Пан (супутник)

Шаблон:Супутник Шаблон:Otheruses Пан (Шаблон:Lang-la, Шаблон:Lang-el) — другий за віддаленістю від планети природний супутник Сатурна. Його відкрив 16 липня 1990 року Марк Шоуолтер за фотознімками космічного апарата «Вояджер-2». Отримав тимчасове позначення S/1981 S 13. Його також позначають Сатурн XVIII.

У грецькій міфології Пан — бог лісів і полів, заступник пастухів, бог отар овець, син Гермеса і брат Дафніса; зображувався у вигляді людини з рогами, цапиними ногами і цапиною бородою

Пан розташований у межах проміжку Енке (Шаблон:Lang) кільця A. Це супутник-пастух, який «відповідає» за збереження проміжку Енке. Його поле тяжіння робить хвильові картини у кільцях, які вказали на присутність Пана і призвели до повторного дослідження фотографій «Вояджера-2» передбаченого місця розташування супутника^[1].

Джефрі Куззі і Джефрі Скаргл передбачили існування цього супутника у 1985 році^[2]. Після цього, у 1986 році М. Р. Шоуолтер і його команда вивели його орбіту, змоделювавши гравітаційні збурення. Вони досягли дуже точного передбачення: довжина великої півосі 133 603±10 км і маса 5—10 Шаблон:E маси Сатурна і показали, що це єдиний супутник у межах проміжку Енке^[3]. Фактична довжина великої півосі 133 583 кілометри і маса 2,7×10¹⁵ кг або 4,7×10⁻¹² маси Сатурна, яка становить 5,688 × 10²⁶ кг.

Супутник пізніше був знайдений у межах 1° від передбаченого положення. Пошук був здійснений із використанням зображень «Вояджера-2» і комп'ютерних розрахунків, щоб передбачити, чи буде супутник видимим при певних умовах. На кожному зображенні з роздільною здатністю бл. 50 км/піксель добре видно Пан. Загалом таких зображень було 11^[4]^[1].

Пан має діаметр бл. 30 кілометрів, період обертання 0,57505073 діб, нахил орбіти 0,007±0,002° до екватора Сатурна, ексцентриситет орбіти 0,00021±0,00008.

У Сонячній системі є також астероїд 4450 Пан.