Перегляд вихідного коду сторінки Ізотопи літію

Природний [[літій]] складається з двох стабільних ізотопів: <sup>6</sup>Li (7,5%) і <sup>7</sup>Li (92,5%); у деяких зразках літію ізотопне співвідношення може бути значно порушене внаслідок природного або штучного фракціонування ізотопів. Це слід мати на увазі під час точних хімічних дослідів з використанням літію або його сполук. Також відомо ще 7 штучних радіоактивних ізотопів літію і два [[Ізомерія атомних ядер|ядерних ізомери]] (масові числа від <sup>4</sup>Li до <sup>12</sup>Li та <sup>10m1</sup>Li − <sup>10m2</sup>Li відповідно). Найстійкіший з них, <sup>8</sup>Li, має [[період напіврозпаду]] 0,8403 с. Екзотичний ізотоп <sup>3</sup>Li ([[трипротон]]), мабуть, не існує як зв'язана система.

<sup>7</sup>Li є одним з небагатьох ізотопів, що утворилися під час [[первинний нуклеосинтез|первинного нуклеосинтезу]] (тобто невдовзі після [[Великий Вибух|Великого Вибуху]]<ref name="Primodal-lithium-problem-2012-arx">BD Fields [http://arxiv.org/pdf/1203.3551v1.pdf The Primordial Lithium Problem] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161019082311/https://arxiv.org/pdf/1203.3551v1.pdf |date=19 жовтня 2016 }}, ‎Annual Reviews of Nuclear and Particle Science 2011 {{ref-ru}}</ref>), а не лише в зорях, у кількості не більш як 10<sup>−9</sup> від усіх елементів<ref>{{cite web | author = Постнов К.А. | title = Лекции по общей астрофизике для физиков | url = http://www.astronet.ru/db/msg/1170612/node59.html | 4 =  | archiveurl = https://www.webcitation.org/61A4qesXd?url=http://www.astronet.ru/db/msg/1170612/node59.html | archivedate = 2011-08-23 | accessdate = 2016-12-27 | deadurl = no }}; див мал. 11.1{{ref-en}}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.int.washington.edu/PHYS554/2005/vanderplas.pdf |title=Архівована копія |accessdate=27 грудня 2016 |archive-date=13 листопада 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131113165233/http://www.int.washington.edu/PHYS554/2005/vanderplas.pdf }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131113165233/http://www.int.washington.edu/PHYS554/2005/vanderplas.pdf |date=2013-11-13 }}{{ref-en}}</ref>. Деяка кількість ізотопу <sup>6</sup>Li, принаймні в десять тисяч разів менша, ніж <sup>7</sup>Li, також утворилася в первинному нуклеосинтезі<ref name="Primodal-lithium-problem-2012-arx"/>. Приблизно в десять разів більше <sup>7</sup>Li утворилося в зоряному нуклеосинтезі.

Літій є проміжним продуктом [[Протон-протонний цикл|реакції ppII]], але при високих температурах він швидко перетворюється на два ядра гелію-4<ref>[http://astro1.physics.utoledo.edu/~megeath/ph6820/lecture27_ph6820.pdf Lecture 27: Stellar Nucleosynthesis] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150528153323/http://astro1.physics.utoledo.edu/~megeath/ph6820/lecture27_ph6820.pdf |date=28 травня 2015 }} // Університет Toledo — «The Destruction of Lithium in Young Convective Stars» slide 28{{ref-en}}</ref><ref>Greg Ruchti, [http://home.thep.lu.se/~torbjorn/seminars/121114-GregRuchti.pdf Lithium in the Cosmos] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304204238/http://home.thep.lu.se/~torbjorn/seminars/121114-GregRuchti.pdf |date=4 березня 2016 }} — «Lithium is Fragile» slide 10{{ref-en}}</ref> (через <sup>8</sup>Be).

== Розділення ізотопів ==
{{Див. також|Розділення ізотопів}}
=== Розділення colex ===
Літій-6 має більшу спорідненість із [[ртуть|ртуттю]], ніж літій-7. Коли [[амальгама|амальгаму]] літію і ртуть додають до розчину, який містить [[гідроксид літію]], то в амальгамі збільшується концентрації літію-6, а в розчині гідроксиду збільшується концентрація літію-7.

