Символ Леві-Чивіти

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Символ Ле́ві-Чивіти — математичний символ, що використовується в тензорному аналізі. Названий на честь італійського математика Тулліо Леві-Чивіти. Позначається εijk. Тут наведено символ для тривимірного простору, для інших розмірностей змінюється кількість індексів (див.нижче).

Інші назви:

  • Абсолютно антисиметричний одиничний тензор
  • Повністю антисиметричний одиничний тензор
  • Абсолютно кососиметричний об'єкт
  • Тензор Леві-Чивіти (символ Леві-Чивіти є компонентним записом цього тензору).
  • Кососиметричний символ Кронекера (даний термін використовувався в підручнику з тензорного числення Аківіса і Гольдберга)

Означення

Зображення символу Леві-Чивіти.

У тривимірному просторі, у правому ортонормованому базисі (або взагалі у правому базисі з одиничним визначником метрики) символ Леві-Чивіти означається наступним чином:

εijk={+1P(i,j,k)=+11P(i,j,k)=10i=jj=kk=i

тобто для парної перестановки P(i, j, k) дорівнює 1 (для трійок (1,2,3), (2,3,1), (3,1,2)), для непарної перестановки P(i, j, k) дорівнює −1 (для трійок (3,2,1), (1,3,2), (2,1,3)), а в інших випадках дорівнює нулю, при повторенні. Для компонент  εijk у лівому базисі беруться протилежні числа.

Одиничний антисиметричний тензор в довільній системі координат

Перейдемо від спеціальної системи координат u^1,u^2,u^n, розглянутої в попередньому пункті, до довільної u1,u2,un. Метричний тензор запишеться:

(8)gij=u^kuiu^lujg^kl=u^kuiu^lujδkl=k=1nu^kuiu^kuj=(ATA)ij

де бувою A позначено матрицю переходу із довільної системи координат до спеціальної:

(9)(A)ij=u^iuj

Як видно з формули (7), визначник метричного тензора дорівнює квадрату визначника матриці A:

(10)g=detgij=det(ATA)=(detA)2

Будемо розглядати тільки такі заміни системи координат, які не змінюють орієнтацію, тобто визначник матриці A додатній:

(11)detA>0,detA=g

Тепер розглянемо, як зміняться компоненти одиничного антисиметричного тензора при переході в довільну систему координат:

(12)ε12n=u^i1u1u^i1u1u^i1u1ε^i1i2in=detA=g

Коваріантні координати виражаються через символ Леві-Чівіта так:

(13)εi1i2in=gε^i1i2in

а контраваріантні координати (оскільки перетворення контраваріантних координат здійснюється через обернену до A матрицю) так:

(14)εi1i2in=1gε^i1i2in

Орієнтація многовида та дзеркальні відображення

Для даної точки многовида можна багатьма способами вибрати спеціальну систему координат таку, що g^ij=δij. Наприклад, маючи одну з них, можна здійснювати над нею такі ортогональні перетворення як повороти і дзеркальні відображення (зміну напрямку однієї з кординатних осей). Якщо ми маємо дві такі дзеркальні системи координат, то матриця переходу між ними буде від'ємною. Фомули (13) і (14) будуть справедливі тільки для однієї із цих систем координат (назвемо таку систему координат правою). Для іншої, лівої системи координат, обидві ці формули будуть зі знаком «мінус». Отже існує дилема, яку із двох систем координат взяти за праву, а отже з яким знаком задавати одиничний антисиметричний тензор. Можна наприклад здійснити дзеркальне відображення, а потім в новій системі координат (яка раніше була лівою), взначити одиничний метричний тензор формулами (13) і (14). Тобто тепер формально одиничний метричний тензор не змінився. Внаслідок цієї дилеми, всі тензори та скаляри, які можна утворити згорткою з одиничним антисиметричним тензором, дивно поводяться при дзеркальних відображеннях.

В фізиці існує термін аксіального вектора, який утворюється в 3-вимірному просторі при векторному добутку звичайних векторів ω=𝐚×𝐛, що можна записати ωi=εijkajbk. Розглянемо дзеркальне відображення відносно площини (𝐚,𝐛). Вектори 𝐚 і 𝐛 при цьому не зміняться, одиничний метричний тензор теж формально (покомпонентно) не зміниться. А отже не зміниться і вектор ω, який ортогональний до площини дзеркала.

