Перегляд вихідного коду сторінки Ізоглоса кентум — сатем

[[Файл:Centum-Satem modern.png|thumb|260px|Кордон між індоєвропейськими мовами кентум-сатем останнім часом.]]
[[Файл:Centum Satem 2000BC.png|thumb|260px|Гіпотетична ситуація близько 2000&nbsp;р. до н.&nbsp;е. Область поширення [[Культура шнурової кераміки|культури шнурової кераміки]] виділена жовтим кольором.]]

Мови [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської родини]] класифікуються як або '''кентум-мови''', або '''сатем-мови''' залежно від того, як розвивалися [[дорсальні приголосні]] (звуки типу «К», «Г» і «Й») реконструйованої [[Праіндоєвропейська мова|праіндоєвропейської мови]] (ПІМ). Прикладом різного розвитку є слова на позначення «сотня», що трапляються в ранніх [[Атестована мова|атестованих]] [[Індоєвропейські мови|індоєвропейських мовах]] (саме через них дві гілки отримали свої назви). У кентум-мовах вони зазвичай починалися зі звуку {{IPAslink|k}} (латинське ''centum'' вимовлялося з початковим /k/), а в сатем-мовах часто починалися зі звуку {{IPAslink|s}} (приклад ''satem'' походить з [[Авестійська мова|авестійської мови]], мови [[Зороастризм|зороастрійських]] священних текстів).

Унаслідок ''satəm-''[[Палаталізація|палаталізації]]<ref>{{Cite book|title=Истоки праславянской фонологии|last=В.А. Маслова|first=|year=|publisher=|location=|pages=299|language=Російською|isbn=}}</ref> сталися такі зміни в системі консонантизму:
# <math>\begin{matrix} ^*\acute k \rightarrow \!\!\ ^*\!s \end{matrix}</math>;
# <math>\begin{matrix} ^*\acute g \  _\searrow \\ ^*\acute g^h \!\!\ ^\nearrow \end{matrix} \!\!\ ^*\!z \ \begin{matrix} \end{matrix}
</math>.

== Термінологія ==
Терміни походять від слів, що позначають числівник «сто» у репрезентативних мовах кожної групи ([[Латинська мова|латинська]] ''centum'' і [[Авестійська мова|авестійська]] ''{{IPA|satəm''}}).

== Класифікація ==
[[Файл:IndoEuropeanTree.svg|thumb|310x310px|Індоєвропейські мови: ліворуч кентумні, праворуч сатемні]]
До мов групи '''«сатем»''' входять [[Індоіранські мови|індоіранські]], балтослов'янські ([[Балтійські мови|балтійські]] та [[Слов'янські мови|слов'янські]]), [[Албанська мова|албанська]], [[Вірменська мова|вірменська]] і, можливо, певна кількість незадокументованих мертвих мов, таких як [[Фракійська мова|фракійська]] та [[Дакська мова|дакська]]. У цій групі велярні та лабіовелярні звуки праіндоєвропейської мови розвинулися у велярні, а палатовелярні стали шиплячими та свистячими. Хоча [[албанська мова]] визнана мовою ''сатем'', можна припустити, що в праалбанській мові прості велярні та лабіовелярні звуки не були повністю об'єднані.

Група '''«кентум»''' збігається з «несатем», тобто включає всі інші мови. Конкретніше, за визначенням «мов з лабіалізацією» [[Карл Бругман|К. Бругмана]], до групи ''кентум'' входять [[Італьські мови|італійські]], [[Кельтські мови|кельтські]], [[Германські мови|германські]], [[Грецька мова|грецька]] і, можливо, невеликі та невідомі групи мертвих мов (таких як [[венетська мова]] та [[давньомакедонська мова]], а також, імовірно, [[іллірійські мови]]). В цій групі велярні та палатовелярні звуки праіндоєвропейської мови були об'єднані у велярні. У [[Тохарські мови|тохарських мовах]] усі ряди звуків були теж об'єднані в один велярний ряд: відносна хронологія цієї зміни невідома, що характерно для мов групи ''кентум''.

