Нечітка множина

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нечітка множина — поняття, введене Лотфі Заде в 1965 році в статті «Fuzzy Sets» в журналі Шаблон:Iw, в якому він розширив класичне поняття множини, допустивши, що характеристична функція множини (названа Заде функцією належності для нечіткої множини) може набувати будь-яких значень в інтервалі [0,1], а не тільки значень 0 або 1. Є базовим поняттям нечіткої логіки.

Визначення

Нехай  — множина (класична). Нечітка множина 𝐀 задається своєю функцією належності:

μ𝐀:[0;1]

Порожня множина μ(x)=0, універсальна множина μ(x)=1.

Якщо μ𝐀 набуває значень {0,1}, то множина 𝐀 — це класична підмножина, 𝐀, в іншому випадку множина 𝐀 є нечіткою. Можна казати, що μ𝐀(x) — це ступінь належності елемента x до множини 𝐀.

Носій нечіткої множини 𝐀 — це

supp 𝐀={xμ𝐀>0}

Множина рівня α, де α[0;1] — це

𝐀α={xμ𝐀α}

Тоді

supp 𝐀=α>0𝐀α

Якщо , то зв'язні нечіткі множини називають Шаблон:Iw2.

Оскільки інтервали можна розглядати як нечіткі числа, то арифметика нечітких чисел є узагальненням інтервальної арифметики.

Операції над нечіткими множинами

Домінування (Вміщення)

Нехай 𝐀 і 𝐁 — нечіткі множини на універсальній множині 𝐄.

Говорять, що 𝐀 міститься в 𝐁, якщо x𝐄:μ𝐀(x)<μ𝐁(x).

Позначення: 𝐀𝐁.

Інколи використовують термін «домінування», тобто у випадку, якщо 𝐀𝐁, говорять, що 𝐁 домінує 𝐀.

Рівність

𝐀 і 𝐁 рівні, якщо x𝐄:μ𝐀(x)=μ𝐁(x).

Позначення: 𝐀=𝐁.

Доповнення

Нехай µ = [0, 1], 𝐀 і 𝐁 — нечіткі множини, задані на 𝐄. 𝐀 і 𝐁 доповнюють один одного, якщо

x𝐄:μ𝐀(x)=1μ𝐁(x).

Доповнення нечіткої множини А позначається символом A.

Операція доповнення відповідає логічному запереченню.

Перетин

Перетин 𝐀 і 𝐁 позначається 𝐀𝐁 і визначається

μ𝐀𝐁(x)=min(μ𝐀(x), μ𝐁(x)).

Перетин відповідає логічній зв'язці «і». 𝐀𝐁 — найменша нечітка підмножина, яка міститься одночасно в 𝐀 і 𝐁.

Об'єднання

Об'єднання нечітких множин А і В (А + В)

A+B=U(μ_A(u)I^μ_B(u) )u

Об'єднання відповідає логічній зв'язці «або».

А ∪ В — найбільша нечітка підмножина, яка включає як А, так і В, з функцією приналежності:

µA ∪ B(x)= max(µA(x), µ B(x)).

Диз'юнктивна сума

𝐀𝐁=(𝐀𝐁)(𝐁𝐀)=(𝐀𝐁)(𝐀𝐁).

А⊕B = (А — B) ∪ (B — А) = (А ∩) ∪ ∩ B) з функцією приналежності:

µA — B(x) = max {[min {µA(x), 1 — µB(x)}];

[min {1 — µA(x), µB(x)}] }

Добуток А і В позначається АВ і визначається

AB=U(μ_A(u)μ_B(u) )u

Піднесення до степеня

a>0,Ae=U(μ_A(u) )eu

Концентрація (частковий випадок піднесення до степеня):

CON(A)=A2

Розтягування (розмивання):

DIL(A)=A

Чітке відображення

Шаблон:Refimprovesect

Нехай X і Y — дві заданих універсальних множини. Говорять, що наявна функція, визначена на X зі значенням у Y, якщо, у силу деякого закону f, кожному елементу X𝕏 відповідає елемент y𝕐.

Коли функцію f : X𝕐 називають відображенням, значення f(x)𝕐, якого вона набуває на елементі x𝕏, звичайно називають образом елемента x.

Образом множини A𝕏 при відображенні c𝕐 називають множину f(A)𝕐 тих елементів Y, що є образами елементів множини А.

Дане класичне визначення відображення, яке у теорії нечітких множин називають чітким відображенням.

Нечітке відображення

Шаблон:Refimprovesect

Нечітке відображення— це Шаблон:Нп виду:

φ:𝐗1×𝐗2××𝐗n𝐘

Нечіткі відображення задаються функціями належності образів нечітких множин.

Тобто, якщо μk(xk) — функція належності множини 𝐀k та нехай

𝐁𝐘,𝐀1𝐗1,𝐀2𝐗2,,𝐀n𝐗n

Тоді функція належності множини B задається у вигляді:

μ𝐁=suppx1,x2,,xn𝐗min(μ1(x1)μ2(x2)μn(xn)μφ(x1xny))

Або:

μφ(x1xn)=suppx1,,xnφ(x1xn)min(μa1(x1),,μan(xn))

Джерела

Шаблон:Set-theory-stub

Шаблон:Теорія множин Шаблон:Некласична логіка