Рівняння Майорани

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рівняння Майорани — релятивістське чотирьохкомпонентне спінорне хвильове рівняння. Названо на честь італійського фізика Етторе Майорани.

Означення

Рівняння Майорани в раціональній системі одиниць записується як:

i/ψ+mψc=0(1)

де диференційний оператор / записаний в скороченому записі, що включає матриці Дірака і підсумовування за спінорними компонентами.

У цьому рівнянні, ψc зарядово спряжена величина до ψ, яка може бути визначена в базисі Майорани як

ψc:=iψ*. 

За допомогою цього визначення рівняння Майорани може бути записано як:

i/ψc+mψ=0(2).

В обох випадках, величина m називається маса Майорани.[1]

Властивості

Схожість з рівнянням Дірака

Рівняння Майорани подібно до рівняння Дірака є чотирьохкомпонентним спінорним, містить матриці Дірака і масовий член, але, на відміну від нього, включає зарядово спряжену величину ψc спінорної величини ψ. На відміну від рівняння Майорани, рівняння Вейля є двокомпонентним спінорним без маси.

Збереження заряду

Використання обох величин ψ і ψc в рівнянні Майорани означає, що поле, що описується величиною ψ не може бути пов'язано з зарядженим електромагнітним полем без порушення збереження заряду, оскільки частинки мають протилежний заряд по відношенню до своїх власних античастинок. Щоб задовольнити це обмеження, поле ψ має бути нейтральним.

Кванти поля

Кванти поля, що описується рівнянням Майорани, допускають два класи частинок: нейтральну частинку і її нейтральну античастинку. Часто застосовується додаткова умова Ψ=Ψc, яка приводить до однієї нейтральної частинки, у цьому випадку ψ відомий як «Майорановскій спінор». Для Майоранівського спінору рівняння Майорани еквівалентно рівнянню Дірака.

Майорановський ферміон

Шаблон:Main Частинки, що відповідають спінору Майорани, відомі як майорановські ферміони, через зазначене вище обмеження самоспряження. Всі ферміони, що входять в Стандартну модель, не можуть бути майоранівськими ферміонами (оскільки вони мають ненульовий електричний заряд, вони не можуть бути тотожними своїм античастинкам) за винятком нейтрино (яке нейтрально).

Теоретично нейтрино є можливим виключенням з цієї схеми. Якщо це так, то можливий безнейтринний подвійний бета-розпад, а також порушення закону збереження лептонного числа при розпаді мезонів і заряджених лептонів. В даний час готується низка експериментів, які дослідять, чи є нейтрино майорановським ферміоном.[2]

Примітки

Шаблон:Reflist

Посилання

  1. Шаблон:Cite book
  2. A. Franklin, Are There Really Neutrinos?: An Evidential History (Westview Press, 2004), p. 186