Цю властивість застосовують у методі розділення colex ('''col'''umn '''ex'''change, букв. колонний обмін), пропускаючи зустрічні потоки амальгами і гідроксиду через низку каскадів. [[Фракція (хімія)|фракція]] літію-6 здебільшого захоплюється ртуттю, тоді як літій-7 - розчином гідроксиду.
На дні колони літій (збагачений літієм-6) відділяється від амальгами, а ртуть повертається для використання з новою [[сировина|сировиною]]. Зверху колони розчин гідроксиду літію піддається [[електроліз]]у, щоб виділити з нього фракцію літію-7. Збагачення, якого вдається досягнути за допомогою цього методу, залежить від висоти колони і швидкості потоків.

=== Молекулярна перегонка ===
Метод [[Молекулярна перегонка|молекулярної перегонки]] полягає в тому, що літій нагрівають до температури близько 550&nbsp;[[°C]] у [[вакуум]]і. Атоми літію випаровуються з поверхні рідини й осідають на холодній поверхні, яка розташована кількома сантиметрами вище. Оскільки атоми літію-6 мають більшу [[Довжина вільного пробігу|довжину вільного пробігу]], то вони переважно й збираються.

Теоретична ефективність цього методу розділення становить близько 8,0 відсотків. Щоб досягнути більшого ступеню сепарації, потрібні кілька стадій.

== Літій-4 ==
Ядро '''літію-4''' містить три [[протон]]и і один [[нейтрон]]. Це найбільш короткоживучий з відомих ізотопів літію, з періодом напіврозпаду близько {{val|9.1|e=-23}} секунди. Внаслідок [[протонний розпад|протонного розпаду]] він розпадається до [[Гелій-3|гелію-3]].<ref name="Ізотопи of Lithium">{{cite web| url=http://periodictable.com/Ізотопи/003.4/index2.full.dm.html| title=Ізотопи of Lithium| accessdate=20 October 2013}}{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> Крім того, літій-4 може утворитися як проміжний продукт в деяких реакціях [[Ядерний синтез|ядерного синтезу]].

== Літій-6 ==
'''Літій-6''' цінний як сировина для виробництва [[Тритій|тритію]] і як поглинач нейтронів у реакціях ядерного синтезу. Природний літій містить близько 7,5 відсотка літію-6, а решта - літій-7. Значні кількості літію-6 виділено для застосування в [[Термоядерна бомба|термоядерних бомбах]]. {{Джерело?|Нині країни, які займалися виробництвом термоядерних бомб, припинили відділяти літій-6}}, але значна його кількість залишилася на їхніх складах. Літій-6 є одним із лише трьох стабільних ізотопів, спін яких дорівнює 1<ref>{{cite book |last=Chandrakumar |first=N. |date=2012 |title=Spin-1 NMR |publisher=Springer Science & Business Media |page=5 |isbn=9783642610899 |url=https://books.google.com/books?id=gVHmCAAAQBAJ&pg=PA5&lpg=PA5#v=onepage&q&f=false |accessdate=27 грудня 2016 |archive-date=3 червня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160603235329/https://books.google.com/books?id=gVHmCAAAQBAJ&pg=PA5&lpg=PA5#v=onepage&q&f=false }}</ref>, і його ядро має найменший ненульовий електричний [[квадрупольний момент]] зі всіх елементів.

== Літій-7 ==
Літій-7 є з великою перевагою найбільш поширеним ізотопом природного літію і становить 92,5 відсотка атомів. Атом літію-7 містить три протони, чотири нейтрони і три електрони. Завдяки властивостям свого ядра літій-7 менш поширений у всесвіті, ніж [[гелій]], [[берилій]], [[вуглець]], [[азот]] і [[оксиген]], навіть попри те, що останні чотири елементи мають важчі [[Ядро атома|ядра]], ніж літій.