[[Анатолійські мови]] явно не зазнали змін, характерних для ''сатем'' або ''кентум''. Велярні ряди залишилися незмінними в [[Лувійська мова|лувійській мові]], натомість [[хеттська мова]], можливо, зазнала вторинного кентумізування, проте точні дані відсутні.

== Праіндоєвропейські дорсальні звуки ==
Ізоглоса кентум&nbsp;— сатем пояснює еволюцію трьох рядів дорсальних приголосних, реконструйованих для [[Праіндоєвропейська мова|Праіндоєвропейської мови]],''*{{Unicode|kʷ}}, *{{Unicode|gʷ}}, *{{Unicode|gʷ ʰ}}'' ([[Лабіовелярний приголосний|лабіовелярні]]),''*{{Unicode|k}}, *{{Unicode|g}}, *{{Unicode|gʰ}}'' ([[Велярний приголосний|велярні]]), і''*{{Unicode|ḱ}}, *{{Unicode|ǵ}}, *{{Unicode|ǵ ʰ}}''; ([[Палатовелярний приголосний|палатовелярні]]) в дочірніх мовах. Поділ на групи кентум та сатем дає лише загальне уявлення про материнську мову, що мала повний набір дорсальних звуків. Пізніші зміни в окремих групах індоєвропейських мов: ''схожі'' з описаною вище палаталізацією [[Латинська мова|латинської]] ''k'' на ''s'' у деяких [[Романські мови|романських мовах]] або злиття *''{{Unicode|kʷ}}'' з *''k'' у [[Кельтські мови|кельтських]]&nbsp;— не мали ефекту відокремлення.

[[Август Шлайхер]] у виданому [[1871|1871 року]] «Компендіумі» вважав, що існував єдиний велярний ряд ''k, g, gh''.
[[Карл Бругман]] [[1886|1886 року]] у праці «Grundriss» («Короткий курс») визнавав лише два ряди, позначаючи їх ''q, g, gh'' «велярні проривні» проти ''{{Unicode|k̑}}, {{Unicode|g̑}} та {{Unicode|g̑h}}'' «палаталізовані проривні». Терміни Бругмана: «мови з лабіалізацією» або «{{Unicode|u̯}}-мови» для мов кентум та «мови без лабіалізації» для сатем. На його думку:

{{початок цитати}}Для слів і груп слів, яких немає в жодній мові з лабіалізованим велярним звуком (чисті велярні), наразі не можна встановити наявність колись у минулому {{Unicode|u̯}}-змішування.{{кінець цитати}}

Проте у виданні цієї праці [[1897|1897 року]] Бругман змінив свою думку та прийняв термінологію ''кентум''/''сатем'', запроваджену Бадке [[1890|1890 року]]. Відповідно, він позначив лабіовелярні як ''{{Unicode|q}}<sup>{{Unicode|u̯}}</sup>, {{Unicode|q}}<sup>{{Unicode|u̯}}</sup>{{Unicode|h}}, {{Unicode|g}}<sup>{{Unicode|u̯}}</sup>, {{Unicode|g}}<sup>{{Unicode|u̯}}</sup>{{Unicode|h}}'' (доповнивши також безголосними аспіратами).

Останнім часом наявність трьох дорсальних рядів у прамові не приймається усіма вченими. Реконструйований «середній» ряд може бути артефактом запозичення між ранніми дочірніми мовами в процесі сатемізації. Наприклад, [[Освальд Семереньї]] (у своєму «Вступі»), визнаючи використання поділу ''*{{Unicode|kʷ}}'',''*{{Unicode|k}}'', ''*{{Unicode|ḱ}}'' як ''символізації'' звукових відповідностей, стверджував, що підтримка трьох фонологічно розділених рядів у праіндоєвропейській мові незадовільна. Він віддав перевагу подвійній нотації ''*{{Unicode|kʷ}}'', ''*{{Unicode|k}}''. Серед інших вчених, які вважають, що праіндоєвропейська мова мала два дорсальні ряди&nbsp;— [[Єжи Курилович]] (1935), [[Антуан Мейє]] (1937), [[Вінфред Леманн]] (1952) і Вудгаус (1998).

