Магнетон Бора

Шаблон:UniboxМагнето́н Бо́ра — фізична величина, яка визначає вклад взаємодії з магнітним полем в енергію квантово-механічної частинки. Атомна одиниця магнітного моменту.

В системі СГС:

${\mu }_B=\frac{e\hslash }{2mc}$.

В системі SI:

${\mu }_B=\frac{e\hslash }{2m}$,

де e — заряд частинки, $\hslash$ — приведена стала Планка, m — маса частинки, c — швидкість світла. Формула наведена в системі СГС.

Гамільтоніан $\hat{H}$ квантово-механічної системи із одним електроном в магнітному полі з магнітною індукцією $𝐁$ записується у вигляді

$\hat{H}={\hat{H}}_0-\frac{{\mu }_B}{\hslash }(\widehat{𝐋}+2\widehat{𝐒})\cdot 𝐁$,

де ${\hat{H}}_0$ — частина гамільтоніана, яка не залежить від магнітного поля, $𝐋$ — оператор кутового моменту електрона, $𝐒$ — оператор спіну електрона.

Для електрона

У випадку, коли маса в формулі для ${\mu }_B$ — це маса спокою електрона, магнетон Бора є універсальною фізичною сталою. ${\mu }_B=(9.274096\pm 0.000065)\cdot 10^{-24}$ Дж/Тл =$(9.274096\pm 0.000065)\cdot 10^{-21}$ ерг/Гс.

Ядерний магнетон

Шаблон:Докладніше У випадку, коли маса — це одиниця ядерної маси, наведена формула визначає ядерний магнетон ${\mu }_N=(5.050951\pm 0.000050)\cdot 10^{-27}$ Дж/Тл = $(5.050951\pm 0.000050)\cdot 10^{-24}$ ерг/Гс.

Література

• Шаблон:Глосарій термінів з хімії