Теорема Фогта–Рассела
Теорема Фогта–Рассела стверджує, що структура зорі, яка перебуває в гідростатичній і тепловій рівновазі з енергією, яка виділяється в її ядерних реакціях, однозначно визначається її масою та внутрішнім розподілом хімічних елементів[1]. Хоча теорема Фогта–Рассела називається теоремою, вона ніколи не була доведена в загальному випадку. Теорема названа на честь астрономів Генріха Фогта та Генрі Норріса Рассела, які розробили її незалежно один від одного.
Формулювання теореми
Згідно означення, озвученого Чандрасекхаром[2], теорема Фогта-Рассела стверджує, що за деяких загальних умов уся структура зорі унікально визначається її масою та хімічним складом .
До вказаних умов належать, зокрема:
- Відсутність сильних магнітних полів;
- Відсутність швидкого обертання зорі[3].
Аналітичне доведення
Як було сказано раніше, теорема Фогта-Рассела ніколи не була доведена в загальному випадку, проте може бути показана через систему рівняннь структури зорі[4]:
- Рівняння гідростатичної рівноваги:
- Рівняння маси зорі:
- Рівняння стану:
- Рівняння переносу:
- Рівняння енерговиділення:
- Рівняння конвективного переносу:
Маємо набір із диференціальних рівнянь. З них можемо записати вираз через деяку функцію , яка буде описувати зорю:
проінтегрувавши її, будемо мати:
Розглянемо випадок , звідси:
тепер нехай :
При - знаходимо i .
Залишаються:
Отже, для визначення структури зорі достатньо задати тільки два елементи.