== Сатем ==
Мови групи «сатем» виявляють характерну зміну співзвучних [[Праіндоєвропейська мова|праіндоєвропейській]] палатовелярних звуків {{PIE| (*ḱ, * ǵ, * ǵ ʰ) }} в африкат та фрикативні приголосні, вимовлені в передній частині рота. Наприклад, {{PIE|*ḱ}} став в [[санскрит]]і ''ś'' {{IPA|[ʃ]}}, в [[Авестійська мова|авестійській]], [[українська мова|українській]] та [[Вірменська мова|вірменській]] мовах&nbsp;— ''s'', в [[Литовська мова|литовській]] ''š'' {{IPA|[ʃ]}} і в [[Албанська мова|албанській]] ''th'' [{{IPA|θ}}]. Водночас характерні для прамови велярні ({{PIE|*k, *g, *gʰ}}) і лабіовелярні ({{PIE|*kʷ, *g ʷ, *gʷ ʰ}}) злилися в цих мовах та пізніше втратили при їхній вимові округлення губ.

«Зсув» сатем легко проілюструвати числівником «100», що звучав праіндоєвропейській мовою як {{PIE|*ḱm̥tóm}}, яке стало, наприклад, ''satəm'' в [[Авестійська мова|авестійській]] (що і дало назву всій групі), (''śata'''m''''') у [[санскрит]]і, ''sad'' у [[Перська мова|перській]], ''šimtas'' в [[Литовська мова|литовській]], ''сто'' в [[українська мова|українській]] тощо. На противагу [[Латинська мова|латинській]] ''centum'' (вимовляється [кентум]), [[Англійська мова|англійській]] ''hund(red) -'' (з /h/ з раннього *k), [[Грецька мова|грецькій]] '' (he) katon'', [[Валлійська мова|валлійській]] ''cant'' тощо. Албанське слово ''qind''— це [[мовне запозичення|запозичення]] з латинської ''centum''.

