Ізотопи літію
Природний літій складається з двох стабільних ізотопів: 6Li (7,5%) і 7Li (92,5%); у деяких зразках літію ізотопне співвідношення може бути значно порушене внаслідок природного або штучного фракціонування ізотопів. Це слід мати на увазі під час точних хімічних дослідів з використанням літію або його сполук. Також відомо ще 7 штучних радіоактивних ізотопів літію і два ядерних ізомери (масові числа від 4Li до 12Li та 10m1Li − 10m2Li відповідно). Найстійкіший з них, 8Li, має період напіврозпаду 0,8403 с. Екзотичний ізотоп 3Li (трипротон), мабуть, не існує як зв'язана система.
7Li є одним з небагатьох ізотопів, що утворилися під час первинного нуклеосинтезу (тобто невдовзі після Великого Вибуху[1]), а не лише в зорях, у кількості не більш як 10−9 від усіх елементів[2][3]. Деяка кількість ізотопу 6Li, принаймні в десять тисяч разів менша, ніж 7Li, також утворилася в первинному нуклеосинтезі[1]. Приблизно в десять разів більше 7Li утворилося в зоряному нуклеосинтезі.
Літій є проміжним продуктом реакції ppII, але при високих температурах він швидко перетворюється на два ядра гелію-4[4][5] (через 8Be).
Розділення ізотопів
Розділення colex
Літій-6 має більшу спорідненість із ртуттю, ніж літій-7. Коли амальгаму літію і ртуть додають до розчину, який містить гідроксид літію, то в амальгамі збільшується концентрації літію-6, а в розчині гідроксиду збільшується концентрація літію-7.
Цю властивість застосовують у методі розділення colex (column exchange, букв. колонний обмін), пропускаючи зустрічні потоки амальгами і гідроксиду через низку каскадів. фракція літію-6 здебільшого захоплюється ртуттю, тоді як літій-7 - розчином гідроксиду. На дні колони літій (збагачений літієм-6) відділяється від амальгами, а ртуть повертається для використання з новою сировиною. Зверху колони розчин гідроксиду літію піддається електролізу, щоб виділити з нього фракцію літію-7. Збагачення, якого вдається досягнути за допомогою цього методу, залежить від висоти колони і швидкості потоків.
Молекулярна перегонка
Метод молекулярної перегонки полягає в тому, що літій нагрівають до температури близько 550 °C у вакуумі. Атоми літію випаровуються з поверхні рідини й осідають на холодній поверхні, яка розташована кількома сантиметрами вище. Оскільки атоми літію-6 мають більшу довжину вільного пробігу, то вони переважно й збираються.
Теоретична ефективність цього методу розділення становить близько 8,0 відсотків. Щоб досягнути більшого ступеню сепарації, потрібні кілька стадій.
Літій-4
Ядро літію-4 містить три протони і один нейтрон. Це найбільш короткоживучий з відомих ізотопів літію, з періодом напіврозпаду близько Шаблон:Val секунди. Внаслідок протонного розпаду він розпадається до гелію-3.[6] Крім того, літій-4 може утворитися як проміжний продукт в деяких реакціях ядерного синтезу.
Літій-6
Літій-6 цінний як сировина для виробництва тритію і як поглинач нейтронів у реакціях ядерного синтезу. Природний літій містить близько 7,5 відсотка літію-6, а решта - літій-7. Значні кількості літію-6 виділено для застосування в термоядерних бомбах. Шаблон:Джерело?, але значна його кількість залишилася на їхніх складах. Літій-6 є одним із лише трьох стабільних ізотопів, спін яких дорівнює 1[7], і його ядро має найменший ненульовий електричний квадрупольний момент зі всіх елементів.
Літій-7
Літій-7 є з великою перевагою найбільш поширеним ізотопом природного літію і становить 92,5 відсотка атомів. Атом літію-7 містить три протони, чотири нейтрони і три електрони. Завдяки властивостям свого ядра літій-7 менш поширений у всесвіті, ніж гелій, берилій, вуглець, азот і оксиген, навіть попри те, що останні чотири елементи мають важчі ядра, ніж літій.
Внаслідок промислового виробництва літію-6 утворюються відходи, які збагачені літієм-7 і збіднені літієм-6. Ці матеріали продавались на ринку, а також їх просто відвалювали в довкілля. Відносний надлишок літію-7, до 35 відсотків вищий, ніж природне співвідношення, зареєстровано в ґрунтових водах у карбонатному водоносному горизонті під струмком Вест Воллі в Пенсільванії, який перебуває нижче за течією від заводу з виробництва літію. У збідненому літії нижня межа відносної частки літію-6 може становити до 20 відсотків від його природного вмісту. Оскільки співвідношення часток ізотопів літію дещо залежить від джерела, то неможливо точно визначити атомну масу проб літію зі всіх джерел.[8]
Літій-7 використовують. як один із компонентів розплавленого Шаблон:Не перекладено в реакторах на розплавах солей. Великий ефективний поперечний переріз захоплення нейтронів літію-6 (близько 940 барн[9]) порівняно з дуже незначною величиною цього показника для літію-7 (близько 45 мілібарн) призводить до необхідності дуже добре очищувати літій-7 з сировини, щоб його можна було застосовувати в реакторах на фториді літію.
