Аксіоматика Александрова (геометрія)

Матеріал з testwiki
Версія від 01:01, 8 вересня 2023, створена imported>BunykBot (Виправлена суміш розкладок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аксіоматика Александрова — аксіоматика евклідової геометрії, запропонована російським математиком О. Александровим в книзі «Основи геометрії».

Неозначувані поняття

Олександр Данилович Александров до основних об'єктів планіметрії відносить точки та відрізки, а до основних відношень — «точка є кінцем відрізка», «точка належить відрізку», «рівність відрізків».

Аксіоми

Перша група — аксіоми зв'язку.

  • І1. Аксіома існування. Існує хоча б один відрізок. Кожен відрізок має два і тільки два кінці. Крім того, відрізок містить інші точки, що належать відрізку.
  • І2. Аксіома проведення відрізка. Кожні дві точки можна з'єднати відрізком і при цьому тільки одним.
  • І3. Аксіома поділу відрізка. Кожна точка, що належить відрізку, ділить його на два відрізки, тобто, якщо точка C належить відрізку AB, то вона ділить його на два відрізки AC і BC, які не мають спільних внутрішніх точок.
  • І4. Аксіома з'єднання відрізків. Якщо точка C належить відрізку AB, а B — відрізку CD, то відрізки AB та CD утворюють відрізок AD.

Друга група — аксіоми рівності.

  • ІІ1. Аксіома відкладання відрізка. Для будь-яких двох відрізків AB та MN існує, причому єдиний, відрізок AC, рівний MN та такий, що накладається на AB.
  • ІІ2. Аксіома порівняння. Два відрізка, рівні одному й тому ж відрізку, рівні один одному.
  • ІІ3. Аксіома додавання. Якщо точка C належить відрізку AB, точка C1 належить відрізку A1B1 та AC=A1C1, BC=B1C1, то AB=A1B1.
  • ІІ4. Аксіома Архімеда. Для будь-яких даних відрізків a та b=AB існує відрізок AAn, що містить AB, на якому є такі точки A1, A2,…,An, що відрізки AA1, A1A2,…, An1An рівні a.

Третя групааксіома неперервності.

  • ІІІ1. Для будь-якої послідовності вкладених відрізків A1B1, A2B2, існує точка, що належить всім цим відрізкам.

Четверта група — площинні аксіоми.

  • IV1. Аксіома поділу площини. Стосовно кожного даного відрізка a всі точки, що не лежать на жодному з відрізків, що містить a, діляться на два класи: в один клас входять точки, що лежать з однієї сторони від a, в другий — точки, що лежать по другу сторону від a, причому в кожному класі є точки.
  • IV2. Аксіома відкладання кута. Від кожного відрізка по дану сторону від нього, від даного його кінця можна відкласти кут, рівний даному куту. (Кути рівні, якщо у них є рівні відповідні поперечини. Поперечиною називається відрізок з кінцями на сторонах кута. Відповідними поперечинами AB та A1B1 кутів O та O1 називаються поперечини, для яких OA=O1A1 та OB=O1B1).
  • IV3. Аксіома паралельних відрізків. Якщо відрізки AC та BD рівні та відкладені в одну сторону від відрізка AB під прямим кутом, то CD=AB.

П'ята групапросторові аксіоми.

  • V1. Аксіома площини. В просторі існують площини (фігури, для яких справедливі аксіоми планіметрії). Через кожні три точки простору проходить площина.
  • V2. Аксіома перетину площин. Якщо дві площини мають спільну точку, то їхнім перетином є їхня спільна пряма.
  • V3. Аксіома належності прямої площині. Якщо пряма проходить через дві точки даної площини, то вона лежить у цій площині.
  • V4. Аксіома розбиття простору площиною. Кожна площина розбиває простір на два півпростори.
  • V5. Аксіома відстані. Відстань між довільним двома точками простору не залежить від того, на якій площині, що містить ці точки, вона виміряна.

Див. також

Посилання