=== Сатемізація ''*k'' ===
Приклади:
# У позиції перед *''{{Unicode|ī}}'', *''{{Unicode|ĭ}}'', *''{{Unicode|ē}}'':
#* {{Lang-x-ie|*kīu̯ŏ-s > *ḱīu̯ŏs}} >… {{Lang-cu|сивъ}}, {{Lang-uk|си́вий}}, {{Lang-ru|си́вый}}, {{Lang-be|сíвы}}, {{Lang-bg|сив}}, {{Lang-sl|sìv}}, {{Lang-pl|siwy}}, {{Lang-cs|sivý}}, {{Lang-lt|šývas}}, {{Lang-ae|syāva-}}, {{Lang-os|sau}}, [[Санскрит|санск]]. {{IAST|c̨yāvás}};
#* {{Lang-x-ie|*prŏkītēi̯ > *prŏḱītēi̯}} >… {{Lang-cu|просити}}, {{Lang-uk|проси́ти}}, {{Lang-ru|проси́ть}}, {{Lang-be|прасіць}}, {{Lang-bg|про́ся}}, {{Lang-sl|prósiti}}, {{Lang-pl|prosić}}, {{Lang-cs|prositi}}, {{Lang-lt|prašýti}}, {{Lang-lv|prasît}}, {{Lang-ae|frasa-}}, {{Lang-hy|harc̣аnеm}}, [[Санскрит|санск]]. {{IAST|prac̨nás}};
#* {{Lang-x-ie|*u̯ĭkĭ-s > *u̯ĭḱĭs}} >… {{Lang-cu|вьсь}}, {{Lang-uk|весь}} «село», {{Lang-ru|весь}}, {{Lang-sl|vàs}}, {{Lang-pl|wieś}}, {{Lang-cs|ves}}, {{Lang-lt|viẽšpat(i)s}}, {{Lang-lv|vìesis}}, {{Lang-ae|vīs-}}, {{Lang-sq|vis}}, [[Санскрит|санск]]. {{IAST|vic̨}};
#* {{Lang-x-ie|*kēu̯ĕrŏ-s > *ḱēu̯ĕrŏs}} >… {{Lang-cu|сѣверъ}}, {{Lang-uk|сíвер}}, {{Lang-ru|се́вер}}, {{Lang-bg|се́вер}}, {{Lang-sl|sẹ́ver}}, {{Lang-cs|sever}}, {{Lang-lt|šiaurỹs}}.
# У позиції перед *''{{Unicode|ĭ}}'', що виник після [[Утрата складотворчих сонантів у праслов'янській мові|втрати сонантами складотворчості]]:
#* {{Lang-x-ie|*dĕkṃ<sub>1</sub>t(ĭs) > *dĕkĭmtĭs > *dĕḱĭmtĭs}} >… {{Lang-cu|десѩть}}, {{Lang-uk|де́сять}}, {{Lang-ru|де́сять}}, {{Lang-bg|де́сет}}, {{Lang-sl|desȇt}}, {{Lang-pl|dziesięć}}, {{Lang-cs|desat'}}, {{Lang-lt|dẽšimt}}, {{Lang-ae|dasa}}, {{Lang-hy|tasn}}, [[Санскрит|санск]]. {{IAST|dác̨a}};
#* {{Lang-x-ie|*kṝ́<sub>1</sub>d- > *kĭ́rd- > *ḱĭ́rd-}} >… {{Lang-cu|сръдьце}}, {{Lang-uk|се́рце}}, {{Lang-ru|се́рдце}}, {{Lang-bg|сърдце́}}, {{Lang-sl|srcẹ̑}}, {{Lang-pl|sierce}}, {{Lang-cs|srdce}}, {{Lang-lt|širdìs}}, {{Lang-lv|sir̂ds}}, {{Lang-ae|zǝrǝd-}}, {{Lang-hy|sirt}}, [[Санскрит|санск]]. {{IAST|hŕ̥d-, hŕ̥dayam}}.
# У позиції перед сонантами *''{{Unicode|u̯}}, *{{Unicode|l}}'':
#* {{Lang-x-ie|*ku̯ĕntŏ-s > *ḱu̯ĕntŏs}} >… {{Lang-cu|свѩтъ}}, {{Lang-uk|святи́й}}, {{Lang-ru|свято́й}}, {{Lang-be|святы́}}, {{Lang-bg|свет}}, {{Lang-sl|svẹ̑t}}, {{Lang-pl|święty}}, {{Lang-cs|svatý}}, {{Lang-lt|šveñtas}}, {{Lang-lv|svinêt}}, {{Lang-ae|spǝnta-}}, [[Санскрит|санск]]. {{IAST|c̨vāntás}};
#* {{Lang-x-ie|*klĕu̯ŏ-s > *kĺĕu̯ŏs > *ḱĺĕu̯ŏs}} >… {{Lang-cu|слово}}, {{Lang-uk|сло́во}}, {{Lang-ru|сло́во}}, {{Lang-be|сло́ва}}, {{Lang-bg|сло́во}}, {{Lang-sl|slovọ̑}}, {{Lang-pl|sɫowo}}, {{Lang-cs|slovo}}, {{Lang-lt|šlãvė}}, {{Lang-lv|slava}}, {{Lang-ae|sravah-}}, [[Санскрит|санск]]. {{IAST|c̨rávas}}.

