінки=67—90|isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |мова=hy |ref=Петросян |archiveurl= |archivedate=}}
* {{стаття |автор=Петросян Г. Б. |назва=Перша друкована книга з математики вірменською мовою |оригінал=Հայերեն առաջին տպագիր մաթեմատիկական գիրքը |посилання=http://natechist.asj-oa.am/64/ |автор видання= |видання=Історія природознавства і техніки у Вірменії |тип= |місце=Єреван |видавництво= |рік=1973 |випуск= |том= |номер=5 |сторінки=37—48 |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |мова=hy |ref=Петросян |archiveurl= |archivedate=}}
* {{стаття |автор=Петросян Г. Б. |назва=До питання про праці «Ітінерарії» і «Астрономічна геометрія» |оригінал=
«Մղոնաչափք» և «Աստղաբաշխական երկրաչափութիւն» աշխատությունների հարցի շուրջը |посилання=http://hpj.asj-oa.am/1905/ |автор видання= |видання=Історико-філологічний журнал |тип= |місце= |видавництво= |рік=1972 |випуск= |том= |номер=4 |сторінки=200—208 |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |мова=hy |ref=Петросян |archiveurl= |archivedate=}}
* {{стаття |автор=Петросян Г. Б. |назва=Міри довжини в давньовірменських джерелах і їх нова інтерпретація |оригінал=Երկարության չափերը հին հայկական աղբյուրներում ու դրանց նոր մեկնաբանությունը |посилання=http://hpj.asj-oa.am/1537/ |автор видання= |видання=Історико-філологічний журнал |тип= |місце= |видавництво= |рік=1970 |випуск= |том= |номер=3 |сторінки=215—228 |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |мова=hy |ref=Петросян |archiveurl= |archivedate=}}
* {{стаття |автор=Петросян Г. Б. |назва=Математика у Вірменії в V—VI століттях |оригінал=Մաթեմատիկան Հայաստանում V—VI դարերում |посилання=http://hpj.asj-oa.am/883/ |автор видання= |видання=Історико-філологічний журнал |тип= |місце= |видавництво= |рік=1966 |випуск= |том= |номер=1 |сторінки=113—124 |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |мова=hy |ref=Петросян |archiveurl= |archivedate=}}
* {{книга-ру|автор=Петросян Г. Б.|часть=О некоторых вопросах истории математики в Древней Армении|ссылка часть=|заглавие=Вопросы истории физико-математических наук|оригинал=|ссылка=http://pyrkov.professorjournal.ru/113?p_p_id=101_INSTANCE_a1Oc&p_p_lifecycle=0&p_p_state=normal&p_p_mode=view&p_p_col_id=column-2&p_p_col_count=2&_101_INSTANCE_a1Oc_struts_action=%2Fasset_publisher%2Fview_content&_101_INSTANCE_a1Oc_urlTitle=вопросы-истории-физико-математических-наук-1963&_101_INSTANCE_a1Oc_type=content&redirect=%2F113|викитека=|ответственный=|издание=|место=М.|издательство=[[Высшая школа (видавництво)|Высшая школа]]|год=1963|том=|страницы=91—95|столбцы=|страниц=524|серия=|isbn=|тираж=|ref=Петросян|deadlink=да|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140808063218/http://pyrkov.professorjournal.ru/113?p_p_id=101_INSTANCE_a1Oc&p_p_lifecycle=0&p_p_state=normal&p_p_mode=view&p_p_col_id=column-2&p_p_col_count=2&_101_INSTANCE_a1Oc_struts_action=%2Fasset_publisher%2Fview_content&_101_INSTANCE_a1Oc_urlTitle=вопросы-истории-физико-математических-наук-1963&_101_INSTANCE_a1Oc_type=content&redirect=%2F113|archivedate=2014-08-08}}
* {{стаття |автор=Петросян Г. Б., Абраамян А. Г. |назва=Новознайдений вірменський текст геометрії Евкліда |оригінал=Եվկլիդեսի երկրաչափության հայերեն նոր բնագիրը |посилання=http://hpj.asj-oa.am/374/ |автор видання= |видання=Історико-філологічний журнал |тип= |місце= |видавництво= |рік=1962 |випуск= |том= |номер=1 |сторінки=148—170 |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |мова=hy |ref=Петросян та ін. |archiveurl= |archivedate=}}
* {{стаття |автор=Петросян Г. Б. |назва=Про життя і діяльність видатного вченого-математика IX століття Левона |оригінал=IX դարի ականավոր գիտնական-մաթեմատիկոս Լևոնի կյանքի ու գործունեության մասին |посилання=http://natechist.asj-oa.am/3/ |автор видання= |видання=Історія природознавства і техніки у Вірменії |тип= |місце=Єреван |видавництво= |рік=1960 |випуск= |том= |номер=1 |сторінки=7—20 |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |мова=hy |ref=Петросян |archiveurl= |archivedate=}}
