Плутоній-238
Плуто́ній-238 — радіоактивний нуклід хімічного елемента плутонію з масовим числом 238. Є першим відкритим ізотопом плутонію. Відкритий в 1940 році Гленном Сіборгом, Дж. Кеннеді, Шаблон:Нп та Едвіном Макмілланом[1] в результаті бомбардування урану-238 дейтронами[2]:
Період напіврозпаду плутонію-238 складає Шаблон:Nobr. Активність одного граму цього нукліду складає приблизно Шаблон:Nobr.
Один грам чистого плутонію-238 генерує приблизно 0,567 Вт потужності.
Утворення і розпад
Плутоній-238 утворюється в результаті наступних розпадів:
- β−-розпад нукліду Шаблон:Нуклід (період напіврозпаду складає 2,117(2)[3] діб):
- β+-розпад нукліду Шаблон:Нуклід (період напіврозпаду складає 98(2)[3] хв):
- α-розпад нукліду Шаблон:Нуклід (період напіврозпаду складає 162,8(2)[3] діб):
Розпад плутонію-238 відбувається в наступних напрямках:
- α-розпад в Шаблон:Нуклід (ймовірність 100 %[3], енергія розпаду 5 593,20(19) кеВ[4]):
- енергія випромінюваних α-частинок 5 456,3 кеВ (в 28,98% випадків) і 5 499,03 кеВ (в 70,91% випадків)[5].
- Спонтанний поділ (ймовірність 1,9(1)Шаблон:E %)[3];
Отримання
Плутоній-238 утворюється в будь-якому ядерному реакторі, який працює на природному або малозбагаченому урані, що містить в основному ізотоп Шаблон:Нуклід. При цьому відбуваються наступні ядерні реакції[2][6]:
Вагомі кількості ізотопно чистого плутонію-238 отримують шляхом опромінення нейтронами Шаблон:Li, який, в свою чергу, добувають з відпрацьованого ядерного палива[6].
Ціна одного кілограму плутонію-238 складає приблизно 1 млн доларів США[7].
Застосування
Плутоній-238 використовують в малогабаритних радіоізотопних джерелах енергії (наприклад, в РІТЕГах)[6]. Раніше (до появи літієвих батарей[8]) використовувався в кардіостимуляторах.[9][10]
США використовували РІТЕГи з плутонієм-238 на 24 космічних апаратах, включаючи Вояджери та Кассіні.[11]
Зокрема плутонієві джерела живлення для космічних апаратів містили таку кількість ізотопу[12]:
- для космічного апарата «Галілео», що обертався навколо Юпітера — 15,6 кг;
- для космічного апарата «Касіні» — 32,7 кг;
- для космічного апарата «Нові горизонти» — 10,9 кг;
- для марсоходу К'юріосіті — 4,8 кг[13] діоксиду плутонію-238.
Виробництво
В США виробництво ізотопу плутонію-238 було зупинено 1988 року (Саванна Рівер).[14] Міністерство енергетики США підписало в 1992 році п'ятирічний договір про купівлю ізотопу в Росії в обсязі 10 кг із можливістю збільшення поставок до 40 кг. В рамках договору укладалися декілька контрактів, угоду продовжували. В 2009 році поставки були перервані через реструктуризацію російської ядерної промисловості.[15]
Починаючи з 1993 року, більшість РІТЕГів на американських космічних апаратах використовували ізотоп, куплений в Росії. За станом на 2005 рік було закуплено близько 16,5 кг.[16][17]
2009 року Міністерство енергетики США (DOE) надали запит на фінансування відновлення виробництва ізотопу на території США.[18][19] Вартість проекту оцінювалася в 75—90 мільйонів доларів за п'ять років[20]. Фінансування проекту було розділено між DOE та NASA[20]. Конгрес надав NASA по 10 мільйонів у 2011 і 2012 роках,[20] але відмовив у фінансуванні DOE[20].
2013 року Ок-Риджська національна лабораторія (штат Теннесі) почала виробництво плутонію-238, з проектною потужністю в 1,5—2 кілограми ізотопу на рік[21][22][23].
Примітки
Посилання
- ave Mosher, Timeline: Plutonium-238′s Hot and Twisted History Шаблон:Webarchive // Wired, 2013-09-19 Шаблон:Ref-en
- ↑ Шаблон:КнигаШаблон:Ref-ru
- ↑ 2,0 2,1 Шаблон:КнигаШаблон:Ref-ru
- ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюNubase2003не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюAME2003не вказано текст - ↑ Властивості Шаблон:Нуклід на сайті МАГАТЕ (IAEA, International Atomic Energy Agency)Шаблон:Недоступне посилання
- ↑ 6,0 6,1 6,2 Шаблон:КнигаШаблон:Ref-ru
- ↑ Шаблон:Cite newsШаблон:Ref-ru
- ↑ http://www.nrc-cnrc.gc.ca/eng/dimensions/issue7/pacemaker.html Шаблон:Webarchive «Eventually, modern lithium-ion batteries replaced the plutonium ones. Lithium-ion batteries are still used to power pacemakers today.»Шаблон:Ref-en
- ↑ Plutonium Powered Pacemaker (1974) Шаблон:WebarchiveШаблон:Ref-en
- ↑ Facts about pacemakers Шаблон:WebarchiveШаблон:Ref-en
- ↑ [1] Шаблон:Webarchive «The decay heat of Pu-238 (0.56 W/g) enables its use as an electricity source in the radioisotope thermoelectric generators (RTGs) of some cardiac pacemakers, space satellites, navigation beacons, etc. Plutonium has powered 24 US space … Voyager … Cassini spacecraft carries three generators providing 870 watts power as it orbits around Saturn.»Шаблон:Ref-en
- ↑ НАСА испытывает острый дефицит плутония-238 для источников питания КА Шаблон:WebarchiveШаблон:Ref-ru
- ↑ Шаблон:Cite webШаблон:Ref-en
- ↑ Шаблон:Cite webШаблон:Ref-en
- ↑ Plutonium-238 Production for NASA Radioisotope Power Systems // Cryptome, Federal Register Volume 78, Number 6 (January 9, 2013), [FR Doc No: 2013-00239
- ↑ Шаблон:Cite webШаблон:Ref-en
- ↑ Шаблон:Cite webШаблон:Ref-en
- ↑ Шаблон:Cite webШаблон:Ref-en
- ↑ Greenfieldboyce, Nell. «The Plutonium Problem: Who Pays For Space Fuel?» Шаблон:Webarchive NPR, 8 November 2011.Шаблон:Ref-en
- ↑ 20,0 20,1 20,2 20,3 Шаблон:Cite webШаблон:Ref-en
- ↑ РИТЭГ: «сердца» космических роботов, или оружие террористов? Шаблон:Webarchive // Голос Америки, 27.08.2013Шаблон:Ref-ru
- ↑ NASA отказалось от эффективного ядерного источника энергии — усовершенствованного радиоизотопного термоэлектрического генератора Стирлинга (ASRG — Advanced Stirling Radioisotope Generator) Шаблон:Webarchive // Попмеханика, 25 ноября 2013Шаблон:Ref-ru
- ↑ U.S. To Restart Plutonium Production for Deep Space Exploration Шаблон:Webarchive // Universe Today, March 20, 2013Шаблон:Ref-en