Гідроксид амонію

Шаблон:Речовина Гідрокси́д амо́нію, амоній гідроксид, амонійна основа (Шаблон:Lang-ru, Шаблон:Lang-en) NH₄OH  — спрощене позначення гідрату аміаку NH₃·H₂O, який утворюється при розчиненні аміаку у воді.

При розчиненні утворюється рівноважна система, в якій співіснують молекули аміаку, іони амонію та гідроксид-іони, однак виділити з неї гідроксид амонію як окрему речовину не є можливим. Проявляє осно́вні властивості.

Отримання

Гідроксид амонію одержують змішуванням води та аміаку:

$\mathrm{H}{\phantom{A}}_2\mathrm{O}+\mathrm{N}\mathrm{H}{\phantom{A}}_3⟶\mathrm{N}\mathrm{H}{\phantom{A}}_4\mathrm{O}\mathrm{H}$

Також одержують під час реакцій обміну між сильними лугами та солями амонію:

$\mathrm{C}\mathrm{a}(\mathrm{O}\mathrm{H}){\phantom{A}}_2+2\mathrm{N}\mathrm{H}{\phantom{A}}_4\mathrm{C}\mathrm{l}⟶\mathrm{C}\mathrm{a}\mathrm{C}\mathrm{l}{\phantom{A}}_2+2\mathrm{N}\mathrm{H}{\phantom{A}}_4\mathrm{O}\mathrm{H}$

$(\mathrm{N}\mathrm{H}{\phantom{A}}_4){\phantom{A}}_2\mathrm{C}\mathrm{O}{\phantom{A}}_3+\mathrm{N}\mathrm{a}\mathrm{O}\mathrm{H}⟶\mathrm{N}\mathrm{H}{\phantom{A}}_4\mathrm{O}\mathrm{H}+\mathrm{N}\mathrm{a}{\phantom{A}}_2\mathrm{C}\mathrm{O}{\phantom{A}}_3$

Також гідроксид амонію отримують шляхом термічного розкладу його солей. Але основним недоліком цього способу є те, що амоній гідроксид теж розкладається під час нагрівання:

$(\mathrm{N}\mathrm{H}{\phantom{A}}_4){\phantom{A}}_2\mathrm{C}\mathrm{O}{\phantom{A}}_3\stackrel{\text{t}}{\to }2\mathrm{N}\mathrm{H}{\phantom{A}}_3+\mathrm{H}{\phantom{A}}_2\mathrm{O}+\mathrm{C}\mathrm{O}{\phantom{A}}_2$

Фізичні властивості

Добре розчиняється в воді, але при цьому не може існувати за межами розчину. Тому описані властивості характеризують не чистий гідроксид амонію, а його розчин. Температура кипіння 24,7°С, плавлення -91,5°С. Приблизна густина 880 кг/м³.

Хімічні властивості

При нагріванні розкладається на воду та аміак:

$\mathrm{N}\mathrm{H}{\phantom{A}}_4\mathrm{O}\mathrm{H}\stackrel{\text{t}}{\to }\mathrm{N}\mathrm{H}{\phantom{A}}_3+\mathrm{H}{\phantom{A}}_2\mathrm{O}$

При взаємодії з кислотами утворює відповідні солі амонію:

$2\mathrm{N}\mathrm{H}{\phantom{A}}_4\mathrm{O}\mathrm{H}+\mathrm{H}{\phantom{A}}_2\mathrm{S}\mathrm{O}{\phantom{A}}_4⟶(\mathrm{N}\mathrm{H}{\phantom{A}}_4){\phantom{A}}_2\mathrm{S}\mathrm{O}{\phantom{A}}_4+2\mathrm{H}{\phantom{A}}_2\mathrm{O}$

$3\mathrm{N}\mathrm{H}{\phantom{A}}_4\mathrm{O}\mathrm{H}+\mathrm{H}{\phantom{A}}_3\mathrm{P}\mathrm{O}{\phantom{A}}_4⟶(\mathrm{N}\mathrm{H}{\phantom{A}}_4){\phantom{A}}_3\mathrm{P}\mathrm{O}{\phantom{A}}_4+3\mathrm{H}{\phantom{A}}_2\mathrm{O}$

$\mathrm{N}\mathrm{H}{\phantom{A}}_4\mathrm{O}\mathrm{H}+\mathrm{H}\mathrm{C}\mathrm{l}⟶\mathrm{N}\mathrm{H}{\phantom{A}}_4\mathrm{C}\mathrm{l}+\mathrm{H}{\phantom{A}}_2\mathrm{O}$

Взаємодіє з іншими солями, з утворенням солей амонію та гідроксиду солетвірного елементу:

$\mathrm{P}\mathrm{b}(\mathrm{N}\mathrm{O}{\phantom{A}}_3){\phantom{A}}_2+2\mathrm{N}\mathrm{H}{\phantom{A}}_4\mathrm{O}\mathrm{H}⟶2\mathrm{N}\mathrm{H}{\phantom{A}}_4\mathrm{N}\mathrm{O}{\phantom{A}}_3+\mathrm{P}\mathrm{b}(\mathrm{O}\mathrm{H}){\phantom{A}}_2$

Також солі амонію можуть утворюватися при взаємодії амоній гідроксиду та кислотних оксидів:

$2\mathrm{N}\mathrm{H}{\phantom{A}}_4\mathrm{O}\mathrm{H}+\mathrm{S}\mathrm{O}{\phantom{A}}_3⟶(\mathrm{N}\mathrm{H}{\phantom{A}}_4){\phantom{A}}_2\mathrm{S}\mathrm{O}{\phantom{A}}_4+\mathrm{H}{\phantom{A}}_2\mathrm{O}$

Застосування

Розчин гідроксид амонію використовують у медицині, як дезинфікуючий засіб з побутовою назвою нашатирний спирт. Також він використовується в харчовій промисловості (харчова добавка E527).

Аміачну воду використовують в сільському господарстві. Це азотне добриво, розчин синтетичного або коксохімічного аміаку у воді. Такі добрива мають вигляд прозорої рідини, інколи жовтуватого відтінку. Водний аміак, так як й інші рідкі азотні добрива, застосовують як основне добриво під усі сільськогосподарські культури, а також для підживлення просапних культур під час міжрядного обробітку ґрунту. Рекомендовано вносити аміачну воду грунтообробною технікою (культиваторами, плугами, тощо), які забезпечують негайне загортання добрива на глибину не менше ніж 10-12 см на важких ґрунтах і 14—18 см на ґрунтах легкого складу. Така глибина оберігає аміак від випаровування. Деякі втрати можливі на сильнокарбонатних ґрунтах із лужною реакцією.

Джерела

• Хімія : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / П. П. Попель, Л. С. Крикля. — К. : ВЦ. «Академія», 2016
• Энциклопедический словарь юного химика / Э 68 Сост. В. А. Крицман, В. В. Станцо.— М.: Педагогика
• Шаблон:УРЕ