Теорема Понтрягіна — Куратовського

Матеріал з testwiki
Версія від 14:37, 22 травня 2022, створена imported>Lxlalexlxl (Примітки)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорема Понтрягіна — Куратовського — теорема теорії графів, що дає необхідну й достатню умову планарності графу. Доведена в 1930 році польським математиком Казимиром Куратовським[1] і незалежно від нього радянським математиком Понтрягіним. Однак останній не опублікував свого доведення, тому часто літературі теорема називається просто теоремою Куратовського.

Формулювання

Граф називається планарним, якщо його можна зобразити на двовимірній площині так, щоб його ребра попарно не перетиналися. Класичними прикладами непланарних графів є K5 (повний граф на 5 вершинах) і K3,3 (званий ще «будинки та колодязі» або «вода, газ та електрика» — повний двочастковий граф, що має по 3 вершини в кожній частці). Очевидно, що якщо граф G містить підграф, гомеоморфний K5 або K3,3, то він непланарний. Теорема Понтрягіна — Куратовського стверджує, що істинне й обернене, тобто:Шаблон:Теорема

Шаблон:Hider

Див. також

Примітки

Шаблон:Reflist

Посилання

Шаблон:Бібліоінформація