Плутоній-239
Плуто́ній-239 — радіоактивний нуклід хімічного елемента плутонію з масовим числом 239. Іноді його відносять до радіоактивного сімейства 4n+3, так званого ряду актинію (хоча, як правило, вважають, що цей ряд починається з природного урану-235, який і утворюється при розпаді практично неіснуючого в природі плутонію-239). Відкритий в 1941 році Гленном Сіборгом, Дж. Кеннеді, Шаблон:Нп та Еміліо Сегре[1].
В природі зустрічається в надзвичайно малих кількостях в уранових рудах. Радіогенний плутоній-239 утворюється з урану-238 при захопленні нейтронів, які виникають при спонтанному поділі урану (Шаблон:Нуклід і Шаблон:Нуклід) та в результаті реакцій (α, n) на легких елементах, які входять до складу руд[2]; ще одним джерелом нейтронів є космічне випромінювання[3].
Активність одного грама цього нукліду становить приблизно 2,3 ГБк.
Утворення та розпад
Плутоній-239 утворюється в результаті таких розпадів:
- β−-розпад нукліду Шаблон:Нуклід (період напіврозпаду становить 2,356(3)[4] діб):
- K-захоплення, здійснюване нуклідом Шаблон:Нуклід (період напіврозпаду становить 11,9(1)[4] годин):
- α-розпад нукліду Шаблон:Нуклід (період напіврозпаду становить 29,1(1)[4] років):
Розпад плутонію-239 відбувається в таких напрямах:
- α-розпад в Шаблон:Нуклід (ймовірність 100 %[4], енергія розпаду 5 244,51(21) кеВ[5]):
- енергія випромінюваних α-частинок:
- Спонтанний поділ (ймовірність 3,1(6)Шаблон:E %)[4];
Отримання
Плутоній-239 утворюється в будь-якому ядерному реакторі, який працює на природному або слабозбагаченому урані, що містить, в основному, ізотоп Шаблон:Нуклід, при захопленні ним надлишкових нейтронів. При цьому відбуваються такі ядерні реакції:
.
Для промислового виділення плутонію-239 з опроміненого ядерного палива використовують пюрекс-процес[3].
Ізомери
Відомий єдиний ізомер Шаблон:Нуклідm з такими характеристиками[4]:
- Надлишок маси: 48 981,5(18) кеВ
- Енергія збудження: 391,584(3) кеВ
- Період напіврозпаду: 193(4) нc
- Спін та парність ядра: 7/2−
Розпад ізомерного стану здійснюється шляхом ізомерного переходу в основний стан.[4].
Використання
Плутоній-239 використовують[3]:
- як ядерне паливо в ядерних реакторах на теплових нейтронах і особливо на швидких нейтронах;
- при виготовленні ядерної зброї (критична маса для голої кулі з металічного Шаблон:Нуклід становить приблизно 10 кг, для кулі у водяному відбивачі приблизно 5,2 кг[7]);
- як вихідна речовина для отримання трансплутонієвих елементів.
Див. також
Примітки
- ↑ Шаблон:КнигаШаблон:Ref-ru
- ↑ Шаблон:КнигаШаблон:Ref-ru
- ↑ 3,0 3,1 3,2 Шаблон:КнигаШаблон:Ref-ru
- ↑ 4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 4,6 Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюNubase2003не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюAME2003не вказано текст - ↑ Властивості Шаблон:Нуклід на сайті МАГАТЕ (IAEA, International Atomic Energy Agency)Шаблон:Недоступне посилання
- ↑ E. D. Clayton, ANOMALIES OF NUCLEAR CRITICALITY, REVISION 6 Шаблон:Webarchive // Pacific Northwest Laboratory, February 2010. page 79. «N. THE CRITICALITY OF 239Pu-240Pu METAL MIXTURES»: «The critical mass for 239Pu metal is given as 5.2 and 10 kg for water-reflected and bare spheres, respectively.»Шаблон:Ref-en