Сила осцилятора

Си́ла осциля́тора — параметр дипольного оптичного переходу, що визначає інтенсивність оптичної лінії.

Для переходу між квантово-механічними станами $|n⟩$ та $|m⟩$ сила осцилятора визначається тензором

$f_{nm}^{ij}=\frac{2m{\omega }_{nm}}{e^2\hslash }{d}_{nm}^i{d}_{nm}^j$,

де m — маса електрона, e — заряд електрона, $\hslash$ — приведена стала Планка, ${\omega }_{nm}$ — частота переходу, а $d_{nm}^j$ — компоненти матричного елемента дипольного переходу, i та j — індекси координат.

Матричний елемент дипольного переходу визначається, як

${𝐝}_{nm}=-e⟨m|𝐫|n⟩$.

Кожен оптичний перехід характеризується трьома величинами: частотою, силою осцилятора й напівшириною лінії.

Див. також

Гармонічний осцилятор

Джерела

• Шаблон:Cite book, 415 с.
• Шаблон:Cite book
• Венгер Є.Ф., Грибань В.М., Мельничук О.В. (2002) Основи квантової механіки. Київ: Вища школа, 286.