Абсолютний тиск

Абсолю́тний тиск — це істинний тиск суцільних мас (рідин, пари і газів), відлічений від абсолютного нуля тиску або абсолютного вакууму. Шаблон:Sfn Абсолютний нуль тиску макроскопічних об'ємів речовини практично недосяжний, оскільки будь-яке тверде тіло (вакуумна посудина) утворює пари; космічний простір також не є абсолютною порожнечею, позбавленою речовини, оскільки містить водень у кількості декількох молекул на кубічний сантиметр. Розрізняють також надлишковий або манометричний (приладовий) тиск і тиск навколишнього середовища (у земних умовах — атмосферний тиск). Надлишковий тиск є різницею абсолютного тиску і тиску навколишнього середовища. Шаблон:Sfn. Ця різниця може бути як позитивною, так і негативною. У останньому випадку її називають розрідженням або вакуумом, а надлишковий тиск — залишковим. Вимір абсолютного тиску в земних умовах пов'язаний з певними труднощами. Практично вимірюють атмосферний тиск приладами барометричного типу, надлишковий тиск — приладами манометричного типу, а абсолютний тиск обчислюють за формулою:

$p_a=p_0+p_m$,

де: $p_a$ — абсолютний тиск, $p_0$ — атмосферний (барометричний) тиск, $p_m$ — надлишковий (манометричний) тиск.

У наближених технічних розрахунках замість реального атмосферного тиску використовують його величину, виміряну на рівні моря.

У рівняння термодинаміки, газових законів, входять тільки абсолютні тиски $(p_a)$, надлишковий тиск не є також параметром термодинамічної системи. Шаблон:Sfn, Шаблон:Sfn

Джерела

• Шаблон:Книга
• Шаблон:Книга.
• Шаблон:Книга.