Хвилі Лемба

Матеріал з testwiki
Версія від 17:57, 8 січня 2025, створена imported>A.sav (clean up, replaced: симетричнх → симетричних, typos fixed: 0-і → 0-ті за допомогою AWB)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:UniboxХвилі Лемба (Шаблон:Lang-en) — особливий тип хвиль, що поширюються в пружних хвилеводах. Хвилі названі ім'ям першого вченого Горація Лемба (Шаблон:Lang-en), що знайшов дисперсійне співвідношення для цих хвиль і опублікував його в 1917 році. Такі хвилі є двовимірними збуреннями в нескінченному пружному шарі (область, що визначається відносно декартових координат нерівностями hzh,x,y). Для гармонічних хвиль з часовою залежністю для кінематичних і силових характеристик у вигляді eiωt вирази для переміщень у напрямках координат x,z мають вигляд:

ux=Axfx(ω,z)ei(ωtkx)(1)
uz=Azfz(ω,z)ei(ωtkx)(2)

При вивченні властивостей хвиль Лемба розрізняють два типи хвильових рухів, що визначаються типами симетрії функції відносно товщинної координати z у виразах (1) та (2). У випадку fx(ωz)=fx(ωz) говорять про симетричні хвилі Лемба. Характер руху частинок середовища в таких хвилях показано на верхній частині рисунка. Характер руху частинок в антисиметричному випадку fx(ωz)=fx(ωz) показано на лижній частині рисунка. Уже в записі виразів для складових вектора переміщень (1) і (2) видно принципову різницю між хвилями в акустичних (заповнених рідиною чи газом) і в твердотільних пружних хвилеводах. У даному випадку функції товщинної координати z залежать від частоти, що не спостерігається в акустичних хвилеводах[1].

Характер руху частинок пружного щару в симетричних та антисиметричних хвилях Лемба. Стрілка вказує напрям осі ox.

Дослідження властивостей хвиль у хвилеводах починається з встановлення зв'язку між хвильовим числом k та частотою ω. Такі співвідношення визначають залежність фазової швидкості хвиль від частоти і називаються дисперсійними рівняннями Спочатку із рівнянь руху частинок пружного тіла знаходять вирази для функцій Axfx(ωz) та Azfz(ωz) а потім задовольняють умовам відсутності механічних напружень на поверхнях z=±h. Детально цей процес висвітлено в[2] В результаті одержано два дисперсійні рівняння, відповідно для симетричних та антисиметричних хвиль

tan(βd/2)tan(αd/2)=4αβk2(k2β2)2 (3)
tan(βd/2)tan(αd/2)=(k2β2)24αβk2 (4)

тут

α2=ω2cl2k2andβ2=ω2ct2k2.

У цих виразах для α та β використано позначення cl та ct, відповідно, для швидкості поздовжніх та поперечних хвиль в пружному тілі. Існування в пружному тілі двох типів хвиль суттєво ускладнює картину хвильових рухів у пружних хвилеводах. Фізичною причиною таких ускладнень є та обставина, що при відбитті при похилому падінні на вільну поверхню поздовжня хвиля віддає частину своєї енергії відбитій поперечній хвилі. Такий же процес спостерігається і при падінні на вільну границю поперечної хвилі, частину енергії якої забирає відбита поздовжня хвиля.

Попри досить простий вигляд дисперсійних рівнянь (3) і (4) кількісні оцінки характеристик хвиль Лемба та якісний аналіз залежності їхніх властивостей від частоти були проведені лише в 50-ті роки XX століття в роботах Р. Д. Міндліна (R. D. Mindlin). Основні результати досліджень відтворено в першому томі серії книг, що присвячені проблемам фізичної акустики[3]. Було встановлено, що перші симетрична та антисиметрична хвилі Лемба поширюються при будь-якому значенні частоти. Зі зростанням частоти їхні фазові швидкості прямують до значення фазової швидкості хвилі Релея. Для інших хвиль більш високого порядку граничним значенням фазової швидкості є швидкість поперечних хвиль.

Примітки

Шаблон:Reflist

Джерела

  1. Мелешко В. В., Маципурв В. Т., Улітко І. А. Теорія хвилеводів. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2013. — 413 с. — ISBN 978-966-439-627-6
  2. Гринченко В. Т., Мелешко В. В. Гармонические колебания и волны в упругих телах.—Киев: Наукова думка,1981.—284 с.
  3. У. Мезон (Ред.)Физическая акустика.Т.1.Методы и приборы ультразвуковых исследований. Часть А.—Москва, Мир,1966. —592 с.