Хлорид радію

Шаблон:Речовина Хлорид радію, радій хлорид — сіль радію та хлоридної кислоти. Хімічна формула RaCl₂. Отримана Марією Кюрі . Вперше був використаний для спектрального аналізу, офіційного оголошення, про відкриття радію у 1902 році, та вивчення його властивостей. Сильно радіоактивний, токсичний.

Отримання

Отримують взаємодією інших солей радію (найчастіше броміду, сульфату та карбонату) та хлороводню:

• $\mathrm{R}\mathrm{a}\mathrm{C}\mathrm{O}{\phantom{A}}_3+2\mathrm{H}\mathrm{C}\mathrm{l}(\mathrm{g})\stackrel{\text{t}}{\to }\mathrm{R}\mathrm{a}\mathrm{C}\mathrm{l}{\phantom{A}}_2+\mathrm{C}\mathrm{O}{\phantom{A}}_2+\mathrm{H}{\phantom{A}}_2\mathrm{O}$
• $\mathrm{R}\mathrm{a}\mathrm{S}\mathrm{O}{\phantom{A}}_4+2\mathrm{H}\mathrm{C}\mathrm{l}(\mathrm{g})\stackrel{\text{t}}{\to }\mathrm{R}\mathrm{a}\mathrm{S}\mathrm{O}{\phantom{A}}_4+\mathrm{S}\mathrm{O}{\phantom{A}}_3+\mathrm{H}{\phantom{A}}_2\mathrm{O}$
• $\mathrm{R}\mathrm{a}\mathrm{B}\mathrm{r}{\phantom{A}}_2+2\mathrm{H}\mathrm{C}\mathrm{l}(\mathrm{g})\stackrel{\text{t}}{\to }\mathrm{R}\mathrm{a}\mathrm{C}\mathrm{l}{\phantom{A}}_2+2\mathrm{H}\mathrm{B}\mathrm{r}$

Або гідроксиду радію та хлороводню: $\mathrm{R}\mathrm{a}(\mathrm{O}\mathrm{H}){\phantom{A}}_2+2\mathrm{H}\mathrm{C}\mathrm{l}(\mathrm{g})\stackrel{\text{t}}{\to }\mathrm{R}\mathrm{a}\mathrm{C}\mathrm{l}{\phantom{A}}_2+2\mathrm{H}{\phantom{A}}_2\mathrm{O}$

Інший спосіб полягає в безпосередній реакції між хлором та радієм: $\mathrm{R}\mathrm{a}+\mathrm{C}\mathrm{l}{\phantom{A}}_2⟶\mathrm{R}\mathrm{a}\mathrm{C}\mathrm{l}{\phantom{A}}_2$

Хімічні властивості

Кристалогідрат хлориду радію розкладається під час нагрівання. $\mathrm{R}\mathrm{a}\mathrm{C}\mathrm{l}{\phantom{A}}_2\cdot 2\mathrm{H}{\phantom{A}}_2\mathrm{O}\stackrel{\text{t = 100°C}}{\to }\mathrm{R}\mathrm{a}\mathrm{C}\mathrm{l}{\phantom{A}}_2+2\mathrm{H}{\phantom{A}}_2\mathrm{O}$

Джерела

• Энциклопедический словарь юного химика/ Э 68 Сост. В. А. Крицман, В. В. Станцо.— М.: Педагогика