* {{стаття |автор=Петросян Г. Б. |назва=Вірменська математична література XVII—XVIII століть |оригінал=Հայկական մաթեմատիկական գրականությունը XVII—XVIII դարերում |посилання=http://hpj.asj-oa.am/15/ |автор видання= |видання=Історико-філологічний журнал |тип= |місце= |видавництво= |рік=1959 |випуск= |том= |номер=1 |сторінки=187—201 |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |мова=hy |ref=Петросян |archiveurl= |archivedate=}}
* {{стаття |автор=Петросян Г. Б. |назва=«Полігональні числа» Ованеса Саркавага |оригінал=Հովհաննես Սարկավագի «Անկիւնաւոր թուեր»-ը |посилання=http://basss.asj-oa.am/136/ |автор видання= |видання=Вісник суспільних наук АН Вірменської РСР |тип= |місце= |видавництво= |рік=1945 |випуск= |том= |номер=4 |сторінки=23—42 |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |мова=hy |ref=Петросян  |archiveurl= |archivedate=}}
* {{стаття |автор=Петросян Г. Б. |назва=Вірменський найдавніший переклад Геометрії Евкліда і його значення для історії математики|оригінал=Էվկլիդեսի երկրաչափության հայերեն հնագույն թարգմանությունը և նրա նշանակությունը մաթեմատիկայի պատմության համար |посилання=http://basss.asj-oa.am/70/ |автор видання= |видання=Вісник суспільних наук АН Вірменської РСР |тип= |місце= |видавництво= |рік=1945 |випуск= |том= |номер=1—2 |сторінки=59—76 |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |мова=hy |ref=Петросян |archiveurl= |archivedate=}}
* {{стаття |автор=Петросян Г. Б. |назва=Арифметика в Урарту за урартськими клинописами |оригінал=Թվաբանությունը Ուրարտուում ըստ ուրարտական սեպագիր արձանագրությունների |посилання=http://basss.asj-oa.am/84/ |автор видання= |видання=Вісник суспільних наук АН Вірменської РСР |тип= |місце= |видавництво= |рік=1945 |випуск= |том= |номер=3—4 |сторінки=55—72 |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |мова=hy |ref=Петросян |archiveurl= |archivedate=}}
* {{книга-ру |автор=Сагателян В. В. |часть=Математика |ссылка часть=https://hy.wikisource.org/wiki/Էջ:Հայկական_Սովետական_Հանրագիտարան_(Soviet_Armenian_Encyclopedia)_7.djvu/137 |заглавие=[[Армянская советская энциклопедия]] |оригинал= |ссылка= |викитека= |ответственный=[[Амбарцумян Віктор Амазаспович|В. А. Амбарцумян]] |издание= |место=Єреван |издательство= |год=1981 |том=7 |страницы=134—138 |столбцы= |страниц=720 |серия= |isbn= |тираж= |ref=Сагателян}}
* {{стаття |автор=Сагателян В. В.|назва=Розвиток математичних наук у Радянській Вірменії |оригінал=Մաթեմատիկական գիտությունների զարգացումը Խորհրդային Հայաստանում |посилання=http://natechist.asj-oa.am/16/ |автор видання= |видання=Історія природознавства і техніки у Вірменії |тип= |місце=Єреван |видавництво= |рік=1964 |випуск= |том= |номер=3 |сторінки=5—38 |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |мова=hy |ref=Сагателян |archiveurl= |archivedate=}}
* {{стаття |автор=Степанян М. М. |назва=Вірменські друковані підручники алгебри XIX століття |оригінал=Հանրահաշվի հայերեն տպագիր դասագրքերը XIX դարում |посилання=http://natechist.asj-oa.am/91/ |автор видання= |видання=Історія природознавства і техніки у Вірменії |тип= |місце=Єреван |видавництво= |рік=1987 |випуск= |том= |номер=8 |сторінки=32—42 |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |мова=hy |ref=Армянские печатные учебники алгебры XIX века |archiveurl= |archivedate=}}
* {{стаття |автор=Степанян М. М. |назва=Вірменські друковані підручники та навчальні посібники з арифметики другої половини XIX століття |оригінал=XIX դարի երկրորդ կեսի թվաբանության հայերեն տպագիր դասագրքերը և ուսումնական ձեռնարկները |посилання=http://natechist.asj-oa.am/139/ |автор видання= |видання=Історія природознавства і техніки у Вірменії |тип= |місце=Єреван |видавництво= |рік=1979 |випуск= |том= |номер=7 |сторінки=91—115 |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |мова=hy |ref=Вірменські друковані підручники та навчальні посібники з арифметики другої половини XIX століття |archiveurl= |archivedate=}}