Внаслідок промислового виробництва літію-6 утворюються відходи, які збагачені літієм-7 і збіднені літієм-6. Ці матеріали продавались на ринку, а також їх просто відвалювали в довкілля. Відносний надлишок літію-7, до 35 відсотків вищий, ніж природне співвідношення, зареєстровано в ґрунтових водах у карбонатному водоносному горизонті під струмком Вест Воллі в [[Пенсільванія|Пенсільванії]], який перебуває нижче за течією від заводу з виробництва літію. У збідненому літії нижня межа відносної частки літію-6 може становити до 20 відсотків від його природного вмісту. Оскільки співвідношення часток ізотопів літію дещо залежить від джерела, то неможливо точно визначити атомну масу проб літію зі всіх джерел.<ref>T. B. Coplen, J. A. Hopple, J. K. Böhlke, H. S. Peiser, S. E. Rieder, H. R. Krouse, K. J. R. Rosman, T. Ding, R. D. Vocke, Jr., K. M. Révész, A. Lamberty, P. Taylor, P. De Bièvre. "Compilation of minimum and maximum isotope ratios of selected elements in naturally occurring terrestrial materials and reagents", ''U.S. Geological Survey Water-Resources Investigations Report'' 01-4222 (2002). As quoted in {{cite journal |title=Isotope-Abundance Variations of Selected Elements (IUPAC technical report) |author=T. B. Coplen |journal=Pure and Applied Chemistry |volume=74 |issue=10 |pages=1987–2017 |year=2002 |url=http://pac.iupac.org/publications/pac/pdf/2002/pdf/7410x1987.pdf |display-authors=etal |doi=10.1351/pac200274101987 |accessdate=27 грудня 2016 |archive-date=3 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160303202428/http://pac.iupac.org/publications/pac/pdf/2002/pdf/7410x1987.pdf }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160303202428/http://pac.iupac.org/publications/pac/pdf/2002/pdf/7410x1987.pdf |date=2016-03-03 }}</ref>

Літій-7 використовують. як один із компонентів розплавленого  {{Не перекладено|Фторид літію|фториду літію|ru|Фторид лития}} в [[реактор на розплавах солей|реакторах на розплавах солей]]. Великий ефективний поперечний переріз захоплення нейтронів літію-6 (близько 940 [[барн]]<ref>{{cite journal
 | first= Norman E.
 | last= Holden
 | title= The Impact of Depleted <sup>6</sup>Li on the Standard Atomic Weight of Lithium
 | date= January–February 2010
 | publisher= [[International Union of Pure and Applied Chemistry]]
 | url= http://www.iupac.org/publications/ci/2010/3201/3_holden.html
 | accessdate= 6 May 2014
 | journal= 
 | archive-date= 31 серпня 2014
 | archive-url= https://web.archive.org/web/20140831184100/http://www.iupac.org/publications/ci/2010/3201/3_holden.html
 }}</ref>) порівняно з дуже незначною величиною цього показника для літію-7 (близько 45 мілібарн) призводить до необхідності дуже добре очищувати літій-7 з сировини, щоб його можна було застосовувати в реакторах на фториді літію.

[[Гідроксид літію]]-7 використовується для олужнення охолоджувача у [[Водно-водяний ядерний реактор|водно-водяних ядерних реакторах]].<ref>[http://www.gao.gov/products/GAO-13-716 Managing Critical Isotopes: Stewardship of Lithium-7 Is Needed to Ensure a Stable Supply, GAO-13-716] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170120225047/http://www.gao.gov/products/gao-13-716 |date=20 січня 2017 }} // [[Government Accountability Office|U.S. Government Accountability Office]], 19 September 2013; [http://www.gao.gov/assets/660/657964.pdf pdf] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171014040437/http://www.gao.gov/products/GAO-13-716 |date=14 жовтня 2017 }}</ref>

== Літій-11 ==
Припускають, що ядро '''літію-11''' {{нп|Ядерне гало|має гало|en|halo nucleus}}. Ядро складається з трьох протонів і дев'яти нейтронів, два з яких утворюють ядерне гало. Воно має надзвичайно великий поперечний переріз 3.16 [[Фемтометр|фм]], порівняний з цим показником у <sup>208</sup>Pb. Воно розпадається внаслідок [[бета-розпад]]у до <sup>11</sup>Be, який у свою чергу розпадається кількома шляхами (див. таблицю нижче).

== Літій-12 ==
'''Літій-12''' має набагато коротший період напіврозпаду, близько 10 наносекунд. Внаслідок нейтронного розпаду він розпадається до <sup>11</sup>Li, який у свою чергу розпадається. як написано вище.