Гідроксид літію-7 використовується для олужнення охолоджувача у водно-водяних ядерних реакторах.[10]
Літій-11
Припускають, що ядро літію-11 Шаблон:Нп. Ядро складається з трьох протонів і дев'яти нейтронів, два з яких утворюють ядерне гало. Воно має надзвичайно великий поперечний переріз 3.16 фм, порівняний з цим показником у 208Pb. Воно розпадається внаслідок бета-розпаду до 11Be, який у свою чергу розпадається кількома шляхами (див. таблицю нижче).
Літій-12
Літій-12 має набагато коротший період напіврозпаду, близько 10 наносекунд. Внаслідок нейтронного розпаду він розпадається до 11Li, який у свою чергу розпадається. як написано вище.
Таблиця
- ↑ Жирним для стабільних ізотопів
- ↑ Утворився під час нуклеосинтезу Великого вибуху
- ↑ Одразу ж розпадається на два атоми 4He в результаті реакції 8Li → 24He + e−
- ↑ Одразу ж розпадається на два атоми 4He в результаті реакції 9Li → 24He + 1n + e−
- ↑ Має 2 нейтрони гало
- ↑ Одразу ж розпадається на два атоми 4He в результаті реакції 11Li → 24He + 31n + e−
Нотатки
- Поширеність ізотопів наведена для більшості природних земних зразків. Для інших джерел значення можуть значно відрізнятися.
- Відомі виняткові проби літію з геологічних зразків, у яких поширеність ізотопів лежить поза межами наведеного діапазону розподілу. Похибка у вимірюваннях атомної маси для таких зразків може перевищувати наведену величину.
- Комерційно доступні матеріали могли підлягати прихованому або випадковому розділенню на ізотопи. Можуть траплятись суттєві відхилення від поданої маси і складу.
- У збідненому літії нижня межа відносної частки літію-6 може становити до 20 відсотків від його природного вмісту, даючи виміряну атомну масу в діапазоні від 6.94 а.о.м. до 7.00 а.о.м.
- Оцінки позначені # отримані не з чисто експериментальних даних, але частково із систематичних трендів у сусідніх нуклідів (з такими самими відношеннями Шаблон:Math і Шаблон:Math). Спіни зі слабким оцінковим обґрунтуванням взяті в дужки.
- похибку вимірювання подано в скороченій формі в дужках після відповідних останніх цифр. Похибка позначає одне стандартне відхилення, за винятком ізотопної поширеності та атомної маси від IUPAC, яка використовує складніші визначення похибок. Приклади: 29770,6(5) означає 29770,6 ± 0,5; 21,48(15) означає 21,48 ± 0,15; −2200,2(18) означає −2200,2 ± 1,8.
- Незвичайний ізотоп літій-11 має ядерне гало, яке складається з двох слабко-пов'язаних нейтронів, що пояснює значну відмінність у радіусі його ядра.
- Маси радіонуклідів подано за даними Комісії з символів, одиниць, номенклатури, атомних мас і фундаментальних констант (SUNAMCO) IUPAP
- Поширеність ізотопів подано за даними Комісії з ізотопних поширеностей і атомних мас IUPAC
Ланцюги розпаду
Примітки
Джерела
- Маси ізотопів взяті з:
- Кількісні співвідношення ізотопів і стандартні атомні маси взяті з:
- Період напіврозпаду, спін, і дані ізомерів взяті з:
Посилання
- ↑ 1,0 1,1 BD Fields The Primordial Lithium Problem Шаблон:Webarchive, Annual Reviews of Nuclear and Particle Science 2011 Шаблон:Ref-ru
- ↑ Шаблон:Cite web; див мал. 11.1Шаблон:Ref-en
- ↑ Шаблон:Cite web Шаблон:WebarchiveШаблон:Ref-en
- ↑ Lecture 27: Stellar Nucleosynthesis Шаблон:Webarchive // Університет Toledo — «The Destruction of Lithium in Young Convective Stars» slide 28Шаблон:Ref-en
- ↑ Greg Ruchti, Lithium in the Cosmos Шаблон:Webarchive — «Lithium is Fragile» slide 10Шаблон:Ref-en
- ↑ Шаблон:Cite webШаблон:Недоступне посилання
- ↑ Шаблон:Cite book
- ↑ T. B. Coplen, J. A. Hopple, J. K. Böhlke, H. S. Peiser, S. E. Rieder, H. R. Krouse, K. J. R. Rosman, T. Ding, R. D. Vocke, Jr., K. M. Révész, A. Lamberty, P. Taylor, P. De Bièvre. "Compilation of minimum and maximum isotope ratios of selected elements in naturally occurring terrestrial materials and reagents", U.S. Geological Survey Water-Resources Investigations Report 01-4222 (2002). As quoted in Шаблон:Cite journal Шаблон:Webarchive
- ↑ Шаблон:Cite journal
- ↑ Managing Critical Isotopes: Stewardship of Lithium-7 Is Needed to Ensure a Stable Supply, GAO-13-716 Шаблон:Webarchive // U.S. Government Accountability Office, 19 September 2013; pdf Шаблон:Webarchive
- ↑ Шаблон:Cite web