Активність радіоактивного джерела
Шаблон:Значення Акти́вність радіоакти́вного джерела́ — очікувана кількість елементарних радіоактивних розпадів за одиницю часу.
Похідні величини
- Питома активність — активність одиниці маси речовини джерела.
- Об'ємна активність — активність одиниці об'єму джерела.
- Питома та об'ємна активності використовуються, як правило, у випадку, коли радіоактивна речовина розподілена по об'єму джерела.
- Поверхнева активність — активність одиниці площі джерела.
- Використовується у випадках, коли радіоактивна речовина розподілена по поверхні джерела.
Одиниці вимірювання активності
В Міжнародній системі одиниць (SI) одиницею активності є бекерель (Бк, Bq); 1 Бк = с−1. У зразку з активністю 1 Бк відбувається в середньому 1 розпад за секунду.
Позасистемними одиницями активності є:
Питома активність вимірюється в бекерелях на кілограм (Бк/кг, Bq/kg), іноді Кі/кг і т.д. Системна одиниця об'ємної активності — Бк/м³, часто використовується також Бк/л. Системна одиниця поверхневої активності — Бк/м², часто використовується також Кі/км² (Шаблон:Nobr).
Існують також застарілі позасистемні одиниці вимірювання об'ємної активності (застосовуються тільки для альфа-активних нуклідів, як правило газоподібних, зокрема для радону):
Залежність активності від часу
Активність (або швидкість розпаду), тобто кількість розпадів за одиницю часу, згідно з законом радіоактивного розпаду залежить від часу таким чином:
де
- Шаблон:Math — число Авогадро,
- Шаблон:Math — період напіврозпаду,
- Шаблон:Math — кількість радіоактивних ядер даного типу,
- Шаблон:Math — їх початкова кількість,
- Шаблон:Math — стала розпаду,
- Шаблон:Math — молярна маса радіоактивних ядер даного типу,
- Шаблон:Math — маса зразка (радіоактивних ядер даного типу).
Тут вважається, що у взірці не з'являються нові ядра даного радіонукліду, в протилежному випадку залежність активності від часу може бути більш складною. Так, хоча період напіврозпаду радію-226 всього Шаблон:Nobr, активність 226Ra у взірці уранової руди збігається з активністю урану-238 протягом майже всього часу існування взірця (крім перших Шаблон:Nobr до встановлення вікової рівноваги, коли активність радію навіть росте).
Розрахунок активності джерела
Знаючи період напіврозпаду (Шаблон:Math) і молярну масу (Шаблон:Math) речовини, з якої складається зразок, а також масу Шаблон:Math самого зразка, можна обчислити значення кількості розпадів, які відбулися у зразку за період часу Шаблон:Math за такою формулою (отриманою з рівняння радіоактивного розпаду):
де — початкова кількість ядер. Активність рівна (з точністю до знаку) похідній по часу від N(t):
Якщо період напіврозпаду великий у порівнянні з часом вимірювань активність можна вважати постійною. В цьому випадку формула спрощується:
Величина називається константою розпаду (або постійною розпаду) радіонукліда. Обернена до неї величина називається часом життя (збігається з періодом напіврозпаду з точністю до коефіцієнта Шаблон:Nobr; її фізичний зміст — час, протягом якого кількість радіонукліду зменшується в e разів).
Як правило, на практиці доводиться розв'язувати обернену задачу — визначати період напіврозпаду радіонукліда, з якого складається зразок. Один з методів розв'язання цієї задачі, що підходить для коротких періодів напіврозпаду, — вимірювання активності досліджуваного препарату через різні проміжки часу. Для визначення довгих періодів напіврозпаду, коли активність за час вимірювання практично постійна, необхідно виміряти активність і кількість атомів радіонукліда, що розпадається[1]:
Приклади
- Питома активність радію-226 — 1 Кі/г.
- Типова об'ємна активність радону в повітрі над материками — 10…100 Бк/м³.
- Поверхнева активність цезію-137 в 30-кілометровій зоні навколо Чорнобильської АЕС сягає десятків Кі/км².