Карбонат магнію

Матеріал з testwiki
Версія від 20:48, 29 січня 2023, створена imported>BunykBot (Виправлена суміш розкладок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Речовина Карбона́т ма́гнію, ма́гній карбона́т — неорганічна сполука складу MgCO3. За звичайних умов є білими кристалами, що мають діамагнітні властивості.

У холодній воді він не розчиняється (ДР=6,82⋅10-6), а в гарячій переходить у гідроксокарбонат Mg2(OH)2CO3.

Застосовується у виготовленні вогнетривких матеріалів, пігментів. Використовується як харчовий додаток (E504).

Поширення у природі

Магнезит

У земній корі карбонат магнію може перебувати у вільному стані, у формі кристалогідратів, а також у складі осно́вних і подвійних солей.

Чистому карбонату магнію відповідає мінерал магнезит. До кристалогідратів відносяться: Шаблон:Нп MgCO3·2H2O, несквегоніт MgCO3·3H2O і лансфордит MgCO3·5H2O.

До мінералів з осно́вним складом (суміш карбонату і гідроксиду магнію) належать: артиніт MgCO3·Mg(OH)2·3H2O, гідромагнезит 4MgCO3·Mg(OH)2·4H2O, Шаблон:Нп 4MgCO3·Mg(OH)2·5H2O, йошикаваїт 4MgCO3·Mg(OH)2·8H2O.

Серед подвійних солей значне поширення має доломіт CaCO3·MgCO3 — разом з магнезитом він відноситься до основних джерел для отримання карбонату магнію, а також чистого магнію. До інших розповсюджених мінералів належать такі, що містять:

  • спільний іон магнію: брейннерит (Mg,Fe)CO3, MgCO3·MgCl2·7H2O, MgCO3·MgBr2·7H2O, MgCO3·MgBr2·8H2O;
  • спільний карбонат-іон: MgCO3·Na2CO3, MgCO3·K2CO3·8H2O, MgCO3·KHCO3·4H2O, MgCO3·NH4CO3·4H2O, MgCO3·Na2CO3.

Отримання

Основним способом добування карбонату магнію є переробка мінеральної сировини.

До застосовуваних синтетичних способів належить, зокрема, обробка суспензії гідроксиду магнію вуглекислим газом під тиском 3,5—5 атм і за температури нижче 50 °C, внаслідок чого утворюється гідрокарбонат магнію, який потім прокалюють у струмені сухого повітря при 130 °C:

Mg(OH)2+2CO2Mg(HCO3)2
Mg(HCO3)2130oC MgCO3+CO2+H2O

Також застосовується метод, що полягає у взаємодії карбонатів з іншими солями магнію:

MgSO4+2KHCO3MgCO3+K2SO4+H2O+CO2
MgCl2+CaCO3MgCO3+CaCl2

Такі реакції проводять в умовах високого тиску вуглекислого газу, оскільки безводний MgCO3 в інший спосіб виділити не вдається.

Хімічні властивості

При нагріванні понад 350 °C карбонат магнію розкладається на оксид магнію і CO2

MgCO3350650oC MgO+CO2

У воді він не розчинний, однак при дії вуглекислого газу може утворювати розчинний гідрокарбонат, який зумовлює наявність тимчасової твердості води та руйнується при кипінні:

MgCO3+CO2+H2OMg(HCO3)2

У гарячій воді він також може утворювати гідроксокарбонат, який із часом, у присутності вуглекислого газу, розкладається до вихідного карбонату:

2MgCO3+H2OMg2(OH)2CO3+CO2

Як й інші карбонати, MgCO3 є нестійким до дії кислот:

MgCO3+2HFMgF2+H2O+CO2
MgCO3+2HClMgCl2+H2O+CO2
MgCO3+2(NH4)2SO4(conc.)t MgSO4+2NH3+H2O+CO2

Застосування

Карбонат магнію застосовують у виготовленні вогнетривкої цегли, футеровки металургійних печей, цементу. Він є пігментом у фарбах, кераміці. Його добавки у пластик збільшують вогнестійкість матеріалу і зменшують димоутворення. Високочистий карбонат у медицині є препаратом антацидної дії.

У харчовій промисловості карбонат магнію відіграє роль фіксатора забарвлення, регулятора кислотності, антиспікаючого агента. У переліку харчових додатків він має код E504[1].

Див. також

Шаблон:Commonscat

Примітки

Шаблон:Reflist

Джерела

Посилання