Стала Каталана

Матеріал з testwiki
Версія від 22:28, 29 грудня 2023, створена imported>Білецький В.С.
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:UniboxШаблон:Не плутати Стала Каталана (Шаблон:Lang-en) — число, що зустрічається в різних застосуваннях математики, зокрема, в комбінаториці. Найчастіше позначається літерою G, рідше — K або C. Може бути визначена як сума нескінченного знакозмінного ряду:

G=n=0(1)n(2n+1)2=112132+152172+

Її числове значення наближено дорівнює[1]:

G = 0.915 965 594 177 219 015 054 603 514 932 384 110 774 … (Шаблон:OEIS)

Невідомо, чи є G раціональним, чи ірраціональним числом.

Сталу Каталана названо на честь бельгійського математика Шаблон:Нп.

Зв'язок з іншими функціями

Стала Каталана є частковим випадком Шаблон:Нп:

G=β(2).

Вона також відповідає частковому значенню функції Клаузена, пов'язаної з уявною частиною дилогарифму

G=Cl2(π/2)=Im(Li2(eiπ/2))=Im(Li2(i)).

Крім цього, вона пов'язана зі значеннями тригама-функції) дробових аргументів

ψ1(14)=π2+8G,
ψ1(34)=π28G,

так що

G=116[ψ1(14)ψ1(34)].

Симон Плуфф відшукав нескінченну множину тотожностей між тригама-функцією ψ1, π2 і сталою Каталана G.

Сталу Каталана також можна виразити через часткові значення Шаблон:Нп і гамма-функції:

G=4πln(G(38)G(78)G(18)G(58))+4πln(Γ(38)Γ(18))+π2ln(1+22(22)).

Інтегральні подання

Нижче наведено деякі інтегральні подання сталої Каталана G через інтеграли від елементарних функцій:

G=01lnt1+t2dt,
G=010111+x2y2dxdy,
G=120π/2tsintdt,
G=01arctanxxdx,
G=120xcoshxdx.

Вона також може бути подана через інтеграл від повного еліптичного інтеграла першого роду K(x),

G=1201K(x)dx.

Швидко збіжні ряди

Наведені формули містять швидко збіжні ряди, і їх зручно використовувати для чисельних розрахунків:

G=π8ln(3+2)+38n=0(n!)2(2n)!(2n+1)2.

і

Теоретичне обґрунтування використання рядів такого типу дали Срініваса Рамануджан для першої формули[2] і Девід Бродгерст (David J. Broadhurst) для другої формули[3]. Алгоритми швидкого обчислення сталої Каталана побудувала К. А. Карацуба[4][5].

Ланцюгові дроби

Ланцюговий дріб сталої Каталана (Шаблон:OEIS) має такий вигляд:

G=[0;1,10,1,8,1,88,4,1,1,7,22,1,2,3,26,1,11,1,10,1,9,3,1,1,1,1,1,1,]=
=0+11+110+11+18+

Відомі такі узагальнені ланцюгові дроби для сталої Каталана:

2G=213+221+223+421+423+621+623++4n21+4n23+
2G=1+112+1212+1212+2212+2312+3212++n212+n(n+1)12+[6]

Обчислення десяткових цифр

Число відомих значущих цифр сталої Каталана G значно зросло за останні десятиліття, завдяки як збільшенню комп'ютерних потужностей, так і поліпшенню алгоритмів[7].

Число відомих значущих цифр сталої Каталана G
Дата Число значущих цифр Автори обчислення
1865 14 Ежен Шарль Каталан
1877 20 Шаблон:Нп
1913 32 Джеймс Вітбред Лі Глейшер
1990 Шаблон:Nts Грег Фі (Greg J. Fee)
1996 Шаблон:Nts Грег Фі
1996, 14 серпня Шаблон:Nts Грег Фі і Шаблон:Нп
1996, 29 вересня Шаблон:Nts Томас Папаніколау (Thomas Papanikolaou)
1996 Шаблон:Nts Томас Папаніколау
1997 Шаблон:Nts Патрік Демішель (Patrick Demichel)
1998, 4 січня Шаблон:Nts Ксав'єр Гурдон (Xavier Gourdon)
2001 Шаблон:Nts Ксав'єр Гурдон і Паскаль Себа (Pascal Sebah)
2002 Шаблон:Nts Ксав'єр Гурдон і Паскаль Себа
2006, жовтень Шаблон:Nts Шиґеру Кондо (Shigeru Kondo) і Стів Пальяруло (Steve Pagliarulo)
2008, серпень Шаблон:Nts Шиґеру Кондо і Стів Пальяруло[8]
2009, 31 січня Шаблон:Nts Александер Йї (Alexander J. Yee) і Реймонд Чен (Raymond Chan)[9]
2009, 16 квітня Шаблон:Nts Александер Йї і Реймонд Чен

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Посилання

  1. Шаблон:Cite web
  2. B. C. Berndt, Ramanujan's Notebook, Part I, Springer Verlag (1985)
  3. D. J. Broadhurst, «Polylogarithmic ladders, hypergeometric series and the ten millionth digits of ζ(3) and ζ(5)», (1998) arXiv math.CA/9803067
  4. Шаблон:Стаття
  5. E.A. Karatsuba, Fast computation of some special integrals of mathematical physics. Scientific Computing, Validated Numerics, Interval Methods, W. Krämer, J.W. von Gudenberg, eds.; pp. 29-41 (2001)
  6. Steven R. Finch Mathematical Constants 1.6.6
  7. X. Gourdon, P. Sebah, Constants and Records of Computation
  8. Constants and Records of Computation
  9. Large Computations