Теорема Райкова

Матеріал з testwiki
Версія від 17:10, 16 січня 2023, створена imported>Zviribot (Cat-a-lot: Moving from Category:Теореми to Category:Математичні теореми за допомогою Cat-a-lot)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорема Райкова — твердження в теорії ймовірностей. Добре відомо, що якщо випадкові величини ξ1 та ξ2 незалежні та розподілені по закону Пуассона, то їх сума також розподілена по закону Пуассона. Виявляється, що має місце і зворотнє твердження[1][2][3].

Формулювання теореми

Нехай випадкова величина ξ має розподіл Пуассона та може бути представлена у вигляді суми двох незалежних випадкових величин ξ=ξ1+ξ2. Тоді розподіли випадкових величин ξ1 та ξ2 є зсувами розподілів Пуассона.

Коментар

Теорема Райкова аналогічна теоремі Крамера, в якій стверджується, що якщо сума двох незалежних випадкових величин має нормальний розподіл, то кожна з цих випадкових величин також має нормальний розподіл. Ю.В. Линник довів, що згортка нормального розподілу та розподілу Пуассона також має аналогічну властивість (теорема Линника).

Узагальнення на локально компактні абелеві групи

Нехай Xлокально компактна абелева група. Позначимо через M1(X) півгрупу за згорткою ймовірнісних розподілів на X, а  через Ex — вироджений розподіл, зосереджений в точці xX. Нехай x0X, λ>0.

Розподілом Пуассона, породженим мірою λEx0, називається зсув розподілу виду

μ=e(λEx0)=eλ(E0+λEx0+λ2E2x0/2!++λnEnx0/n!+).

Має місце наступне твердження.

Теорема Райкова на локально компактних абелевих групах

Нехай μ — розподіл Пуассона, породжений мірою λEx0. Нехай μ=μ1*μ2,де μjM1(X). Якщо x0 — або елемент нескінченого порядку, або порядку 2, то μj також є розподілом Пуассона. Якщо ж x0 — елемент скінченного порядку n, n2, то μj може бути не розподілом Пуассона.

Література

Шаблон:ВП-портали