=== Сатемізація ряду ''*g'' ===
Приклади:
# '''''*{{Unicode|g}}'':'''
#* {{Lang-x-ie|*gṝ́<sub>1</sub>nŏm > *gĭ́rnŏm > *ǵĭ́rnŏm}} >… {{Lang-cu|зрьно }}, {{Lang-uk|зерно́}}, {{Lang-ru|зерно́}}, {{Lang-bg|зъ́рно}}, {{Lang-sl|zŕno}}, {{Lang-pl|ziarno}}, {{Lang-cs|zrno}}, {{Lang-lt|žìrnis}}, {{Lang-lv|zir̂ns}}, {{Lang-ae|zarta-}}, [[Санскрит|санск]]. {{IAST|jīrṇás }};
#* {{Lang-x-ie|*gṇ́tĭ-s / *gḗntĭ-s > *ǵĭ́ntĭs / *ǵḗntĭs}} >… {{Lang-cu|зѩть}}, {{Lang-uk|зять}}, {{Lang-ru|зять}}, {{Lang-be|зяць}}, {{Lang-bg|зет}}, {{Lang-sl|zèt}}, {{Lang-pl|zięć}}, {{Lang-cs|zet᾽}}, {{Lang-lt|žéntas}}, {{Lang-lv|znuôts }}, [[Санскрит|санск]]. {{IAST|jñātíṣ }};
# '''''*{{Unicode|gʰ}}'':'''
#* {{Lang-x-ie|*gʰĕmi̯ā > *ǵʰĕmi̯ā}} >… {{Lang-cu|землѩ}}, {{Lang-uk|земля́}}, {{Lang-ru|земля́}}, {{Lang-be|зямля́}}, {{Lang-bg|земя́}}, {{Lang-sl|zémlja}}, {{Lang-pl|ziemia}}, {{Lang-cs|země}}, {{Lang-lt|žẽmė}}, {{Lang-lv|zeme}}, {{Lang-ae|zam-, zå}}, [[Санскрит|санск]]. {{IAST|kṣam-}};
#* {{Lang-x-ie|*gʰĕi̯-m-ā > *ǵʰĕi̯mā}} >… {{Lang-cu|зима}}, {{Lang-uk|зима́}}, {{Lang-ru|зима́}}, {{Lang-be|зіма́}}, {{Lang-bg|зи́ма }}, {{Lang-sl|zíma}}, {{Lang-pl|zima}}, {{Lang-lt|žẽmė}}, {{Lang-lv|zìema}}, {{Lang-ae|zyå-}}, [[Санскрит|санск]]. {{IAST|himás}};

== Кентум ==
У мовах групи «кентум» палатовелярні приголосні злилися зі звичайними велярними (*{{PIE|k}}, *{{PIE|g}}, *{{PIE|gʰ}}). Більшість мов кентум зберегли праіндоєвропейські лабіовелярні (*{{PIE|kʷ}}, *{{PIE|gʷ}}, *{{PIE|gʷ ʰ}}) або їхні історичні похідні, відмінні від простих велярних; наприклад, праіндоєвропейський *{{PIE|k}}: *{{PIE|kʷ}} → латинський ''c'' {{IPA|/k/}}: ''qu'' {{IPA|/kʷ/}}, грецький κ {{IPA|/k/}}: π {{IPA|/p/}} (або τ {{IPA|/t/}} перед першим голосним), [[Готська мова|готський]] {{IPA|/h/}}: {{IPA|/hʷ/}}, тощо.

Назва «кентум» походить від латинського слова ''centum'' «сто» (від праіндоєвропейської *{{PIE|ḱm̥tóm}}), ілюструючи об'єднання *{{PIE|k}} та *{{PIE|ḱ}}. Можна порівняти з [[санскрит]]ським ''śata'' або [[українська мова|українським]] ''сто'', в яких *{{PIE|ḱ}} змінилося на фрикативний звук.
 
Підтвердження існування лабіовелярних звуків {{IPA|/kʷ/}}, на відміну від простих подвійних {{IPA|/kW/}}, знайдено в грецькій (''q-'' серії [[Лінійне письмо Б|лінійного письма B]]), італійських (латинське ''qu''), германських ([[Готська мова|готська]]'' [[Готська абетка|hwair]] ''{{Unicode|''ƕ''}} і ''qairþra'' ''q'') та кельтських ([[огам|огамічне письмо]] ''ceirt'' ''Q''). Таким чином, за прийнятою реконструкцією праіндоєвропейської мови, лабіовелярність цього ряду може бути також новою для групи кентум, причинно пов'язаною з перенесенням палатовелярних звуків уперед. Головний аргумент на користь такого підходу надають анатолійські мови, хоча їхня фонетика й невідома в деталях. Хетти (і лувійці) використовували не символи серії ''q-'' тогочасного [[Клинопис|клинопису]] (які передавали безголосний увулярний звук у [[Аккадська мова|акадській мові]]), а передавали відповідні лабіовелярні звуки праіндоєвропейської мови як ''ku''. Думки про те, передавало це один звук анатолійських мов чи групу /k+w/, розходяться. Подібність трьох дорсальних рядів оскаржується також за типологічними причинами, але цей аргумент не має великого значення, оскільки існують мови з такою трьохрядовою системою, наприклад [[язгулямська мова]] (одна з [[Іранські мови|іранських мов]], але її систему дорсальних не можна порівнювати з фонологією праіндоєвропейської мови). Загалом такі мови рідкісні, і один з трьох рядів зазвичай не вживається. Можна вважати, що жодна з існуючих індоєвропейських мов не зберегла повністю трьохрядову систему, навіть якщо вона була в прамові.

