Резорцин

Матеріал з testwiki
Версія від 14:59, 13 січня 2025, створена 94.232.208.88 (обговорення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Chembox GHS

Резорцин (м-дигідроксибензен) — двохатомний фенол з хімічною формулою C6H4(OH)2.[1][2] Є білою твердою речовиною зі слабким запахом.[3]

Отримання

Резорцин одержують реакцією лужного сплавлення м-бензендисульфонової кислоти:[1]

Перша сульфогрупа заміщується при температурі, яка нижче за 300 °С, а друга — при температурі 330-340 °С.[1]

Також отримують окисненням м-диізопропілбензену. Останній отримують ізомеризацією п-диізопроілбензену:[4]

Ще один спосіб отримання — гідроліз м-діамінобензену. Реакція протікає при 200 °С у присутності розведеної сульфатної або фосфоатної кислоти:[1]

CA6HA4(NHA2)A2-2NH3H+, 200oCCA6HA4(OH)A2

Хімічні властивості

Кислотність

Як і інші двоатомні феноли, резорцин є слабкою двоосновною кислотою,[2] pK1 дорівнює 9,3.[5] При додаванні розчину хлориду заліза(III) з'являється темне фіолетове забарвлення, яке зникає у лужному середовищі.[2]

Електрофільне заміщення

Через узгоджену орієнтацію, реакції електрофільного заміщення проходять дуже легко. Заміщуються атоми гідрогену, які знаходяться у положеннях 2,4 та 6.[1][2] При повному нітруванні, наприклад, утворюється стифнінова кислота:[1]

При нагріванні з крижаною оцтовою кислотою у присутності хлориду цинку утворюється діоксиацетофенон:[6]

Може також карбоксилюватися гідрокарбонатом калію з утворенням 2,4-дигідроксибензойної кислоти (точніше, її калієвої солі):[7]

Кето-енольна таутомерія

Оскільки при збільшенні кількості гідроксильних груп ароматичність зменшується, резорцин здатен до кето-енольної таутомерії більше, ніж фенол.[1]

Окиснення та відновлення

При гідруванні у лужному середовищі утворюється циклогекса-1,3-діон. Спочатку він переходить у кетонну форму, а далі гідрується:[2]

Алкілювання

Дуже легко алкілюється.[2] При взаємодії з диметилсульфатом, наприклад, утворюється диметиловий етер резорцину:

Утворення флуоресцеїну

При сплавленні з фталевим ангідридом у присутності хлориду цинку утворюється флуоресцеїн:[1]

Токсичність

Нанесення розчину резорцину на шкіру може спричинити свербіж, почервоніння, дерматит. Резорцин також може подразнювати шкіру, горло, очі та верхні дихальні шляхи.[5] Викликає утворення метгемоглобіну в крові.[8]

Дослідження на щурах

Підшкірне введення 154 мг/кг резорцину порушує роботу щитоподібної залози. Щоденні дози 65 мг/кг збільшують масу печінки. 520 мг/кг 5 днів на тиждень 13 тижнів — доза, від якої більшість щурів загинули.[5]

Застосування

Медицина

Фармакологічна група D08A — антисептичні та дезінфікуючі препарати. Чинить антисептичну, кератолітичну, фунгіцидну дії. Застосувують при екземі, себореї, вугревих висипах, грибкових захворюваннях шкіри (дерматомікозах), отиті.[9]

Див. також

Примітки

Шаблон:Феноли


Шаблон:Organic-compound-stub