== Таблиця ==
{| class="wikitable" style="font-size:95%; white-space:nowrap"
|-
! rowspan="2" | Символ<br />[[ізотопи|ізотопу]]
! [[Атомний номер|Z]]([[протон|p]])
! [[Нейтронне число|N]]([[нейтрон|n]])
! &nbsp;<br />Маса ізотопу (u)<br />&nbsp;
! rowspan="2" | [[Період напіврозпаду]]
! rowspan="2" | Типи<br>розпаду<ref>{{cite web |url=http://www.nucleonica.net/unc.aspx |title=Universal Nuclide Chart |publisher=Nucleonica |date= |accessdate=2012-09-27 |archive-date=19 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170219043412/http://www.nucleonica.net/unc.aspx }}</ref>
! rowspan="2" | [[Дочірній ізотоп|Дочірні ізотопи]]<ref group="n">Жирним для стабільних ізотопів</ref>
! rowspan="2" | [[Спін]] і<br />[[Парність (фізика)|парність]] ядра
! rowspan="2" | [[Ізотопна поширеність|Поширеність <br /> ізотопу в природі]]<br />(мольна частка)
! rowspan="2" | Діапазон розподілу<br />в природі<br />(мольна частка)
|-
! colspan="3" | [[Енергія збудження]]<!--
|-
| {{Нуклід|Lithium|3}}
| style="text-align:right" | 3
| style="text-align:right" | 0
| {{val|3.030775}}#<ref name="Ізотопи of Lithium"/>
| 
| [[протонний розпад|p]]
| {{Нуклід|Helium|2}}
| 
|
| -->
|-
| {{Нуклід|Lithium|4}}
| style="text-align:right" | 3
| style="text-align:right" | 1
| {{val|4.02719|(23)}}
| {{val|91|(9)|e=-24|u=с}}<br>[{{val|6.03|u=МеВ}}]
| [[протонний розпад|p]]
| '''[[Гелій-3|{{Нуклід|Helium|3}}]]'''
| 
|
|
|-
| {{Нуклід|Lithium|5}}
| style="text-align:right" | 3
| style="text-align:right" | 2
| {{val|5.01254|(5)}}
| {{val|370|(30)|e=-24|u=с}}<br>[~{{val|1.5|u=МеВ}}]
| p
| '''[[Гелій-4|{{Нуклід|Helium|4}}]]'''
| 3/2−
|
|
|-
| {{Нуклід|Lithium|6}}
| style="text-align:right" | 3
| style="text-align:right" | 3
| {{val|6.015122795|(16)}}
| colspan="3" style="text-align:center;"|'''Стабільний'''
| 1+
| [{{val|0.0759|(4)}}]
| {{val|0.07714}}–{{val|0.07225}}
|-
| {{Нуклід|Lithium|7}}<ref group="n">Утворився під час [[Нуклеосинтез Великого вибуху|нуклеосинтезу Великого вибуху]]</ref>
| style="text-align:right" | 3
| style="text-align:right" | 4
| {{val|7.01600455|(8)}}
| colspan="3" style="text-align:center;"|'''Стабільний'''
| 3/2−
| [{{val|0.9241|(4)}}]
| {{val|0.92275}}–{{val|0.92786}}
|-
| {{Нуклід|Lithium|8}}
| style="text-align:right" | 3
| style="text-align:right" | 5
| {{val|8.02248736|(10)}}
| {{val|840.3|(9)|u=мс}}
| [[Бета-розпад|β<sup>−</sup>]]
| {{Нуклід|Beryllium|8|посилання=так}}<ref group="n">Одразу ж розпадається на два атоми '''<sup>4</sup>He''' в результаті реакції <sup>8</sup>Li → 2'''<sup>4</sup>He''' + e<sup>−</sup></ref>
| 2+
|
|
|-
| rowspan="2"|{{Нуклід|Lithium|9}}
| rowspan="2" style="text-align:right" | 3
| rowspan="2" style="text-align:right" | 6
| rowspan="2"|{{val|9.0267895|(21)}}
| rowspan="2"|{{val|178.3|(4)|u=мс}}
| β<sup>−</sup>, [[нейтронний розпад|n]] (50.8%)
| {{Нуклід|Beryllium|8}}<ref group="n">Одразу ж розпадається на два атоми '''<sup>4</sup>He''' в результаті реакції <sup>9</sup>Li → 2'''<sup>4</sup>He''' + <sup>1</sup>n + e<sup>−</sup></ref>
| rowspan="2"|3/2−
| rowspan="2"|
| rowspan="2"|
|-
| β<sup>−</sup> (49.2%)
| '''{{Нуклід|Beryllium|9|посилання=так}}'''
|-
| {{Нуклід|Lithium|10}}
| style="text-align:right" | 3
| style="text-align:right" | 7
| {{val|10.035481|(16)}}
| {{val|2.0|(5)|e=-21|u=с}}<br>[{{val|1.2|(3)|u=MeV}}]
| n
| {{Нуклід|Lithium|9}}
| (1−,2−)
|
|
|-
| style="text-indent:1em" | {{Нуклід|Lithium|10|m1}}
| colspan="3" style="text-indent:2em" | {{val|200|(40)|u=кеВ}}
| {{val|3.7|(15)|e=-21|u=с}}
| 
| 
| 1+
|
|
|-
| style="text-indent:1em" | {{Нуклід|Lithium|10|m2}}
| colspan="3" style="text-indent:2em" | {{val|480|(40)|u=кеВ}}
| {{val|1.35|(24)|e=-21|u=с}}
| 
| 
| 2+
|
|
|-
| rowspan=7|{{Нуклід|Lithium|11}}<ref group="n">Має 2 нейтрони [[Гало ядра|гало]]</ref>
| rowspan=7 style="text-align:right" | 3
| rowspan=7 style="text-align:right" | 8
| rowspan=7|{{val|11.043798|(21)}}
| rowspan=7|{{val|8.75|(14)|u=мс}}
| β<sup>−</sup>, n (84.9%)
| {{Нуклід|Beryllium|10|посилання=так}}
| rowspan=7|3/2−
| rowspan=7|
| rowspan=7|
|-
| β<sup>−</sup> (8.07%)
| {{Нуклід|Beryllium|11|посилання=так}}
|-
| β<sup>−</sup>, 2n (4.1%)
| '''{{Нуклід|Beryllium|9}}'''
|-
| β<sup>−</sup>, 3n (1.9%)
| {{Нуклід|Beryllium|8}}<ref group="n">Одразу ж розпадається на два атоми '''<sup>4</sup>He''' в результаті реакції <sup>11</sup>Li → 2'''<sup>4</sup>He''' + 3<sup>1</sup>n + e<sup>−</sup></ref>
|-
| β<sup>−</sup>, α (1.0%)
| {{Нуклід|Helium|7|посилання=так}}, '''{{Нуклід|Helium|4}}'''
|-
| β<sup>−</sup>, поділ (.014%)
| {{Нуклід|Lithium|8}}, [[тритій|{{Нуклід|Hydrogen|3}}]]
|-
| β<sup>−</sup>, поділ (.013%)
| {{Нуклід|Lithium|9}}, '''[[дейтерій|{{Нуклід|Hydrogen|2}}]]'''
|-
| {{Нуклід|Lithium|12}}
| style="text-align:right" | 3
| style="text-align:right" | 9
| {{val|12.05378|(107)}}#
| <{{val|10|u=ns}}
| n
| {{Нуклід|Lithium|11}}
|
|
|
|}

