Теорема Тверберга

Матеріал з testwiki
Версія від 10:31, 8 жовтня 2023, створена imported>Andriy.vBot (Бот: вилучення зайвого посилання, створеного внаслідок перекладу)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Розбиття Тверберга вершин правильного семикутника на три підмножини з опуклими оболонками, що перетинаються.

Теоре́ма Тве́рберга — вперше сформульоване Твербергом (1966)Шаблон:Sfn твердження, що досить велике число точок у d-вимірному евклідовому просторі можна розбити на підмножини з опуклими оболонками, що перетинаються. Зокрема, для множини

(d+1)(r1)+1 

точок існує точка x і розбиття даних точок на r підмножин, таких, що x належить опуклій оболонці всіх підмножин. Розбиття, про яке йдеться в теоремі, відоме як розбиття Тверберга.

Приклади

Для r = 2, теорема Тверберга стверджує, що будь-які d + 2 точки можна розбити на дві підмножини з опуклими оболонками, що перетинаються. Цей окремий випадок відомий як теорема Радона. У цьому випадку для точок у загальному положенні існує єдине розбиття.

Для випадку r = 3 та d = 2 стверджується, що будь-які сім точок на площині можна розбити на три підмножини з опуклими оболонками, що перетинаються. Ілюстрація показує приклад, де сім точок є вершинами правильного семикутника. З прикладу видно, що може бути багато різних розбиттів Тверберга для одного набору точок: ці сім точок можна розбити сімома різними способами, які відрізняються один від одного поворотом.

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Література

Шаблон:Refbegin

Шаблон:Refend