* {{стаття |автор=Степанян М. М. |назва=Варіант рішення А.&nbsp;Тюляном невизначених рівнянь першого степеня |оригінал=Առաջին աստիճանի անորոշ հավասարումների լուծման Հ.&nbsp;Թյուլյանի տարբերակը |посилання=http://natechist.asj-oa.am/117/ |автор видання= |видання=Історія природознавства і техніки у Вірменії |тип= |місце=Єреван |видавництво= |рік=1976 |випуск= |том= |номер=6 |сторінки=122—133 |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |мова=hy |ref=Степанян |archiveurl= |archivedate=}}
* {{книга-ру |автор=[[Джрбашян Мхітар Мкртичович|Джрбашян М. М.]], Сагателян В. В., Талалян А. А., [[Аракелян Норайр Унанович|Аракелян Н. У.]], [[Александрян Рафаель Арамович|Александрян Р. А.]], Нерсисян Г., Амбарцумян Р. В. |часть=Математика |ссылка часть=https://hy.wikisource.org/wiki/Էջ:Հայկական_Սովետական_Հանրագիտարան_(Soviet_Armenian_Encyclopedia)_13.djvu/375 |заглавие=[[Армянская советская энциклопедия]] |оригинал= |ссылка= |викитека= |ответственный=[[Амбарцумян Віктор Амазаспович|В. А. Амбарцумян]] |издание= |место=Єреван |издательство= |год=1987 |том=13 |страницы=375—378 |столбцы= |страниц=688 |серия= |isbn= |тираж= |ref=Джрбашян }}
* {{стаття |автор=[[Джрбашян Мхітар Мкртичович|Джрбашян М. М.]] |назва=Деякі основні результати, отримані вірменськими математиками в теорії функцій за останні 15 років |оригінал= |посилання=http://natechist.asj-oa.am/63/ |автор видання= |видання=Історія природознавства і техніки у Вірменії |тип= |місце=Єреван |видавництво= |рік=1973 |випуск= |том= |номер=5 |сторінки=21—36 |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |мова= |ref=Джрбашян |archiveurl= |archivedate=}}
* {{книга-ру |автор= |часть= |ссылка часть= |заглавие=Математика в СССР за сорок лет (1917—1957) |оригинал= |ссылка=http://math.ru/lib/529 |викитека= |ответственный= |издание= |место=М. |издательство=Физматгиз |год=1959 |том=1. Обзорные статьи |страницы= |столбцы= |страниц=1002 |серия= |isbn= |тираж= |ref=Математика в СССР за 40 лет, Том 1 }}
* {{книга-ру |автор= |часть= |ссылка часть= |заглавие=Математика в СССР за сорок лет (1917—1957) |оригинал= |ссылка=http://math.ru/lib/529 |викитека= |ответственный= |издание= |место=М. |издательство=Физматгиз |год=1959 |том=2. Биобиблиография |страницы= |столбцы= |страниц=820 |серия= |isbn= |тираж= |ref=Математика в СССР за 40 лет, Том 2 }}
* {{книга-ру |автор=[[Розенфельд Борис Абрамович|Розенфельд Б. А.]], [[Юшкевич Адольф Павлович|Юшкевич А. П.]] |часть=Математика в Грузии и Армении |ссылка часть=http://alexandr4784.narod.ru/jusch1/jusch1_24.pdf |заглавие=История математики. С древнейших времён до начала нового времени |оригинал= |ссылка=http://alexandr4784.narod.ru/jusch1.html |викитека= |ответственный=[[Юшкевич Адольф Павлович|А.&nbsp;П.&nbsp;Юшкевич]] |издание= |место=М. |издательство=[[Наука (видавництво)|Наука]] |год=1970 |том=1 |страницы=250—252 |столбцы= |страниц=352 |серия= |isbn= |тираж= |ref=Розенфельд и др. }}
* {{книга-ру |автор= |часть=Никогайос Артавазд |ссылка часть=http://www.anunner.com/name/biography/ԱՐՏԱՎԱԶԴ_ՆԻԿՈՂԱՅՈՍ |заглавие=Хто є хто. Вірмени. Біографічна енциклопедія |оригинал=Ով ով է: Հայեր: Կենսագրական հանրագիտարան |ссылка= |викитека= |ответственный= |издание= |место=Єреван |издательство=«Вірменська енциклопедія» |год=2005 |том=2 |страницы= 225 |столбцы= |страниц=733 |серия= |isbn= |тираж= |ref=Хто є хто}}
* {{стаття |автор=Хачатурян В. |назва=З історії астраханської Агабабівської школи (матеріальна база школи)|оригінал=Աստրախանի Աղաբաբյան դպրոցի պատմությունից (դպրոցի նյութական բազան) |посилання=http://lraber.asj-oa.am/2965/ |автор видання= |видання=Вісник суспільних наук АН Вірменської РСР |тип= |місце= |видавництво= |рік=1981 |випуск= |том= |номер=1 |сторінки=52—64 |isbn= |issn= |doi= |bibcode= |arxiv= |pmid= |мова=hy |ref=Хачатурян |archiveurl= |archivedate=}}
* {{книга-ру |автор=Абраамян А. |часть= |ссылка часть= |заглавие=Бібліографія Ананії Ширакаці |оригинал=Անանիա Շիրակացու մատենագրություն |ссылка= |викитека= |ответственный= |издание= |место=Єреван |издательство= |год=1944 |том= |страницы= |столбцы= |страниц= |серия= |isbn= |тираж= |ref=Абраамян }}
{{refend}}

[[Категорія:Історія Вірменії]]
[[Категорія:Наука у Вірменії]]
[[Категорія:Історія математики]]