Теорема Ліувілля про наближення алгебричних чисел

Матеріал з testwiki
Версія від 08:52, 25 серпня 2023, створена imported>Lxlalexlxl (Узагальнення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорема Ліувілля про наближення алгебричних чисел — теорема, яка встановлює, що алгебричні ірраціональності не можуть занадто добре наближатися раціональними числами. А саме: якщо α — алгебричне число степеня n>1, а p та q — будь-які цілі числа (q0), то виконується нерівність

|αpq|>Cqn

де C — додатна константа, що залежить тільки від α і виражається в явному вигляді через пов'язані з α величини.

За допомогою цієї теореми Ліувілль побудував перші приклади трансцендентних чисел. Таким числом є, наприклад, число, що подається рядом зі швидко спадними членами, наприклад

ξ=n=112n!.

Узагальнення

При n=2 теорема Ліувілля дає непокращуваний результат. Для n3 теорема Ліувілля неодноразово посилювалася.

1909 року Туе встановив, що для алгебричних чисел α степеня n і ν>n2+1 виконується нерівність

|αpq|>Cqν    (*)

Зігель поліпшив результат Туе, показавши, що остання нерівність виконується при

ν>mins={1,2,,n1}(ns+1+s), де s — ціле, зокрема, при ν>2n. Пізніше Ф. Дайсон довів справедливість цієї нерівності при ν>2n. Нарешті, К. Рот встановив, що нерівність (*) виконується при будь-якому ν>2. Результат К. Рота є найкращим у своєму роді, оскільки будь-яке ірраціональне число ξ, алгебричне чи ні, має нескінченно багато раціональних наближень p/q, що задовольняють нерівності
|ξpq|<1q2.

Всі зазначені вище посилення теореми Ліувілля мають один суттєвий недолік — вони неефективні, а саме: методи їх доведення не дозволяють установити, як саме стала C=C(α,ν) в нерівності залежить від величин α і ν.

Див. також

Посилання