<references group="n" />

=== Нотатки ===
* Поширеність ізотопів наведена для більшості природних земних зразків. Для інших джерел значення можуть значно відрізнятися.
* Відомі виняткові проби літію з геологічних зразків, у яких поширеність ізотопів лежить поза межами наведеного діапазону розподілу. Похибка у вимірюваннях атомної маси для таких зразків може перевищувати наведену величину.
* Комерційно доступні матеріали могли підлягати прихованому або випадковому розділенню на ізотопи. Можуть траплятись суттєві відхилення від поданої маси і складу.
* У збідненому літії нижня межа відносної частки літію-6 може становити до 20 відсотків від його природного вмісту, даючи виміряну атомну масу в діапазоні від 6.94 [[Атомна одиниця маси|а.о.м.]] до 7.00 а.о.м.
* Оцінки позначені # отримані не з чисто експериментальних даних, але частково із систематичних [[тренд]]ів у сусідніх нуклідів (з такими самими відношеннями {{math|''Z''}} і {{math|''N''}}). Спіни зі слабким оцінковим обґрунтуванням взяті в дужки.
* [[Похибка вимірювання|похибку вимірювання]] подано в скороченій формі в дужках після відповідних останніх цифр. Похибка позначає одне [[стандартне відхилення]], за винятком [[Ізотопна поширеність|ізотопної поширеності]] та атомної маси від [[IUPAC]], яка використовує складніші визначення похибок. Приклади: 29770,6(5) означає 29770,6 ± 0,5; 21,48(15) означає 21,48 ± 0,15; −2200,2(18) означає −2200,2 ± 1,8.
* Незвичайний ізотоп літій-11 має [[ядерне гало]], яке складається з двох слабко-пов'язаних [[нейтрон]]ів, що пояснює значну відмінність у радіусі його ядра.
* Маси радіонуклідів подано за даними Комісії з символів, одиниць, номенклатури, атомних мас і фундаментальних констант (SUNAMCO) [[IUPAP]]
* Поширеність ізотопів подано за даними [[Комісія з ізотопних поширеностей і атомних мас|Комісії з ізотопних поширеностей і атомних мас]] [[IUPAC]]

