Активність радіоактивного джерела

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Значення Акти́вність радіоакти́вного джерела́ — очікувана кількість елементарних радіоактивних розпадів за одиницю часу.

Похідні величини

  • Питома активність — активність одиниці маси речовини джерела.
  • Об'ємна активність — активність одиниці об'єму джерела.
Питома та об'ємна активності використовуються, як правило, у випадку, коли радіоактивна речовина розподілена по об'єму джерела.
  • Поверхнева активність — активність одиниці площі джерела.
Використовується у випадках, коли радіоактивна речовина розподілена по поверхні джерела.

Одиниці вимірювання активності

В Міжнародній системі одиниць (SI) одиницею активності є бекерель (Бк, Bq); 1 Бк = с−1. У зразку з активністю 1 Бк відбувається в середньому 1 розпад за секунду.

Позасистемними одиницями активності є:

Питома активність вимірюється в бекерелях на кілограм (Бк/кг, Bq/kg), іноді Кі/кг і т.д. Системна одиниця об'ємної активності — Бк/м³, часто використовується також Бк/л. Системна одиниця поверхневої активності — Бк/м², часто використовується також Кі/км² (Шаблон:Nobr).

Існують також застарілі позасистемні одиниці вимірювання об'ємної активності (застосовуються тільки для альфа-активних нуклідів, як правило газоподібних, зокрема для радону):

  • махе; 1 махе = 13,5 кБк/м3;
  • еман; 1 еман = 0,1 нКі/л = 3,7 Бк/л = 3700 Бк/м3.

Залежність активності від часу

Активність (або швидкість розпаду), тобто кількість розпадів за одиницю часу, згідно з законом радіоактивного розпаду залежить від часу таким чином:

A(t)=dNdt=λN=ln2T1/2N02t/T1/2=ln2T1/2mμNA2t/T1/2=A02t/T1/2,

де

Тут вважається, що у взірці не з'являються нові ядра даного радіонукліду, в протилежному випадку залежність активності від часу може бути більш складною. Так, хоча період напіврозпаду радію-226 всього Шаблон:Nobr, активність 226Ra у взірці уранової руди збігається з активністю урану-238 протягом майже всього часу існування взірця (крім перших Шаблон:Nobr до встановлення вікової рівноваги, коли активність радію навіть росте).

Розрахунок активності джерела

Знаючи період напіврозпаду (Шаблон:Math) і молярну масу (Шаблон:Math) речовини, з якої складається зразок, а також масу Шаблон:Math самого зразка, можна обчислити значення кількості розпадів, які відбулися у зразку за період часу Шаблон:Math за такою формулою (отриманою з рівняння радіоактивного розпаду):

N(t)=N0(12t/T1/2),

де N0=mμNA — початкова кількість ядер. Активність рівна (з точністю до знаку) похідній по часу від N(t):

A=dN(t)/dt=N0ln2T1/22t/T1/2.

Якщо період напіврозпаду великий у порівнянні з часом вимірювань (tT1/2), активність можна вважати постійною. В цьому випадку формула спрощується:

A=N0ln2T1/2.

Величина λ=ln2T1/2 називається константою розпаду (або постійною розпаду) радіонукліда. Обернена до неї величина τ=1/λ=T1/2ln2 називається часом життя (збігається з періодом напіврозпаду з точністю до коефіцієнта Шаблон:Nobr; її фізичний зміст — час, протягом якого кількість радіонукліду зменшується в e разів).

Як правило, на практиці доводиться розв'язувати обернену задачу — визначати період напіврозпаду радіонукліда, з якого складається зразок. Один з методів розв'язання цієї задачі, що підходить для коротких періодів напіврозпаду, — вимірювання активності досліджуваного препарату через різні проміжки часу. Для визначення довгих періодів напіврозпаду, коли активність за час вимірювання практично постійна, необхідно виміряти активність і кількість атомів радіонукліда, що розпадається[1]:

T1/2=N0ln2A.

Приклади

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки

Література

Посилання