Парадокс роздачі подарунків

Матеріал з testwiki
Версія від 10:43, 21 вересня 2020, створена imported>Nickispeaki (Пояснення парадоксу)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Парадокс роздачі подарунків — один з найвідоміших парадоксів в теорії ймовірності. Вперше був розглянутий в книзі Ремона де Монмора, опублікованій в Парижі в 1708 р.

Формулювання парадоксу

Декілька чоловік вирішили зробити один одному подарунки таким чином: кожен з них приносить подарунок, подарунки складаються разом, змішуються і випадково розподіляються серед учасників. Парадоксально, але ймовірність того, що ніхто не отримає свій власний подарунок, менша 12 (крім випадку, коли учасників двоє, і ця ймовірність дорівнює 12).

Пояснення парадоксу

Розглянемо компанію з n чоловік, тоді кількість подарунків теж рівна n. Подарунки можуть бути розподіленні n! різними способами (це спільне число випадків). Число випадків, при яких ніхто не отримає свій подарунок дорівнює (n0)n!(n1)(n1)!+(n2)(n2)!(n3)(n3)!+(1)n0! тоді, відношення числа позитивних випадків до загального числа випадків обчислюється за формулою pn=1/2!1/3!++(1)n/n!. Тоді pn справді менше 12 при n>2.

Обчислення показують, що якщо збирається щонайменше 6 чоловік, то pn1e0.3679 з точністю до чотирьох знаків після крапки. Ймовірність конкретного співпадання дорівнює 1n і прямує до 0 при збільшенні n.

Зауваження

Розглянемо дещо іншу проблему. Нехай подарунки розподіляються так, що кожен чоловік може отримати будь-який подарунок з однаковою ймовірністю незалежно від розподілу інших подарунків. Нехай подія A полягає в тому, що конкретний чоловік не отримає подарунку. Тоді ймовірність A дорівнює pn=(n1)nnn=(11n)n і прямує так само до e1. Розглянемо тепер випадок, коли кількість людей n не обов'язково збігається з кількістю подарунків m. В цьому випадку шукана ймовірність дорівнює pn=(n1)mnm=(11n)m.

Якщо mn прямує до λ, при n, то ця ймовірність прямує до eλ. Узагальнюючи цей результат, отримаємо: ймовірність того, що конкретна людина отримає рівно k подарунків, прямує до λke1k! при n. Ми отримали добре відомий розподіл Пуассона. Повертаючись до “парадоксу розподілу подарунків”, отримаємо, що кількість людей, яким дістануться їх власні подарунки, також описується законом Пуассона з параметром λ.

Примітки

  1. Секей Г. Парадоксы теории вероятностей и математической статистики / Г. Секей. — М.: Наука, 1989. — 240с.[1]
  2. www.unicyb.kiev.ua/Library/OKZ/Spetskurs.doc

Шаблон:Парадокс