== Ланцюги розпаду ==
:<math>\mathrm{{}^{4}_{3}Li}\ \xrightarrow{\ \mathrm{91 ys}}\ \mathrm{{}^{3}_{2}He} + \mathrm{{}^{1}_{1}H} </math>
:<math>\mathrm{{}^{5}_{3}Li}\ \xrightarrow{\ \mathrm{370 ys}}\ \mathrm{{}^{4}_{2}He} + \mathrm{{}^{1}_{1}H} </math>
:<math>\mathrm{{}^{8}_{3}Li}\ \xrightarrow{\ \mathrm{840.3 ms}}\ \mathrm{{}^{8}_{4}Be} + \mathrm{e{}^{-}_{}} </math>
:<math>\mathrm{{}^{9}_{3}Li}\ \xrightarrow{\ \mathrm{178.3 ms}}\ \mathrm{{}^{8}_{4}Be} + \mathrm{{}^{1}_{0}n} + \mathrm{e{}^{-}_{}} </math>
:<math>\mathrm{{}^{9}_{3}Li}\ \xrightarrow{\ \mathrm{178.3 ms}}\ \mathrm{{}^{9}_{4}Be} + \mathrm{e{}^{-}_{}} </math>
:<math>\mathrm{{}^{10}_{3}Li}\ \xrightarrow{\ \mathrm{2 zs}}\ \mathrm{{}^{9}_{3}Li} + \mathrm{{}^{1}_{0}n} </math>
:<math>\mathrm{{}^{11}_{3}Li}\ \xrightarrow{\ \mathrm{8.75 ms}}\ \mathrm{{}^{10}_{4}Be} + \mathrm{{}^{1}_{0}n} + \mathrm{e{}^{-}_{}} </math>
:<math>\mathrm{{}^{11}_{3}Li}\ \xrightarrow{\ \mathrm{8.75 ms}}\ \mathrm{{}^{11}_{4}Be} + \mathrm{e{}^{-}_{}} </math>
:<math>\mathrm{{}^{11}_{3}Li}\ \xrightarrow{\ \mathrm{8.75 ms}}\ \mathrm{{}^{9}_{4}Be} + \mathrm{2{}^{1}_{0}n} + \mathrm{e{}^{-}_{}} </math>
:<math>\mathrm{{}^{11}_{3}Li}\ \xrightarrow{\ \mathrm{8.75 ms}}\ \mathrm{{}^{8}_{4}Be} + \mathrm{3{}^{1}_{0}n} + \mathrm{e{}^{-}_{}} </math>
:<math>\mathrm{{}^{11}_{3}Li}\ \xrightarrow{\ \mathrm{8.75 ms}}\ \mathrm{{}^{7}_{4}He} + \mathrm{{}^{4}_{2}He} + \mathrm{e{}^{-}_{}} </math>
:<math>\mathrm{{}^{11}_{3}Li}\ \xrightarrow{\ \mathrm{8.75 ms}}\ \mathrm{{}^{8}_{3}Li} + \mathrm{{}^{3}_{1}H} + \mathrm{e{}^{-}_{}} </math>
:<math>\mathrm{{}^{11}_{3}Li}\ \xrightarrow{\ \mathrm{8.75 ms}}\ \mathrm{{}^{9}_{3}Li} + \mathrm{{}^{2}_{1}H} + \mathrm{e{}^{-}_{}} </math>
:<math>\mathrm{{}^{12}_{3}Li}\ \xrightarrow{\ \mathrm{<10 ns}}\ \mathrm{{}^{11}_{3}Li} + \mathrm{{}^{1}_{0}n} </math>

