Закон Ньютона — Ріхмана

Зако́н Нью́тона — Рі́хмана (рос. закон Ньютона-Рихмана; англ. Newton-Richman's law; нім. Newton-Richmannsches Gesetz n) — густина теплового потоку $q$ пропорційна різниці між температурою оточення $T_0$ і температурою стінки $T_c$:

$q=\alpha (T_0-T_c)$

де $\alpha$ — коефіцієнт тепловіддачі.

Історія

У 1701 році в "Philosophical Transactions" Ньютон опублікував статтю "Scala graduum caloris et frigoris" (укр. "Шкала ступенів теплоти і холоду"). В ній він описав свою шкалу температур, в якій як термометрична рідина застосовувалася лляна олія. В цій же статті був і сформлюванний закон тепловіддачі, який використовувався для вимірювання високих температур:

В той час не була розроблена теорія теплоти і Ньютон під теплотою тіла має на увазі його температуру. І закон можна математично сформлювати наступним чином:

$\frac{dT}{dt}=-\alpha (T-T_0)$

Де $T$ - температура тіла, $T_0$ - температура оточення, $t$ - час

Література

• Шаблон:МГЕ