Ерстед

Шаблон:Otheruses Шаблон:Infobox unit Ерсте́д (Шаблон:Lang-ru, Шаблон:Lang-en, Шаблон:Lang-de, Oe) — одиниця напруженості магнітного поля в СГС системі одиниць; дорівнює напруженості магнітного поля на віддалі 2 см від нескінченно довгого прямолінійного провідника, по якому тече струм 10 A. Уведена в 1930 році Міжнародною електротехнічною комісією. Названа на честь данського фізика Г.-К. Ерстеда.

Визначення

Напруженості магнітного поля 1 E відповідає магнітна індукція 1 Ґс.

Згідно з формулою, що описує напруженість магнітного поля у вакуумі, яке створюється прямолінійним тонким безконечним провідником зі струмом,

$H=2\frac{I}{cl},$

де Шаблон:Math — напруженість магнітного поля в ерстедах;

Шаблон:Math — струм;

Шаблон:Math — швидкість світла;

Шаблон:Math — відстань від точки спостереження до провідника в сантиметрах, на відстані в 1 см від такого провідника, по якому пропускають струм силою 5 ампер = 5·(Шаблон:Math/10) струмових одиниць СГСЕ, напруженість магнітного поля буде дорівнювати 1 ерстеду. Також поле у 1 ерстед утворюється в центрі нескінченно довгого прямого соленоїда у вакуумі із щільністю намотки 1000/(4Шаблон:Math)≈79,58 витків на метр, по якому проходить струм в 1 А.

Зв'язок з іншими одиницями

Ерстед в основних одиницях СГС виражається як 1 г^1/2·см^−1/2·с⁻¹.

1 ерстед = 1000/(4Шаблон:Math) A/м ≈ 79,5774715 А/м.

У геофізиці застосовується також позасистемна одиниця вимірювання напруженості магнітного поля гамма: 1 гамма = 10⁻⁵ Е.

Див. також

• Гаус
• Ампер-виток на метр
• Тесла

Література

• Шаблон:МГЕ