Лінгвістична змінна

Лінгвістична змінна (англ. Linguistic variable) — це одне з ключових понять нечіткої логіки. Суть даного поняття полягає в тому, що конкретні значення числової змінної $x$ зазвичай піддають людській суб'єктивній оцінці, причому результат такої оцінки виражено природною мовою.

Поняття «лінгвістична змінна» в її спрощеній формі задається у вигляді:

$⟨X,T(X),E,G,M⟩$,

де

$X$

 — назва лінгвістичної змінної;

$T(X)$

 — множина її значень (терм-множина), що являють собою найменування нечітких змінних, областю визначення кожної з яких є множина

$X$

;

$E=\{e\}$

 — універсум, тобто весь діапазон значень змінної

$X$

;

$G$

 — синтаксичне правило, що породжує назви нечіткої змінної (тобто терм);

$M$

 — семантичне правило, яке ставить у відповідність кожній нечіткій змінній

$X$

її значення

$\mu (x)$

.

Терм-множина $T(X)$ – це множина всіх можливих значень лінгвістичної змінної. Терм – будь-який елемент терм-множини. У теорії нечітких множин терм формалізується нечіткою множиною за допомогою функції належності.

Наочним прикладом нечіткої логіки можна навести відповіді людей на питання: «Чи холодно вам зараз?». Здебільшого люди розуміють, що йдеться не про абсолютну температуру за шкалою Цельсія, а про особисте сприйняття температури. Для багатьох людей +15 °C буде цілком теплою, інші потрактують таку температуру як прохолодну. На відміну від людей, машини не здатні проводити таку тонку градацію. Якщо стандартом визначення холоду буде «температура нижче +15 °C», то +14,99 °C буде розцінюватися як холод, а +15 °C — не буде.

Назвемо цю групу визначень лінгвістичною змінною з ім'ям $X$ = «температура в кімнаті», яка описує суб'єктивне сприйняття температури людиною. Тоді інші параметри змінної можна визначити таким чином:

1) універсальна множина $E=[5,35]$;

2) терм-множина $T(X)$ = {«холодно», «комфортно», «жарко»} з такими функціями належності:

${\mu }_{cold}(x)=\frac{1}{1+(\frac{U-10}{7}{)}^{12}}$, ${\mu }_{comfort}(x)=\frac{1}{1+(\frac{U-20}{3}{)}^6}$ та ${\mu }_{hot}(x)=\frac{1}{1+(\frac{U-30}{6}{)}^{10}}$.

На рис. 1. зображено графік, що допомагає зрозуміти те, як людина сприймає температуру. Температуру в +10 °C людина сприймає як холод, а температуру в +30 °C – як спеку. Температура в +15 °C одним здається низькою, іншим – достатньо комфортною.

Рисунок 1 — Лінгвістична змінна

3) синтаксичне правило $G$, що породжує нові терми з використанням квантифікаторів «І», «АБО», «НЕ», «ДУЖЕ», «БІЛЬШ/МЕНШ» та ін.;

4) семантичне правило $M$ — це процедура, яка ставить у відповідність кожному новому терму $X$ нечітку множину. Якщо терми А та В мали функції належності ${\mu }_A(x)$ та ${\mu }_B(x)$ відповідно, то нові терми будуть мати функції належності, задані в таблиці 1.

Таблиця 1 — Функція належності

Квантіфікатор	Функція належності
не t	$1-{\mu }_t(x)$
дуже t	$({\mu }_t(x){)}^2$
більш/менш t	$\sqrt{{\mu }_t(x)}$
А І B	$min({\mu }_A(x),{\mu }_B(x))$
А АБО B	$max({\mu }_A(x),{\mu }_B(x))$

Приклад використання лінгвістичних змінних в системах нечіткого виведення.

Розглянемо систему нечіткого виведення, що описується трьома параметрами: температура, тиск та витрати робочої речовини. Всі показники вимірювані, та множина можливих значень відома. Також з досвіду роботи з системою відомі деякі правила, що пов'язують значення цих параметрів. Припустимо, що зламався датчик, що вимірював значення одного з параметрів системи, але знати його показання потрібно хоча б приблизно. Тоді постає завдання про пошук цього невідомого значення (нехай це буде тиск) за відомих показників двох інших параметрів (температура та витрати). Зв'язок цих величин у вигляді продукційних правил подано нижче:

p1. якщо «Температура низька» і «Витрати малі», то «Тиск низький»;

p2. якщо «Температура середня», то «Тиск середній»;

p3. якщо «Температура висока» або «Витрати великі», то «Тиск високий».

Температура, тиск та витрати – лінгвістичні змінні.

Етап фазифікації:

1) Вхідна лінгвістична змінна «Температура». Універсум — відрізок [0, 150]. Початкова множина термів {Висока, Середня, Низька}. Функції належності термів мають наступний вигляд (рис. 2):

Рисунок 2 ౼ Функції належності термів лінгвістичної змінної «Температура»

3) Вхідна лінгвістична змінна «Витрати». Універсум — відрізок [0, 8]. Початкова множина термів {Великий, Середній, Малий}. Функції належності термів мають такий вигляд (рис. 3):

Рисунок 3 — Функції належності термів лінгвістичної змінної «Витрати»

2) Вихідна лінгвістична змінна «Тиск». Універсум — відрізок [0, 100]. Початкова множина термів {Високий, Середній, Низький}. Функції належності термів мають такий вигляд (рис. 4):

Рисунок 4 — Функції приналежності термів лінгвістичної змінної «Тиск»

Нехай відомі значення змінних «Температура» — 85 та «Витрати» — 3,5. Зробимо розрахунок значення тиску.

Етап агрегування — за заданими значеннями вхідних параметрів знайдемо ступені істинності найпростіших тверджень:

• Температура Висока: $\mu (85)=0.7$;
• Температура Середня: $\mu (85)=1$;
• Температура Низька: $\mu (85)=0.3$;
• Витрати Великі: $\mu (3.5)=0$;
• Витрати Середні: $\mu (3.5)=0.75$;
• Витрати Малі : $\mu (3.5)=0.25$.

Потім обчислимо ступені істинності передумов правил:

• Температура низька і Витрати малі: $\mu (p1)=min(0.3,0.25)=0.25$.
• Температура Середня: $\mu (p2)=1$.
• Температура Висока або Витрати Великі: $\mu (p3)=max(0.7,0)=0.7$.

Етап активізації – визначаються функції належності кожного з висновків для розглянутої вихідної лінгвістичної змінної «Тиск».

Рисунок 5 — Результати активізації

Етап акумулювання — об'єднання функцій належності, отриманих на етапі активізації, через побудову максимуму отриманих функцій належності (рис. 6).

Рисунок 6 — Результат акумулювання

Етап дефазифікації. Отриману функцію належності вже можна вважати результатом. Це новий терм вихідної змінної «Тиск». Його функція належності сповіщає про ступінь істинності в значенні тиску при заданих значеннях вхідних параметрів і використанні правил, що визначають співвідношення вхідних та вихідних змінних. Але зазвичай все-таки потрібно якесь конкретне числове значення. Існує багато методів дефазифікації, але в цьому випадку досить методу першого максимуму. Застосовуючи його до отриманої функції належності, отримуємо, що значення тиску – 50.

Таким чином, якщо ми знаємо, що температура дорівнює 85, а витрати робочої речовини – 3,5, то можемо зробити висновок, що тиск дорівнює приблизно 50 (рис. 6).

Див. також

• Система нечіткого виведення
• Нечітка логіка
• Фазифікація
• Дефазифікація
• Функція належності
• Продукційні правила