Метод добавок
Ме́тод доба́вок (Шаблон:Lang-en) — метод визначення вмісту невідомого компоненту у пробі на основі результатів вимірювання аналітичного сигналу проби та сигналу зразка проби, до якого додано відому кількість визначуваного компоненту.
Адитивний аналітичний сигнал (наприклад, світлопоглинання) має лінійну залежність від концентрації:
- Ix = k · Cx,
- де k — коефіцієнт залежності.
При внесенні у пробу добавки із відомою концентрацією відповідного компоненту (A) і створенні однакових об'ємів проб значення сигналу набуде вигляду:
- Ix+A = k · (Cx+ CA), звідки
- Cx = CA ·
Також можливе графічне розв'язання задачі. Для цього на основі отриманих даних будують графік залежності результатів вимірювань від концентрації добавок, який екстраполюють до перетину з віссю концентрації (котрий відповідає нульовій концентрації). Відрізок на осі X між точкою перетину і абсцисою сигналу при концентрації x є значенням шуканої концентрації.
Метод вимагає чіткої лінійної залежності між сигналом і концентрацією.