Стала Чіґера

Матеріал з testwiki
Версія від 22:59, 18 серпня 2022, створена imported>SashkoR0B0T (автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ізопериметри́чною ста́лою Чі́ґера компактного ріманового многовиду M називають додатне дійсне число h(M), що визначається через найменшу площу гіперповерхні, яка ділить M на дві частини рівного об'єму, що не перетинаються. 1970 року Джеф Чіґер довів нерівність, що пов'язує перше нетривіальне власне число оператора Лапласа — Бельтрамі на M з числом h(M). Це доведення дуже вплинуло на ріманову геометрію і сприяло створенню аналогічної концепції в теорії графів.

Визначення

Нехай M — n-вимірний замкнутий ріманів многовид. Позначимо через V(A) об'єм довільного n-вимірного підмноговиду A; через S(E) позначимо n1-вимірний об'єм підмноговиду E (зазвичай у цьому контексті його називають «площею»). Тоді ізопериметрична стала Чіґера многовиду M визначається як

h(M)=infES(E)min(V(A),V(B)),

де інфімум береться за всіма гладкими n1-вимірними підмноговидами E многовиду M, які ділять його на два неперетинних підмноговиди A і B. Ізопериметричну сталу можна визначити і для некомпактних ріманових многовидів скінченного об'єму.

Нерівність Чіґера

Стала Чіґера h(M) та найменше додатне власне число оператора Лапласа λ1(M) пов'язані такою фундаментальною нерівністю, яку довів Чіґер:

λ1(M)h2(M)4.

Ця нерівність оптимальна в такому сенсі: для будь-якого h>0, натурального числа k і ε>0 існує двовимірний ріманів многовид M з ізопериметричною сталою h(M)=h і такий, що k-те власне число оператора Лапласа лежить на відстані не більше ε від межі Чіґера (Бузер, 1978).

Нерівність Бузера

Пітер Бузер знайшов вираз для верхньої межі λ1(M) через ізопериметричну константу h(M). Нехай M — n-вимірний замкнутий ріманів многовид, кривина Річчі якого обмежена зверху числом (n1)a2 де a0.

Тоді

λ1(M)2a(n1)h(M)+10h2(M).

Див. також

Посилання

  • Peter Buser, A note on the isoperimetric constant. — Ann. Sci. École Norm. Sup. (4) 15 (1982), no. 2, 213—230 Шаблон:MathSciNet
  • Peter Buser, «Über eine Ungleichung von Cheeger». — Math. Z. 158 (1978), no. 3, 245—252. Шаблон:MathSciNet
  • Джеф Чіґер, A lower bound for the smallest eigenvalue of the Laplacian. — Problems in analysis (Papers dedicated to Salomon Bochner, 1969), pp. 195—199. Princeton Univ. Press, Princeton, N. J., 1970 Шаблон:MathSciNet
  • Шаблон:Нп, Discrete groups, expanding graphs and invariant measures. — Progress in Mathematics, vol 125, Birkhäuser Verlag, Basel, 1994