Теорема Фогта–Рассела

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорема Фогта–Рассела стверджує, що структура зорі, яка перебуває в гідростатичній і тепловій рівновазі з енергією, яка виділяється в її ядерних реакціях, однозначно визначається її масою та внутрішнім розподілом хімічних елементів[1]. Хоча теорема Фогта–Рассела називається теоремою, вона ніколи не була доведена в загальному випадку. Теорема названа на честь астрономів Генріха Фогта та Генрі Норріса Рассела, які розробили її незалежно один від одного.

Формулювання теореми

Згідно означення, озвученого Чандрасекхаром[2], теорема Фогта-Рассела стверджує, що за деяких загальних умов уся структура зорі унікально визначається її масою m та хімічним складом μ.

До вказаних умов належать, зокрема:

  • Відсутність сильних магнітних полів;
  • Відсутність швидкого обертання зорі[3].

Аналітичне доведення

Як було сказано раніше, теорема Фогта-Рассела ніколи не була доведена в загальному випадку, проте може бути показана через систему рівняннь структури зорі[4]:

  1. Рівняння гідростатичної рівноваги: dPdr=GM(r)r2ρ
  2. Рівняння маси зорі: dM(r)dr=4πr2ρ
  3. Рівняння стану: P=RμρT
  4. Рівняння переносу: dP(r)dr=αL(r)4πr2c=κρL(r)4πr2c
  5. Рівняння енерговиділення: dLdr=4πr2ρϵ
  6. Рівняння конвективного переносу: 1PdPdr=γγ11TdTdr


Маємо набір із диференціальних рівнянь. З них можемо записати вираз через деяку функцію fi, яка буде описувати зорю:


fi(r,ρ(r),T(r),M(r),L(r),μ)=0


проінтегрувавши її, будемо мати:


Fi(r,ρ(r),T(r),M(r),L(r),μ,c1,c2,c3,c4)=0


Розглянемо випадок r=r, звідси:

Fi(r,0,0,M,L,μ,c1,c2,c3,c4)=0ci=ci(r,M,L,μ)


тепер нехай r=0:


Fi(0,ρc,Tc,M,L,μ)=0


При i=1,2 - знаходимо ρc i Tc.


Залишаються:


f3(μ,r,M,L)=0

f4(μ,r,M,L)=0


Отже, для визначення структури зорі достатньо задати тільки два елементи.

Література

Примітки

Шаблон:Reflist