Нерівність Плюннеке — Ружі

Матеріал з testwiki
Версія від 10:47, 10 травня 2023, створена imported>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1.) #IABot (v2.0.9.3)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нері́вності Плюннеке — Ружі — класична лема адитивної комбінаторики. Описує обмеження на багаторазові множини сум за відомих обмежень на аналогічні короткі суми. Наприклад, обмеження на |A+ABB| за відомих обмежень на |A+B|.

У доведеннях нерівностей Плюннеке — Ружі зазвичай не використовують структуру спільної множини, якій належать A і B, а використовують тільки загальні аксіоми групової операції, що робить їх істинними для довільних груп (зокрема, для множин натуральних і дійсних чисел, а також остач від ділення на дане число).

Названі на честь німецького математика H. Plünnecke[1] та угорського математика Шаблон:Не перекладено.

Формулювання

Нижче використовуються позначення

A+B={a+b:aA,bB}

nA={a1++an:a1,,anA}

A={a:aA}

Для однієї множини

Шаблон:РамкаНехай (G,+) — абелева група, AG,K. Тоді з |A+A|K|A| випливає |nAmA|<Kn+m|A| Шаблон:/рамка Шаблон:Hider

Для двох множин

Шаблон:РамкаДля будь-яких n1,n2,n3,n40 існує c=c(n1,n2,n3,n4) таке, що якщо (G,+) — група, A,BG,|A|=|B|>1, K то з |A+B|K|A| випливає |n1A+n2An3Bn4B|Kc|A| Шаблон:/рамка Шаблон:Hider


Узагальнення на довільну кількість множин

Шаблон:РамкаНехай (G,+) — абелева група, X,B1,,BkG, |Bi+X|Ki|X|,i=1,,k. Тоді |B1++Bk|K1Kk|X| Тоді існує непорожня підмножина XX така, що |X+B1++Bk|α1αk|X1|[2][3][4] Шаблон:/рамка

Основні наслідки

Якщо |A+A|K|A|, то |AA|K|A|

Якщо |AA|K|A|, то |A+A|K8|A|

Отже, якщо для величин K і |A+A|,A𝔽p відомий порядок зростання при зростанні p, то

|A+A|KΘ(1)|A||AA|KΘ(1)|A|

Застосування

Нерівність Плюннеке — Ружі використовують для доведення теореми сум-добутків

Примітки

Шаблон:Примітки

Посилання

  1. H. Pl¨unnecke. Eine zahlentheoretische anwendung der graphtheorie. J. Reine Angew. Math., 243:171–183, 1970
  2. I. Z. Ruzsa, «An application of graph theory to additive number theory», Sci. Ser. A Math. Sci. (N. S.), 3 (1989), 97–109.
  3. I. Z. Ruzsa, «Sums of finite sets», Number theory (New York, 1991—1995), Springer, New York, 1996, 281—293.
  4. М. З. Гараев, Суммы и произведения множеств и оценки рациональных тригонометрических сумм в полях простого порядка, УМН, 2010, том 65, выпуск 4(394), DOI: http://dx.doi.org/10.4213/rm9367