Брізер

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Брі́зер — це нелінійна хвиля, в якій енергія концентрується в просторі локалізованим чином і яке періодично коливається в часі. Такий стан суперечить очікуванням, отриманим з розгляду відповідної лінійної системи для інфінітезимальних амплітуд коливання (лінійна система має тенденцію до рівномірного перерозподілу енергії початкового сконцентрованого збурення).

Фізичний термін брізер походить від властивості більшості брізерів бути локалізованими у просторі та осцилювати (дихати, Шаблон:Lang-en) у часі[1]. Брізерами також називають хвилі, які локалізовані в часі й осцилюють (дихають) у просторі.

Огляд

Стоячий брізер синус-Ґордона є періодичним в часі розв'язком спареного кінк-антикінк солітона.
Рухомий брізер синус-Ґордона великої амплітуди.

Брізер за своєю фізичною природою є солітоном. Існують два типи брізерів: стоячі та рухомі[2]. Стоячі брізери відповідають локалізованим розв'язкам, чиї амплітуди змінюються в часі (інколи їх називають ще осциляторами). Брізери існують лише в інтегровних неперервних (континуальних) системах.

Необхідна умова існування брізерів у ґратці полягає у тому, що основна частота брізера та всі її кратні частоти повинні знаходитися поза межами спектру фононів даної ґратки.

Приклад брізерного розв'язку для рівняння синус-Ґордона

Рівняння синус-Ґордона є нелінійним дисперсним рівнянням з частинними похідними

2ut22ux2+sinu=0,

де поле u є функцією просторових координат x та часу t.

Точний розв'язок знайдено, використовуючи метод оберненої задачі розсіяння[1]:

u(x,t)=4arctan(1ω2cos(ωt)ωcosh(1ω2x)),

який, для ω < 1, є періодичним в часі t та експоненційно затухає коли віддалятися від x = 0.

Приклад брізерного розв'язку для нелінійного рівняння Шредінгера

Фокусуюче нелінійне рівняння Шредінгера — дисперсійне рівняння з частинними похідними:

iut+2ux2+|u|2u=0,

де комплексне поле u являє собою функцію просторових координат x та часу t. Тут та вподальшому i позначає уявну одиницю.

Одним з можливих брізерних розв'язків є розв'язок[3]:

u=(2b2cosh(θ)+2ib2b2sinh(θ)2cosh(θ)22b2cos(abx)1)aeia2t,
θ=a2b2b2t,

якому властиві періодичність в просторі в напрямку x та прямування до рівномірного значення a при русі з t = 0. Такі брізери існують тільки при значеннях параметра модуляції b, менших за 2. Слід відмітити, що граничним випадком брізерного розв'язку є солітон Переґріна[4].

Див. також

Джерела

Шаблон:Reflist

Шаблон:Math-stub

  1. 1,0 1,1 Шаблон:Cite journal
  2. Miroshnichenko A, Vasiliev A, Dmitriev S. Solitons and Soliton Collisions Шаблон:Webarchive.
  3. Шаблон:Cite journal Translated from Teoreticheskaya i Matematicheskaya Fizika 72(2): 183–196, August, 1987.
  4. Шаблон:Cite journal