Гігрин
Гігрин — алкалоїд, належить до похідних піролідину. У структурі молекули містить просте піролідинове кільце. За звичайних умов гігрин є безбарвною рідиною. Добувається із коки — Erythroxelon Coca Lam.
Історія
Алкалоїд був відкритий вченими Валером і Лоссеном у 1862 році в листках однієї із різновидностей коки, відомої під назвою «куско»[1]. Ця рослина в дикому вигляді росте у Південній Америці.
У 1939 році гігрин був виділений Г. В. Лазур'євським із одного із видів берізки – Convolvus hammadae V. Petr[1].
Фізичні властивості
Гігрин — це безбарвна рідина з температурою кипіння 193—195 ºС при звичайному тиску або 92—94 ºС при тиску 20 мм[1]. Проявляє слабкий лівий обертовий момент. Леткий з водяною парою.
Будова та хімічні властивості
Утворення оксиму з гігрину свідчить про те, що в його молекулі атом Оксигену знаходиться у вигляді карбонільної групи. Гігрин є сильною третинною основою[1].
При окисненні гігрину хромовою кислотою отримують кислоту складу . Її називають гігриновою кислотою. При сухій перегонці вона розкладається на і N-метилпіролідин. Звідси стає зрозуміло, що ця кислота – це N-метилпіролідинкарбонова кислота[1]:
Так як теоретично можливими є дві піроліднкарбонові кислоти – α і β, то будова гігринової кислоти залишалася невідомою поки її не добули синтетичним шляхом. Для цього з Na-малонового ефіру і було отримано бромпропіламіновий ефір, який бромуванням за методом Зелінського–Фольгарта було перетворено в α-бромпохідне. Це похідне при дії метиламіну дало метиламід N-метил-α-α-піролідинкарбрнової кислоти. Омиленням останнього було отримано N-метил-α-піролідинкарбонова кислота, яка виявилась ідентичною з гігриновою[2]
Порівнюючи між собою склад гігринової кислоти і гігрину, а також беручи до уваги кетонний характер останнього, легко передбачити, що цей алкалоїд повинен бути одним із кетонів, що відповідає гігриновій кислоті, а саме[2]:
Питання будови гігрину було вирішено шляхом синтезу, який показав, що йому відповідає друга формула. Магнійорганічне похідне піролу дає при конденсації з епоксипропаном вторинний спирт[2]:
При гідрогенізації цієї речовини отримують відповідне похідне піролідину. При дії на останнє формальдегіду відбувається цікава реакція, що полягає в одночасному метилюванні Нітрогену і окисненні спиртової групи в кетонну. При цьому утворюється основа, ідентична до гігрину (реакція К. Гесса)[3]:
Див. також
Примітки
Джерела
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 Орехов А. П., Химия алкалоидов, 33 (1955) Шаблон:Ref-ru.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 Орехов А. П., Химия алкалоидов, 34 (1955) Шаблон:Ref-ru.
- ↑ Орехов А. П., Химия алкалоидов, 35 (1955) Шаблон:Ref-ru.