Тензорний добуток одиничного антисиметричного тензора на себе

Візьмемо два набори із n індексів i1,i2,in та j1,j2,jn і розглянемо функцію від компонентів метричного тензора, яка дорівнює наступному визначнику:

(15)fi1i2inj1j2jn=|gi1j1gi1j2gi1jngi2j1gi2j2gi2jnginj1ginj2ginjn|

Величина fi1i2inj1j2jn є тензором, оскільки утворюється з метричного тензора операціями тензорного добутку і додаванням/відніманням тензорів. Далі, із властивості визначника по перестановці рядків і стовпців, робимо висновок, що тензор f антисиметричний по набору індексів i1,i2,in (перестановка рядків) і окремо по набору індексів j1,j2,jn (перестановка стовпців). Таким чином, тензор fi1i2inj1j2jn ми можемо записати через добуток двох символів Леві-Чівіта:

(16)fi1i2inj1j2jn=Kε^i1i2inε^j1j2jn

Константу K знаходимо, підставивши числа 1,2n замість індексів i1,i2,in; j1,j2,jn:

(17)f12n12n=|g11g12g1ng21g22g2ngn1gn2gnn|=det(gij)=g

Враховуючи (13), із формул (15-17) знаходимо, що тензорний добуток одиничного антисиметричного тензора на себе дорівнює визначнику:

(18)εi1i2inεj1j2jn=|gi1j1gi1j2gi1jngi2j1gi2j2gi2jnginj1ginj2ginjn|

Коваріантна похідна одиничного антисиметричного тензора

Згідно з означенням коваріантної похідної (дивіться статтю Диференціальна геометрія) маємо:

(19)kεi1i2in=kεi1i2inΓki1sεsi2inΓki2sεi1sinΓkinsεi1i2s

Підставимо сюди вирази компонент тензора за формулою (13). Частинна похідна дорівнює:

(20)kεi1i2in=(kg)ε^i1i2in

Розглянемо формулу (19) у двох випадках.

Перший випадок, коли серед індексів i1,i2,in є хоча б два однакових, наприклад i1=i2=i. Тоді частинна похідна за формулою (20) дорівнює нулю, а із відємників формули (19) тільки два перших можуть бути ненульові, тому маємо:

(21)kεiiin=ΓkisεsiinΓkisεisin=Γkis(εsiin+εisin)=0

оскільки тензор εi1i2in антисиметричний по перших двох індексах.

Тепер розглянемо другий випадок, коли всі індекси i1,i2,in різні. У кожному від'ємнику формули (19) відбувається додавання за індексом s, але в цьому додаванні відмінним від нуля є лише один, в якому індекс s дорівнює недостаючому індексу з набору i1,i2,in при тензорі ε:

(21)kεi1i2in=kεi1i2inΓki1i1εi1i2inΓki2i2εi1i2inΓkininεi1i2in=
=(kgΓkiig)ε^i1i2in

Вираз в дужках останнього виразу дорівнює нулю (дивіться згортку символів Крістофеля в статті Прості обчислення диференціальної геометрії).

Отже в усіх випадках коваріантна похідна одиничного антисиметричного тензора дорівнює нулю:

(22)kεi1i2in=0

Тензори метричної матрьошки

У формулі (18) фігурує досить цікава конструкція з метричного тензора у вигляді визначника матриці n-го порядку. Для дослідження властивостей цієї конструкції доцільно розглянути таку нескінченну серію тензорів зі щораз більшою кількістю індексів:

(23) gij=|gij| gi1i2j1j2=|gi1j1gi1j2gi2j1gi2j2|=gi1j1gi2j2gi1j2gi2j1 gi1i2i3j1j2j3=|gi1j1gi1j2gi1j3gi2j1gi2j2gi2j3gi3j1gi3j2gi3j3|

Цю серію тензорів і назвемо метричною матрьошкою. Кожен з цих тензорів має дві групи індексів, причому тензор антисиметричний при перестановці індексів в межах одної групи (оскільки визначник змінює знак при перестановці рядків чи стовців матриці), і тензор симетричний стосовно перестановки цих двох груп індексів між собою:

(24)gi1i2imj1j2jm=gj1j2jmi1i2im

оскільки визначник матриці не змінюється при транспонуванні.