Останнім часом з'являлися повідомлення про те, що мова [[бангані]] в [[Індія|Індії]] має ознаки мови типу ''кентум'', але згодом вони були визнані помилковими.

== Причина зміни фонетики ==
У XIX столітті часом вважали, що ізоглоса кентум&nbsp;— сатем розділяла в минулому різні діалекти індоєвропейської мови. Проте вже [[Карл Бругман]] і частково [[Йоганнес Шмідт]] довели, що поділ кентум/сатем був територіальною особливістю.

Неповна сатемізація в балтійських і, меншою мірою, слов'янських мов, була прийнята як доказ проникнення ''сатемічної'' зміни або як наслідок запозичень при ранніх контактах протобалтів та протогерманців. Приклади слідів лабіальних елементів лабіовелярних звуків у балто-слов'янських мовах включають
литовське ''ungurys'' «вугор» <''*{{Unicode|angʷi}}-'',
литовське ''dygus'' «гострий» <''*{{Unicode|dʰ eig ʷ}}-''.
Відомі також приклади неповної сатемізації в [[Індоіранські мови|індоіранських мовах]], такі як [[санскрит]]ське ''[[гуру]]'' «важкий» ←''*{{Unicode|gʷer}}-''; ''Кулам '' «стадо» ←''*{{Unicode|kʷel}}-''; також ''куру'' «робити» ←''*{{Unicode|kʷer}}-'', але це слово з'являється лише в текстах після написання [[Ріґведа|Рігведи]].

== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==
* {{ЕСКМ2017|частина = Мови-кентом|сторінки =328}}

== Література ==
* Solta, G. R., ''Palatalisierung und Labialisierung'', Indogermanische Forschungen. 70 (1965), 276—315.
* Karl Brugmann, Grundriss der Vergleichenden Grammatik der indogermanischen Sprachen, Strassburg, Karl J. Trübner, 1886, Erster Band.
* Karl Brugmann, Grundriss der vergleichenden grammatik der indogermanischen sprachen, 2nd, Strassburg, K.J. Trübner, 1897—1916, Volume I Part 1.
* Benjamin W. Fortson, Indo-European Language and Culture: An Introduction, 2nd, Chichester, U.K.; Malden, MA, Wiley-Blackwell, 2010.
* Frederik Kortlandt. General Linguistics & Indo-European Reconstruction (PDF). Frederik Kortlandt, 1993.
* Winfred Philipp Lehmann, Theoretical Bases of Indo-European Linguistics, Taylor & Francis Group, 1993.
* Anatole Lyovin, An introduction to the languages of the world, New York, Oxford University Press, 1997.
* Proto-Indo-European in Encyclopedia of Indo-European Culture, London, Chicago, Fitzroy Dearborn Publishers, 1997.
* Melchert, Craig (1987). PIE velars in Luvian: 182—204. URL consultato in data 28 novembre 2009.
* Remys, Edmund (2007). General distinguishing features of various Indo-European languages and their relationship to Lithuanian. Indogermanische Forschungen (IF) 112: 244—276.
* August Schleicher, Compendium der vergleichenden grammatik der indogermanischen sprachen (in German), Weimar, Hermann Böhlau, 1871.
* Oswald J. L. Szemerényi, Introduction to Indo-European Linguistics, Oxford [u.a.], Oxford University Press, 1990.
* Francisco Villar, Gli indoeuropei e le origini dell'Europa, Bologna, Società editrice il Mulino, 2012.
* Peter von Bradke, Über Methode und Ergebnisse der arischen (indogermanischen) Alterthumswissenshaft, Giessen, J. Ricker'che Buchhandlung, 1890.
{{Праслов'янська мова}}
[[Категорія:Індоєвропейські мови]]
[[Категорія:Лінгвістична типологія]]
[[Категорія:Праіндоєвропейська мова]]
[[Категорія:Ізоглоси]]
[[Категорія:Фонетика та фонологія за мовою]]