Оксид арсену(III)

Матеріал з testwiki
Версія від 23:20, 25 січня 2025, створена imported>TohaomgBot (Замінено символи нерозривного пробілу чи інші невидимі символи в назвах джерел)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Речовина Оксид арсену(III) — неорганічна сполука з хімічною формулою As2O3, що є цінною хімічною сировиною для отримання інших похідних арсену, зокрема арсеновмісних органічних сполук.

Валовий обсяг виробництва в світі — Шаблон:Число[1]. Однак безпека його застосування в багатьох галузях сумнівна через високу токсичність.

Отримання і властивості

Оксид арсену(III) можна отримати багатьма способами, зокрема окисленням (горінням) арсену і його похідних на повітрі. Показова реакція розкладу аурипігменту, сульфіду арсену :

𝟤𝖠𝗌𝟤𝖲𝟥+𝟫𝖮𝟤𝟤𝖠𝗌𝟤𝖮𝟥+𝟨𝖲𝖮𝟤

Більшість, однак, є побічним продуктом інших виробництв — золотодобування й отримання міді, де він виділяється під час прожарення на повітрі, що призводило до численних масових отруєнь[2]. Нині інтенсивний видобуток арсенових руд ведеться тільки в Китаї[1].

Оксид миш'яку(III) є амфотерним оксидом, його розчин має слабокислу реакцію. У лужних розчинах утворює арсеніти, в концентрованій хлоридній кислоті дає хлорид арсену(III).

𝖠𝗌𝟤𝖮𝟥+𝟨𝖧𝖢𝗅𝟤𝖠𝗌𝖢𝗅𝟥+𝟥𝖧𝟤𝖮

Тільки деякі окислювачі — озон, пероксид водню, нітратна кислота — здатні перетворити його на оксид арсену(V) As2O5 або — при зниженні концентрації — арсин (AsH3), залежно від умов реакції.

𝟥𝖠𝗌𝟤𝖮𝟥+𝟤𝖮𝟥𝟥𝖠𝗌𝟤𝖮𝟧

Структура

У рідкому й газоподібному (до 800 °C) станах має формулу As4O6 (у формі димеру) і ізоструктурний P4O6. При нагріванні понад 800 °C As4O6 розпадається на молекули As2O3, схожий за будовою з N2O3. У твердому стані співіснують три поліморфних форми: кубічний молекулярний As4O6 і дві полімерні форми. Полімери, що утворюють при охолодженні монокристали, нагадують пірамідальну структуру AsO3 зі спільними атомами кисню.[3]

арсеноліт

(кубічна)

клаудетит I
(моноклінна)
клаудетит II
(моноклінна)

Використання

Оксид арсену(III) використовується для виготовлення кольорового скла, також застосовується в лісохімії й електротехніці напівпровідників[1], отримання чистого арсену та його сполук, таких як какодилат натрію і арсенід натрію.

У сполуці з ацетатом міді(II)[1] триоксид утворює барвник — паризьку зелень, яку нині не використовують через надзвичайну токсичність.

Застосування в медицині

Використовується з найдавніших часів у китайській медицині[4], а також (від XIX століття) в гомеопатії. У конвенційній медицині триоксид арсену використовують для лікування злоякісних пухлин, таких як лейкемія, проте, зважаючи на високі ризики його застосування, перевагу надають іншим препаратам[5][6][7].

Також триоксид арсену успішно лікує автоімунні захворювання[8], взаємодіє з ферментом тіоредоксинова редуктаза[9].

Виявлення в природі

As2O3 міститься в арсеноліті й клаудетиті.

Токсикологія

Оксид арсену(III) отруйний. Токсичність триоксиду стала легендарною і широко описана в літературі[10][11][12].

В Австрії жили «миш'якоїди», які одержували дози, що в багато разів перевищують смертельну, без особливої шкоди для здоров'я. Вважається, що миш'як підвищує працездатність, особливо під час роботи на великих висотах[13][14][15].

ГДК для неорганічних сполук арсену, включно з As2O3, становить 0.01 мг/м³.

Напівлетальна доза — 19,1 мг/кг.

Примітки

Шаблон:Reflist

Посилання

Шаблон:Бібліоінформація

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Sabina C. Grund, Kunibert Hanusch, Hans Uwe Wolf «Arsenic and Arsenic Compounds» in Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry, VCH-Wiley, 2008, Weinheim.Шаблон:Ref-en
  2. Шаблон:Cite webШаблон:Ref-en
  3. Holleman, A. F.; Wiberg, E. «Inorganic Chemistry» Academic Press: San Diego, 2001. ISBN 0-12-352651-5.
  4. Шаблон:Книга
  5. Шаблон:Стаття
  6. Шаблон:Стаття
  7. Jun Zhu, Zhu Chen, Valérie Lallemand-Breitenbach, Hugues de Thé "How Acute Promyelocytic Leukaemia Revived Arsenic, " Nature Reviews Cancer 2002, volume 2, 1-9.
  8. Шаблон:Стаття
  9. Шаблон:Стаття
  10. Шаблон:Cite web
  11. Шаблон:Книга
  12. Madame Bovary by Flaubert
  13. Шаблон:Cite web
  14. Richard M. Allesch. Arsenik. Seine Geschichte in Österreich. 54. Band. Klagenfurt: Kleinmayr 1959.
  15. Шаблон:Стаття