Очевидно, що тільки перші n (n — розмірність многовида) з цієї серії тенорів відмінні від нуля. Якщо m>n, то

(25)gi1i2imj1j2jm=0,m>n

оскільки серед індексів i1,i2,im обов'язково знайдеться два однакових.

Цікаво, як зміняться формули (23), якщо ми піднімемо індекси однієї з груп. Почнемо з піднімання одного індекса (першого):

(26)gi2imj1jmi1=gi1sgsi2imj1jm=sgi1s|gsj1gsj2gsjmgi2j1gi2j2gi2jmgimj1gimj2gimjm|=
=|δj1i1δj2i1δjmi1gi2j1gi2j2gi2jmgimj1gimj2gimjm|

Останню рівність ми записали, оскільки внаслідок лінійності визначника по першому рядку ми можемо знак суми внести в перший рядок матриці.

Послідовно підіймаючи решту m1 індексів першої групи, приходимо до формули:

(27)gj1j2jmi1i2im=|δj1i1δj2i1δjmi1δj1i2δj2i2δjmi2δj1imδj2imδjmim|

У формулі (27) ми записали дві групи індексів одну під одною — це не викликає двозначності, оскільки тензор матрьошки симетричний щодо перестановки груп індексів (формула 24).

Розглянемо операцію згортки тензора (27). Згортка за двома індексами в межах однієї групи дає нуль внаслідок антисиметрії. Розглянемо згортку за двома індексами з різних груп, наприклад згорнемо тензор (27) за першим верхнім і першим нижнім індексами.

(28)gsj2jmsi2im=s|δssδj2sδjmsδsi2δj2i2δjmi2δsimδj2imδjmim|=s{i2,j2,im,jm}|1000δj2i2δjmi20δj2imδjmim|=
=(nm+1)gj2jmi2im


Застосування метричної матрьошки

Послідовна згортка добутку одиничного антисиметричного тензора на себе

Із формул (18) і (28) одержуємо (зв'язані індекси, за якими іде згортка, позначені тут буквою s з підіндексами):

(29)εi1i2inεj1j2jn=gi1i2inj1j2jn
εs1i2inεs1j2jn=gi2inj2jn=1!gi2inj2jn
εs1s2i3inεs1s2j3jn=2!gi3inj3jn
εs1s2sn1inεs1s2sn1jn=(n1)!ginjn
εs1s2snεs1s2sn=n!

Вираження зовнішнього добутку через тензор метричної матрьошки

Для згортки двох векторів з матрьошкою четвертого рангу маємо

(30)gijklakbl=|δikδjkδilδjl|akbl==(δikδjlδjkδil)akbl=aibjajbi

Аналогічно запишемо формулу для добутку трьох векторів:

(31)(𝐚𝐛𝐜)ijk=gijkpqrapbqcr

Якщо ми маємо два тензора рангів m1 і m2 відповідно, то їхній зовнішній добуток записується через згортку цих тензорів з тензором ментричної матрьошки рангу 2(m1+m+2):

(32)(στ)i1i2im1j1j2jm2=gi1i2im1j1j2jm2s1s2sm1p1p2pm2σs1s2sm1τp1p2pm2

Посилання

  • Hermann R. (ed.), Ricci and Levi-Civita’s tensor analysis papers, (1975) Math Sci Press, Brookline (означення символу — див. стр. 31).
  • Charles W. Misner, Kip S. Thorne, John Archibald Wheeler, Gravitation, (1970) W.H. Freeman, New York; ISBN 0-7167-0344-0. (Див. параграф 3.5 для обзору застосування тензорів у загальній теорії відносності).
  • Російський переклад: Ч. Мизнер, К. Торн, Дж. Уилер, Гравитация, (1977) Москва, «Мир» (Див. за вказівником — Леви-Чивиты тензор).
  • Димитриенко Ю.И., Тензорное исчисление, М.:Высшая школа, 2001, 575 с.