Радіопульсар
Радіопульса́р — космічне джерело імпульсного радіовипромінювання, що приходить на Землю у вигляді періодично повторюваних сплесків (імпульсів).
Відкриття
Пульсари були відкриті в червні 1967 року Джоселін Белл, аспіранткою Е. Хьюіша, на меридіанному радіотелескопі Маллардської радіоастрономічної обсерваторії Кембриджського університету на довжині хвилі 3,5 м (85,7 МГц) під час спостережень з дослідження мерехтінь «точкових» радіоджерел[1]. За це відкриття Хьюіш отримав в 1974 році Нобелівську премію. Результати спостережень були засекречені на півроку, а першому відкритому пульсару дали назву LGM-1 (від Шаблон:Lang-en - «маленькі зелені чоловічки»). Це було пов'язано з припущенням про штучність строго періодичних імпульсів радіовипромінювання.
У січні 1969 року у радіо пульсара в Крабовидній туманності вдалося виявити пульсації в оптичному діапазоні. У 1974 році було відкрито пульсар у подвійній системі (подвійний пульсар) PSR B1913+16, за допомогою якого вдалося перевірити різні теорії гравітації[2]. В 1990 році у пульсара PSR 1257+12 була знайдена планетна система[3]. 2004 року було виявлено двічі подвійний пульсар PSR J0737−3039 — подвійна система з двох пульсарів[4].
До 2011 року було виявлено близько 1970 радіопульсарів[5]Шаблон:Немає в джерелі, більше половини з яких виявлені обсерваторією Паркса в Австралії під керівництвом Діка Манчестера. З них 140 входило до складу кулястих скупчень; 21 знайдено в Магелланових хмарах. За теоретичними оцінками[6], кількість доступних для спостереження радіопульсарів у Галактиці оцінюється як (24±3)Шаблон:E, а повна їх кількість — (240±30)Шаблон:E.
Номенклатура
Позначення пульсарів у каталозі ANTF (Шаблон:Lang-en) має таку структуру:
- PSR XYYYYZZZ,
де
- PSR — префікс (скорочення від Шаблон:Lang-en),
- X — позначення епохи каталогу: B, якщо 1950 р. і J, якщо 2000. Якщо епоха каталогу не вказана, то майже напевно це 1950 р.
- YYYY — пряме піднесення пульсара (перші дві цифри — години, решта — мінути),
- ZZZ — схилення пульсара (перший символ має бути «+» або «-»), для F-пульсарівШаблон:Прояснити схилення зазвичай зазначають із точністю до кутових мінут.
Основні спостережні характеристики радіопульсарів
- Період ()
- Похідна періоду ()
- Профіль середнього імпульсу.
- Інтерімпульс
- Мікроструктура імпульсу
- Поляризація
- Гігантські імпульси.
Фізична природа радіопульсарів
У астрофізиці відомо три типи компактних об'єктів: білі карлики, нейтронні зорі й чорні діри. Якщо перший відкритий пульсар мав період 1,337 с, то відкриті незабаром пульсари в Крабоподібній туманності і в туманності Вітрил мали періоди 33 і 89 мілісекунд відповідно. Білі карлики не можуть обертатися з такими малими періодами через відцентрове руйнування. Чорні діри не є об'єктами, які випромінюють самостійно. Єдиним кандидатом для пояснення явища пульсара залишається швидкообертова нейтронна зоря. Запаси енергії обертання в пульсарі оцінюються в 1045 ÷ 1052 ерг, а швидкість втрат — 1030 ÷ 1038 ерг/с.
Див також
Джерела
Література
- И. Ф. Малов. Радиопульсары // Москва, «Наука», 2004
- Р. Манчестер, Дж. Тейлор. Пульсары // Москва, «Мир», 1980
- Шаблон:Статья
- ↑ Hewish A., Bell S. J., Pilkington J. D. H., Scott P.F., Collins R. A. Observation of a Rapidly Pulsating Radio Source // Nature, Vol. 217, pp. 709.
- ↑ Hulse, R. A.; Taylor, J. H. Discovery of a pulsar in a binary system // Astrophysical Journal, vol. 195, Jan. 15, 1975, pt. 2, p.
- ↑ Wolszczan, A.; Frail, D. A. A planetary system around the millisecond pulsar PSR1257 + 12 // Nature (ISSN 0028-0836), vol. 355, Jan. 9, 1992, p. 145—147.
- ↑ M. Burgay at al.
- ↑ The ATNF Pulsar Database
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюI. Yusifov, I. Kucuk.не вказано текст