Ефект Перселла
Ефект Перселла — підсилення флуоресцентного спонтанного випромінювання молекули оточенням. Ефект відкрив Едвард Міллз Перселл як підсилення випромінювання атома в резонаторі[1]. Величина підсилення задається множником Перселла[2]:
де — довжина хвилі в матеріалі, — добротність резонатора, а — його об'єм.
Одну з інтерпретацій дає квантова електродинаміка в резонаторі[3]. Золоте правило Фермі говорить, що ймовірність переходу для системи атом у вакуумі або атом у резонаторі пропорційний густині кінцевих станів. У резонаторі в умовах резонансу густина кінцевих станів зростає (хоча саме число станів не обов'язково). Множник Перселла є відношенням густини станів у резонаторі
до густини станів у вільному просторі[4]
Оскільки
що дає правильний результат з точністю до сталого множника.
Теорія[5][6] передбачає, що фотонне середовище може контролювати швидкість радіаційної рекомбінації джерела світла.
Ефект Перселла можна використати для моделювання однофотонних джерел для квантової криптографії[7]. Контроль швидкості спонтанного випромінювання, а отже, підвищення ефективності генерації фотона є важливою вимогою при розробці однофотонних джерел на квантових точках[8].
Виноски
- ↑ E. M. Purcell, Phys. Rev. 69, 681 (1946). DOI web link
- ↑ Шаблон:Cite web
- ↑ Шаблон:Cite journal
- ↑ Шаблон:Cite journal
- ↑ V. P. Bykov, Spontaneous emission from a medium with a band spectrum, Soviet Journal of Quantum Electronics 4, 861 (1975).
- ↑ E. Yablonovitch, Inhibited spontaneous emission in solid-state physics and electronics, Physical Review Letters 58, 2059(1987).
- ↑ Шаблон:Cite journal
- ↑ Шаблон:Cite journal