Функція витрат (мікроекономіка)

Матеріал з testwiki
Версія від 11:17, 12 грудня 2021, створена imported>Lxlalexlxl
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Otheruses Функція витрат — у мікроекономіці (теорія споживання) — функція залежності мінімальних витрат споживача від цін на благо і необхідної (мінімальної) величини корисності або обсягу благ із заданою корисністю. Є грошовою оцінкою гіксового попиту.

Формальне визначення

Двоїста задача споживача полягає у виборі такого набору благ h, щоб його корисність була не меншою від заданої корисності (корисності заданого набору x), а сукупні витрати ph були мінімальними (p — вектор цін на блага). Тобто

phmin,{h<mi fromhbox="1">R</mi>+n:u(h)u*(x)}

Розв'язок цієї задачі — h(p,u*) — попит Гікса.

Функцією витрат e(p,u*) називають залежність витрат на придбання набору h(p,u*) від p і u*, тобто:

e(p,u*)=ph(p,u*)

Оскільки розв'язок двоїстої задачі споживача досягається на межі допустимої множини, тобто u(h)=u*(x), то іноді як аргумент функції витрат використовують не значення корисності u*, а споживчий набір x, корисність якого дорівнює u*, тобто:

e(p,x)=ph(p,u(x))

Властивості

За деяких слабких припущень (неокласичні неперервні переваги споживача) функція витрат є неперервною функцією і за вектором p — увігнутою (опуклою вгору), однорідною першого степеня і не спадною функцією. Крім того, можна показати, що, якщо набір x «не гірший» від набору y у сенсі нестрогого відношення переваги, то e(p,x)e(p,y).

Попит Гікса дорівнює частковіій похідній функції витрат за цінами (лема Шепарда).

Див. також

Шаблон:Бібліоінформація