== Примітки ==
{{примітки}}

== Джерела ==
* Маси ізотопів взяті з:
**{{cite journal |author=G. Audi |author2=A. H. Wapstra |author3=C. Thibault |author4=J. Blachot |author5=O. Bersillon |year=2003 |title=The NUBASE evaluation of nuclear and decay properties |url=http://www.nndc.bnl.gov/amdc/nubase/Nubase2003.pdf |journal=[[Nuclear Physics A]] |volume=729 |issue= |pages=3–128 |doi=10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001 |bibcode=2003NuPhA.729....3A |accessdate=27 грудня 2016 |archive-date=23 вересня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080923135135/http://www.nndc.bnl.gov/amdc/nubase/Nubase2003.pdf }}
* Кількісні співвідношення ізотопів і стандартні атомні маси взяті з:
**{{cite journal |author=J. R. de Laeter |author2=J. K. Böhlke |author3=P. De Bièvre |author4=H. Hidaka |author5=H. S. Peiser |author6=K. J. R. Rosman |author7=P. D. P. Taylor |year=2003 |title=Atomic weights of the елементs. Review 2000 (IUPAC Technical Report) |url=http://www.iupac.org/publications/pac/75/6/0683/pdf/ |journal=[[Pure and Applied Chemistry]] |volume=75 |issue=6 |pages=683–800 |doi=10.1351/pac200375060683 |accessdate=27 грудня 2016 |archive-date=1 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180701064522/http://www.iupac.org/publications/pac/75/6/0683/pdf/ }}
**{{cite journal |author=M. E. Wieser |year=2006 |title=Atomic weights of the елементs 2005 (IUPAC Technical Report) |url=http://iupac.org/publications/pac/78/11/2051/pdf/ |journal=[[Pure and Applied Chemistry]] |volume=78 |issue=11 |pages=2051–2066 |doi=10.1351/pac200678112051 |laysummary=http://old.iupac.org/news/archives/2005/atomic-weights_revised05.html |accessdate=27 грудня 2016 |archive-date=4 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190104135322/http://iupac.org/publications/pac/78/11/2051/pdf/ }}
* Період напіврозпаду, спін, і дані ізомерів взяті з:
**{{cite journal |author=G. Audi |author2=A. H. Wapstra |author3=C. Thibault |author4=J. Blachot |author5=O. Bersillon |year=2003 |title=The NUBASE evaluation of nuclear and decay properties |url=http://www.nndc.bnl.gov/amdc/nubase/Nubase2003.pdf |journal=[[Nuclear Physics A]] |volume=729 |issue= |pages=3–128 |doi=10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001 |bibcode=2003NuPhA.729....3A |accessdate=27 грудня 2016 |archive-date=23 вересня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080923135135/http://www.nndc.bnl.gov/amdc/nubase/Nubase2003.pdf }}
**{{cite web |author=[[National Nuclear Data Center]] |year= |title=NuDat 2.1 database |url=http://www.nndc.bnl.gov/nudat2/ |publisher=[[Brookhaven National Laboratory]] |accessdate=September 2005 |archive-date=13 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190513230730/https://www.nndc.bnl.gov/nudat2/ }}
**{{cite book |author=N. E. Holden |year=2004 |editor=D. R. Lide |chapter=Table of the Ізотопи |title=[[CRC Handbook of Chemistry and Physics]] |page=[https://archive.org/details/crchandbookofche81lide/page/ Section 11] |nopp=yes |edition=85th |publisher=[[CRC Press]] |isbn=978-0-8493-0485-9 }}

== Посилання ==
{{Cite journal | last1 = Lewis | first1 = G. N. | last2 = MacDonald | first2 = R. T. | doi = 10.1021/ja01303a045 | title = The Separation of Lithium Ізотопи | journal = Journal of the American Chemical Society | volume = 58 | issue = 12 | pages = 2519 | year = 1936 | pmid = | pmc = }}

{{Isotope nav | елемент=літію | легший=Ізотопи гелію | важчий=Ізотопи берилію }}

[[Категорія:Літій]]
[[Категорія:Ізотопи літію| ]]
[[Категорія:Списки ізотопів за елементом|Літій]]