Реакції електрофільного заміщення

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Реакції електрофільного заміщення (Шаблон:Lang-en) — реакції заміщення, в яких атаку здійснює електрофіл — частинка, що заряджена додатно або має дефіцит електронів.

Загальний опис

При утворенні нового зв'язку, частинка, що відходить, — електрофуг відщеплюється без своєї електронної пари. Найпопулярнішою групою, що йде, є протон H+.

Всі електрофіли є кислотами Льюїса.

Загальний вигляд реакцій електрофільного заміщення:

𝖱𝖷+𝖸+𝖱𝖸+𝖷+ (катіонний електрофіл)

𝖱𝖷+𝖸𝖹𝖱𝖸+𝖷𝖹 (нейтральний електрофіл)

Виділяють реакції ароматичного (дуже поширені) і аліфатичного (мало поширені) електрофільного заміщення. Характерність реакцій електрофільного заміщення саме для ароматичних систем пояснюється високою електронною густиною ароматичного кільця, здатного притягувати додатно заряджені частинки.

Реакції ароматичного електрофільного заміщення грають украй важливу роль в органічному синтезі і широко використовуються як у лабораторній практиці, так і в промисловості. Докладніше про них написано в окремій статті:

Шаблон:Main article

Реакції SE1

Механізм реакції SE1 або реакції мономолекулярного електрофільного заміщення (Шаблон:Lang-en) аналогічний механізму SN1 включає такі стадії:

1. Іонізація субстрату з утворенням карбаніона (повільна стадія):

𝖱𝖷𝖱+𝖷+

2. Електрофільна атака карбаніона (швидка стадія):

𝖱+𝖸+𝖱𝖸

Найчастіше частинкою, що відходить, у вкрай рідкісних реакціях SE1 є протон.

Реакції SE2

Механізм реакції SE2 або реакції бімолекулярного електрофільного заміщення (Шаблон:Lang-en) аналогічний механізму SN2, відбувається за одну стадію, без проміжного утворення інтермедіата:

𝖱𝖷+𝖸+[𝖸𝖱𝖷]𝖱𝖸+𝖷+

Головна відмінність від нуклеофільного механізму полягає в тому, що атака електрофіла може здійснюватися як з фронту, так і з тилу, що може привести до різного стереохімічного результату: як рацемізації, так і інверсії[1].

Прикладом є реакція кетонно-енольної таутомеризації:

Див. також

Джерела

Примітки

Шаблон:Reflist

  1. Марч Дж. Органическая химия, пер. с англ., т. 2, — M.: Мир, 1988