Індуковане розшарування

Матеріал з testwiki
Версія від 10:32, 2 січня 2024, створена imported>InternetArchiveBot (Bluelink 1 book for Перевірність (20240101)) #IABot (v2.0.9.5) (GreenC bot)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Індуковане розшарування — розшарування π:f*(E)B, індуковане відображенням f:BB і розшаруванням π:EB, де f*(E) — підпростір прямого добутку B×E, що складається з пар (b,e), виду:

{(b,e)B×Ef(b)=π(e)}B×E,

для яких f(b)=π(e), а проєкція за означенням задана як π:(b,e)b.

Шаром Шаблон:Math над точкою Шаблон:Math простору Шаблон:Math є шар у Шаблон:Math над Шаблон:Math. Тобто як множина Шаблон:Math є диз'юнктним об'єднанням всіх цих шарів.

Відображення f~:f*(E)E індукованого розшарування в вихідне розшарування, задане формулою f~(b,e)=e є морфізмом розшарувань, що накриває f. При цьому комутативна діаграма утворює декартовий квадрат:

Властивості

  • Для кожної точки bB обмеження на шар є гомеоморфізмом.
  • Для будь-якого розшарування η:XB і морфізму розшарувань h:XE, що накриває f, існує один і тільки один B-морфізм k:Xf*(E), що задовольняє співвідношенню f~k=h.
  • Розшарування, індуковані ізоморфними розшаруваннями, є ізоморфними. Розшарування, індуковане постійним відображенням є ізоморфним тривіальному розшаруванню.
  • Для будь-якого перетину s розшарування π відображення σ:Bf*(E), задане формулою σ(b)=(b,sf(b)), є перетином індукованого розшарування f*(π) і задовольняє співвідношенню f~σ=sf.
  • Якщо Шаблон:Math є локальною тривіалізацією розшарування Шаблон:Math, тоді Шаблон:Math є локальною тривіалізацією Шаблон:Math де
ψ(b,e)=(b,proj2(φ(e))).
Тобто у цьому випадку Шаблон:Math теж є локально тривіальним розшаруванням над Шаблон:Math з шаром Шаблон:Math.
f*tij=tijf.
(x,e)g=(x,eg)
Звідси випливає, що f~ є еквіваріантним відображенням і тому задає морфізм головних розшарувань.

Література