Нормалізоване число

Матеріал з testwiki
Версія від 12:06, 20 березня 2022, створена imported>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У прикладній математиці, число є нормалізованим якщо воно представлене в експоненційному записі з один десятковим ненульовим числом перед десятковою комою.[1] Отже, дійсне число представляється у нормалізованому експоненційному записі так:

±d0.d1d2d3×10n

де n — ціле число, а d0, d1, d2, d3... — цифри числа з основою 10 і d0 не нуль. Тобто, його перша цифра (найлівіша) не нуль і одразу за нею слідує десяткова кома. Це стандартна форма експоненційного запису. Альтернативною формою є мати перше ненульову число після десяткової коми.

Приклади

Наприклад, число x=918.082 у нормалізованій формі виглядає

9.18082×102,

тоді як число −0.00574012 у нормалізованій формі буде

5.74012×103.

Очевидно, будь-яке ненульове дійсне число можна нормалізувати.

Інші основи

Визначення не змінюється якщо число представлене не за основою 10. З основою b нормалізоване число матиме форму

±d0.d1d2d3×bn,

де знов d0=0, і «цифри» d0, d1, d2, d3... є цілими між 0 і b1.

У багатьох комп'ютерних системах, числа з рухомою комою на внутрішньому рівні представлені використовуючи нормалізовану форму їхніх двійкових представлень. Хоча кома описується як «рухома», для нормалізованого числа його позиція фіксована, рух відбивається у різних значеннях показника.

Примітки

Шаблон:Reflist