Ступінь дисоціації

Шаблон:UniboxСту́пінь дисоціа́ції або коефіціє́нт дисоціа́ції — кількісний показник, обчислений як відношення числа формульних одиниць розчиненої речовини, що розпалися на його йони, до їх загального числа дисоціації.

Позначається зазвичай α і є безрозмірною величиною.

Ступінь дисоціації залежить від концентрації. Для слабких електролітів, у яких можна знехтувати взаємодією йонів між собою, справедливий закон розведення Оствальда:

$\frac{{\alpha }^2}{1-\alpha }=\frac{K}{n}$,

де n — концентрація молекул, які дисоціюють; K — певний параметр, який залежить від тиску й температури.

При дуже малій концентрації ($n\to 0$) ступінь дисоціації $\alpha \to 1$, тобто усі молекули дисоційовані.

У слабких електролітах ступінь дисоціації менший за 3 %, в електролітах середньої сили він у проміжку 3—30 %, у сильних — понад 30 %.

Джерела

• Шаблон:Cite book Шаблон:Ref-ru
• Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0