Поліарилати

Шаблон:Не плутати Поліарила́ти — складні поліефіри, що одержуються взаємодією двоатомних фенолів (чи їх похідних) з дикарбоновими кислотами (або їх похідними).

Поліарилати є твердими речовинами з температурою розм'якшення 300—400 °C. Вони характеризуються добрими діелектричними й механічними властивостями; є стійкими до дії жирів, рідких палив, розведених кислот тощо і морозостійкими (до 100 °C нижче нуля).

З них виготовляють діелектрики, пінопласти, плівки і інші вироби, що мають високу теплостійкістю.

Загальна формула виглядає наступним чином:

$\mathrm{[}\mathrm{(}\mathrm{O}\mathrm{)}\mathrm{C}\mathrm{R}\mathrm{C}\mathrm{(}\mathrm{O}\mathrm{)}\mathrm{O}{\mathrm{R}}^{\mathrm{\text{'}}}\mathrm{O}{\mathrm{]}}_{\mathrm{n}}$, де $R$ — залишок дикарбонової кислоти; $R^{\text{'}}$ — залишок двоатомного фенолу.

Див. також

• Полікарбонати

Джерела

• Поліарилати // Словник до вивчення курсу «Електротехнічні матеріали» / Є. Д. Дьяков. — Харків: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2018. — С. 126