Постулат Бертрана

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Постулат Бертрана — це теорема, яка стверджує, що для будь-якого цілого числа n>3, завжди існує щонайменше одне просте число p таке, що

n<p<2n2.

Слабше, але елегантніше формулювання таке: для кожного n>1 існує щонайменше одне просте число p таке, що

n<p<2n.

Є інше формулювання для n1, де pn це n-те просте число

pn+1<2pn.[1]

Це твердження у 1845 вперше припустив Жозеф Бертран [2] (1822–1900). Сам Бертран перевірив своє твердження для всіх чисел у проміжку Шаблон:Nowrap Його припущення повністю довів Пафнутій Чебишов (1821–1894) у 1852[3] і тому, постулат також називають теорема Бертрана-Чебишова або теорема Чебишова. Теорему Чебишова також можна сформулювати як зв'язок між π(x), де π(x) — це функція розподілу простих чисел (кількість простих чисел менших або рівних x):

π(x)π(x2)1, для всіх x2.

Примітки

Шаблон:Reflist

  1. Шаблон:Cite book
  2. Joseph Bertrand. Mémoire sur le nombre de valeurs que peut prendre une fonction quand on y permute les lettres qu'elle renferme. Journal de l'Ecole Royale Polytechnique, Cahier 30, Vol. 18 (1845), 123-140.
  3. P. Tchebychev. Mémoire sur les nombres premiers. Journal de mathématiques pures et appliquées, Sér. 1(1852), 366-390. (Proof of the postulate: 371-382). Also see Mémoires de l'Académie Impériale des Sciences de St. Pétersbourg, vol. 7, pp.15-33, 1854