Вільям Татт

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Особа Ві́льям То́мас Татт (Шаблон:Lang-en; 14 травня 1917 — 2 травня 2002) — британський, пізніше канадський криптограф і математик. Під час Другої світової війни зробив значний вклад в розшифровку шифру Лоренца, головної німецької шифрувальної системи, що використовувалася для секретних комунікацій між головнокомандувачами вермахту. Крім того, відомий своїми досягненнями в математиці.Шаблон:Sfn

Дитинство та освіта

Народився 14 травня 1917 року в місті Ньюмаркет у Саффолку, в сім'ї садівника. Отримав ступінь бакалавра за фахом хімія в Триніті-коледж (Кембридж). В аспірантурі продовжив вивчати фізичну хімію, але перевівся на математику в кінці 1940 року. У 1941 отримав ступінь магістра.Шаблон:Sfn

Друга світова війна

Незабаром після початку Другої світової війни учитель Татта, Партік Дафф, порекомендував його в Центр урядового зв'язку в Блечлі-Парк. Після інтерв'ю пройшов навчальні курси в Лондоні й зрештою приєднався до науково-дослідної роботи в Блечлі-Парку. Спочатку працював над однією з шифрувальних машин Гагеліна, що використовувалася італійським військово-морським флотом. Це була роторна шифрувальна машина, доступна в промислових масштабах, тому механізми кодування були заздалегідь відомі, і дешифрування повідомлень полягало тільки у визначенні конфігурації машини.Шаблон:Sfn

Аналіз шифру Лоренца

Машина Лоренца SZ42 без верхньої кришки

31 серпня 1941 року німецький оператор надіслав повідомлення розміром 4500 знаків. Повідомлення було отримано з помилками, після чого його було передано повторно з невеликими змінами, але з тим же самим ключем. Це дозволило Джону Тільтману, ветерану Блетчлі-Парку, ідентифікувати шифр передачі як шифр Вернама, і отримати текст двох повідомлень з ключем. Після безрезультатних спроб криптоаналітиків зламати код машини, наявна інформація була передана Татту для подальшої роботи.Шаблон:Sfn Татт почав розшифровку з використання методу Казіскі, що полягає в пошуку груп символів, які повторюються в зашифрованому тексті. За допомогою нього він встановив, що довжина ключового слова дорівнює 41 символу.Шаблон:Sfn Цю компоненту ключа Татт назвав χ1 (хі1). Однак, було ясно, що реалізація ключа складніша, тобто що існувала й інша компонента, яку він назвав ψ1 (псі1). Таким чином, машина складалася з ψ и χ дисків, що генерували кожні п'ять біт символу. Татт з'ясував, що компоненти ключа ψ та χ поєднувалися функцією XOR. Тобто для кожного символу ключ K можна було представити в такий спосіб:

K = χ ⊕ ψ

Після того, як Татт зробив висновок про ψ-компоненту, інші дослідники приєдналися до вивчення структури машини.

Протягом наступних двох місяців Татт і інші члени дослідницької групи Блетчлі-Парку відновлювали логічну структуру шифрувальної машини. Шаблон:Sfn

Кар'єра

Захистив докторську дисертацію з математики в Кембриджі в 1948 році під керівництвом Шона Вайлі, який також працював над машиною Танні в Блечлі-Парку. У тому ж році Татт отримав роботу в університеті Торонто на запрошення Гарольда Коксетера. У 1962 перейшов в університет Ватерлоо в Онтаріо, де пропрацював до кінця своєї академічної кар'єри. Офіційно вийшов на пенсію в 1985 році, але продовжував активну діяльність як заслужений професор. Брав участь у заснуванні Факультету комбінаторики і оптимізації в Університеті Ватерлоо. Його математична кар'єра була сконцентрована на комбінаториці, особливо на теорії графів і вивченні матроїдів.

Був головним редактором Журналу теорії комбінаторики і працював в редакційних колегіях деяких інших математичних журналів. В теорії графів Татт працював над такими проблемами, як структури циклів, максимальний розмір паросполучень, факторизація графів, гамільтонові та негамільтонові графи. Перші основні досягнення в теорії матроїдів зроблені Таттом в його дисертації в Кембриджі в 1948 році. Крім того, він активно розробляв методи і теореми побудови різних видів графів[1].

Нагороди і відзнаки

Роботи Тата протягом Другої світової війни і роботи з комбінаторики принесли йому велику кількість почестей і нагород.

Працював бібліотекарем в Королівському астрономічному суспільстві Канади в 1959—1960, і на його честь було названо астероїд 14989 Татт.

У 2011 році, на знак подяки за роботу Татта в Блетчлі-Парку, Центр безпеки комунікацій Канади назвав на його честь цілу організацію — Інститут математики і обчислень імені В. Т. Татта.[3]

У вересні 2014 в Ньюмаркеті, рідному місті Татта, встановлена скульптура на його честь.

Кінець життя

Після того, як Татт прийняв запрошення на роботу від Університету Ватерлоо, він і його дружина Доротея купили будинок в сусідньому селі Вест Монтроуз, Онтаріо. Після смерті дружини в 1994, повернувся жити в рідній Ньюмаркет, але потім знову переїхав в Ватерлоо у 2000 році, де помер два роки потому.[4] Похований на кладовищі Вест Монтроуз в 2002 році.[5]

Книги

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Література

  1. ↑ Arthur M. Hobbs and James G. Oxley «William T. Tutte (1917—2002) Шаблон:Webarchive» // Notices of the American Mathematical Society. — 2004. — №. 5.
  2. ↑ Barbara Elve «Tutte honoured by cryptographic centre Шаблон:Webarchive»
  3. ↑ Colin Freeze «Top secret institute comes out of the shadows to recruit top talent Шаблон:Webarchive» // Globe and Mail. — 2011.
  4. ↑ Dan van der Vat «Obituary: William Tutte Шаблон:Webarchive» // The Guardian. — 2002.
  5. ↑ Шаблон:Cite web
Отримано з https://uk.wiki.beta.math.wmflabs.org/w/index.php?title=Вільям_Татт&oldid=6774