Електромагнітний потенціал

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Електромагнітний 4-потенціал — це контраваріантний 4-вектор, часовою компонентою якого є скалярний потенціал  φ, а просторовою — векторний потенціал  𝐀 (всі формули на цій сторінці дані у системі СГС). Таким чином,

 Aα=(φ,𝐀).

Введення компонент 4-потенціалу і отримання рівнянь на них

Рівняння Максвелла

 (𝐁)

можна тотожньо задовольнити, якщо ввести векторний потенціал  𝐀 як

 𝐁=[×𝐀].

Підставивши цей вираз для  𝐁 у рівняння для ротора напруженості електричного поля, можна отримати

 𝐁=[×𝐀][×𝐄]+1c𝐁t=[×(𝐄+1c𝐀t)]=0𝐄=φ1c𝐀t(.1),

де введений скалярний потенціал  φ. Тепер можна переписати вираз для сили, що діє на заряд, що рухається, у електромагнітному полі, за допомогою виразів, отриманих для потенціалів:

 𝐅=q𝐄+qc[𝐯×𝐁]=qφqc𝐀t+qc[𝐯×[×𝐀]].

Використовуючи, знову ж таки, векторний потенціал і  (.1), можна переписати також рівняння для ротора індукції магнітного поля і для дивергенції напруженості електричного поля:

 [×𝐁]=[×[×𝐀]]=(𝐀)Δ𝐀=4πc𝐣+1ct(φ1c𝐀t)

 (1c22t2Δ)𝐀+(1cφt+(𝐀))=𝐀+(1cφt+(𝐀))=4πc𝐣(.2),

 (𝐄)=Δφ1ct(𝐀)=(1c22t2Δ)φ1ct(1cφt+(𝐀))=φ1ct(1cφt+(𝐀))=4πρ(.3).

Якщо задовольнити умову

 1cφt+(𝐀)=0

(умова калібрування Лоренца), то вирази набудуть більш простого вигляду:

 𝐀=4π𝐣,φ=4πρ(.4). Шаблон:Hider Такі рівняння називаються рівняннями д'Аламбера.

Компоненти потенціалу як єдиний 4-вектор

Ідентичність двох рівнянь з  (.4) дозволяє припустити, що і в лівій, і в правій частині знаходяться компоненти двох 4-векторів:  Aα=(φ,𝐀),𝐣α=(cρ,𝐣). Тоді рівняння  (.4) можуть бути записані як одне:

 Aα=4πjα,

причому перетворення Лоренца для компонент можуть бути записані як

 φ=γ(φ(𝐮𝐀)c),𝐀=𝐀+Γ𝐮c2(𝐀𝐮)γc𝐮φ.

Для доведення цього достатньо показати, що векторний і скалярний потенціали перетворюються як компоненти 4-вектора. Шаблон:Hider

Розв'язок рівнянь д'Аламбера для компонент потенціалу

Отримані рівняння д'Аламбера можна розв'язати із наступних міркувань.

Загальний розв'язок рівнянь Пуассона для  𝐀,φ дається інтегралами

 𝐀=𝐣(𝐫)d3𝐫|𝐱𝐫|,φ=ρ(𝐫)d3𝐫|𝐱𝐫|.

У неоднорідному нестаціонарному випадку густина заряду і струму увесь час змінюється, причому інформація про це досягає спостерігача лише за час  t=|𝐱𝐫|c. Оскільки, окрім того, у рівнянні д'Аламбера присутня похідна по часу, то природно, що розв'язок цього рівняння для скалярного потенціалу і для кожної компоненти векторного потенціалу залежить не тільки від  𝐫, а й від  t=τ|𝐱𝐫|c, що виражає час запізнення:  ρ=ρ(𝐫,t|𝐱𝐫|c). Тоді можна допустити, що розв'язком рівняння д'Аламбера є той же інтеграл Пуассона, проте тепер густина є функцією і від часу. Наприклад, для  ρ:

 φ=φ0+ρ(𝐫,τ|𝐱𝐫|c)d3𝐫|𝐱𝐫|,

де  φ0 — функція, що задовільняє хвильовому рівнянню. Шаблон:Hider

Див. також