Іпсилон-мезон

Матеріал з testwiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розподіл інваріантної маси двох мюонів зі статті про відкриття Іпсилон-мезона. Пік коло 9,5 ГеВ походить від Y(1S) мезона, в той час як широкий розподіл справа від нього — від Y(2S) та Y(3S) мезонів.
Піки Y(1S), Y(2S) та Y(3S) мезонів в розподілі інваріантної маси двох мюонів в детекторі CMS на ВАК, CERN.

Іпсилон-мезони (зустрічається також вимова «Упсилон-мезони») — електрично нейтральні елементарні частинки з ізотопічним спіном 0, кварконій (тобто безароматний мезон), що складаються з b-кварка та b-антикварка (боттомоній). Іпсилон-мезони мають негативні парність та зарядову парність[1].

Перший іпсилон-мезон Υ(1S) відкритий у «Фермілабі» в 1977 році на експерименті E288 під керівництвом Леона Ледермана, у зіткненнях протонів енергією 400 ГеВ з фіксованою мішенню[2]. Ці мезони були першими на той час відомими частинками, до складу яких входить b-кварк[3].

Характеристики

Іпсилон-мезони є істинно нейтральними частинками, тобто є античастинками для самих себе. Як і загалом для кварконіїв, назви їх станів подаються згідно з спектроскопічною нотацією: в дужках вказується головне квантове число та буквенне позначення орбітального квантового числа. Якщо ж точні властивості певного стану ще не встановлені, в дужках вказується його маса в МеВ.

Перші три стани Υ(1S), Υ(2S) та Υ(3S) розташовані нижче порогу розпаду в два B-мезони і тому мають достатньо довгий час життя як для такої масивної частинки (див. Правило Окубо-Цвейга-Ізуки) та великі ймовірності електромагнітних розпадів. Завдяки цьому, їх легко виявити експериментально з допомогою їх розпадів у два мюони або два електрони: вони проявляються у вигляді вузьких піків в розподілі інваріантної маси. Ця властивість є зручною для калібрування шкали маси нових детекторів елементарних частинок[4].

Стан Υ(4S) розташований лише трохи вище за поріг розпаду на два B-мезони (нейтральні або заряджені), і тому його домінантними каналами розпаду є B0B¯0 та B+B, що мають приблизно рівну ймовірність (невелика різниця виникає через різницю в масі зарядженого та нейтрального B-мезонів та через кулонівську взаємодію[5]), при цьому два мезони перебувають в сплутаних квантових станах. Ця властивість використовується у так званих «B-фабриках» — експериментах, що вивчають B-мезони (див. Belle II, BaBar)[6][7].

Іпсилон-мезони[8]
Частинка Кварковий склад Маса, МеВ IG JPC Q S c b Час життя, с Основний канал розпаду
Υ(1S) bb¯ 9460,30 ± 0,23 0 1−− 0 0 0 0 Шаблон:Val два лептони; легкі адрони
Υ(2S) bb¯ 10023,26 ± 0,31 0 1−− 0 0 0 0 Шаблон:Val Υ(1S)ππ; два лептони
Υ(3S) bb¯ 10355,2 ± 0,5 0 1−− 0 0 0 0 Шаблон:Val Υ(2S)ππ; два лептони
Υ(4S) bb¯ 10579,4 ± 1,2 0 1−− 0 0 0 0 Шаблон:Val BB¯
Υ(5S)[9] або Υ(10860) bb¯ 10885 ± 2 0 1−− 0 0 0 0 Шаблон:Val B(*)B¯(*); Bs*Bs*¯

Примітки

Шаблон:Примітки

Шаблон:Частинки